ГоловнаНовиниЯк «зловити» хвилю зростання світового плодоовочевого ринку та не проґавити інвестиційні можливості? (Частина II, відео)
АктуальноВідеоЕксклюзивНовини

Як «зловити» хвилю зростання світового плодоовочевого ринку та не проґавити інвестиційні можливості? (Частина II, відео)

Чому Узбекистан, володіючи унікальним кліматом та віковими традиціями вирощування овочів та фруктів, часто втрачає чудові можливості та тренди в цьому секторі? Що заважає успішному розвитку плодоовочевого бізнесу та у вирощування яких культур варто інвестувати в Узбекистані зараз?

Відповіді на ці питання дав Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час Національної онлайн-конференції «Плодоовочевий сектор Узбекистану – найкращі інвестиційні ніші», що відбулася 1 червня 2022 року. Організатор заходу – Проєкт розвитку плодоовочевої торгівлі ФАО ЄБРР, Міжнародна платформа East-Fruit та проєкт Fruit-Inform.

Про особливості ведення агробізнесу в Узбекистані читайте у першій частині матеріалу.

Далі спікер представив найбільш привабливі з погляду віддачі для інвестора культури, з урахуванням кліматичних умов Узбекистану та тенденцій світового ринку овочів, фруктів, ягід та горіхів. Подібний науково-обґрунтований рейтинг найперспективніших напрямів інвестування у плодоовочевий сектор Узбекистану був представлений у країні вперше.

Інформація подається мовою оригіналу

Топ-5 перспективних культур для інвестування зараз, згідно з даним рейтингом – це черешня, лохина, малина свіжа, зелень свіжа та помідор свіжий. Майже всі вони мають досить високу ціну і майже всі ці культури мають проблеми з досвідом розвитку технологій в Узбекистані, що є головною проблемою.За словами Андрія Ярмака, технології вирощування черешні в Узбекистані практично всі екстенсивні, у той час, як найкращі перспективи мають саме суперінтенсивні сади великоплідної черешні, які дозволяли б отримувати врожай високої якості, який можна було б продавати на експорт, на думку експерта, у 4- 5 і більше разів дорожче за ту черешню, яка вирощується зараз.

Зараз Узбекистан збирає щорічно 140-180 тис. тонн черешні, а до Китаю, на найзаповітніший ринок збуту, експортує лише десятки тонн. Це мізер — менше однієї десятої відсотка вирощеної продукції! Чому ж Узбекистан, маючи дозвіл на експорт черешні до Китаю – найприбутковіший ринок збуту цієї культури, і практично не маючи там конкурентів, черешню до Китаю практично не постачає?!

Експерт точно знає причини: «Тому, що такої черешні, якої вимагає світовий ринок і китайський ринок зокрема, тобто продукту, за який готові платити великі гроші, Узбекистан виробляє вкрай мало. Тому, коли ми говоримо, що черешня — найперспективніша культура для Узбекистану, ми говоримо не про ту черешню, яка є зараз, а про ту, яку Узбекистан цілком може вирощувати (велика, відсортована за калібром, кольором та якістю, правильно охолоджена та упакована), щоб транспортуватись без втрати якості на вимогливі ринки збуту). Однак для вирощування такої черешні Узбекистану катастрофічно не вистачає знання, технологій та кваліфікованих агрономів.А значить, найкраща інвестиція прямо зараз не у створення гігантського за площею саду звичайної черешні, а в освіту агрономів для вирощування великоплідної черешні, що має попит на ринку».

На другому місці за привабливістю для інвестицій в Узбекистані знаходиться ягода лохина, яку в країні практично не вирощують. Але це дивно, тому що лохина протягом багатьох років була найшвидшим сегментом світового плодоовочевого ринку, але цю тенденцію в Узбекистані, та й у Центральній Азії в цілому, чомусь взагалі не помітили! Найцікавіше, що ціни на лохину в Узбекистані у рази вище, ніж в інших країнах, тобто тут вже формується навіть внутрішній попит, але виробництво сильно відстає. Тому на лохині в Узбекистані поки що заробляють місцеві імпортери та іноземні виробники. Адже цю ягоду Узбекистан може постачати на експорт навіть узимку, якщо вирощувати її на півдні в умовах закритого ґрунту. Та й загалом клімат країни дозволяє бути присутнім із цією ягодою на ринку досить довго.

Малина свіжа. Малина, яка зараз вирощується в Узбекистані, є дуже невисокою якістю. Це, швидше, продукт для переробки – останній за якістю клас, який навіть після заморозки, можна використовувати лише для виробництва джемів або соків. До речі, навіть при цьому її виробництво дуже вигідне для фермерів, і ми бачимо постійне розширення площ під такою малиною. Чому споживачі Узбекистану так мало купують малину? Тому що вона практично «не доїжджає» до ринків і супермаркетів через низьку якість і тому, що вона має поганий зовнішній вигляд і далекі від оптимальних смакових якостей. Але якщо вирощувати малину справді якісну, то в Узбекистані можна отримувати й високу врожайність, і високу ціну, і значно розширити внутрішній ринок цієї ягоди.

Зелень свіжа цікава для інвестицій, насамперед тому, що це дуже дорогий продукт із великою кількістю ручної праці. Крім того, коли ми говоримо «зелень», то в Узбекистані споживач може згадати не більше 2-4 видів, а асортимент зелені, насправді, величезний. І в рамках цієї категорії дуже багато цікавих ринкових ніш. Тут є певні нюанси з низьким рівнем розвитку технологій у країні, які можуть негативно впливати на торгівлю, але поки що цей сегмент є досить містким і є можливості для експорту. Тим більше, що клімат дозволяє Узбекистану вирощувати зелень навіть у відкритому ґрунті взимку, що дає переваги за ціною. Однак варто шукати й переваг за якістю.

Помідор тепличний. Узбекистан пройшов етап виробництва круглого червоного транспортабельного дешевого помідора, почавши розширювати асортименти тепличних томатів. Однак цей асортимент, як і раніше, мізерний. А отже, тут є серйозні перспективи для подальшого розвитку виробництва та експорту помідора. Та й внутрішній ринок в Узбекистану досить місткий і продовжує зростати. При цьому Узбекистану потрібно терміново розв’язувати дві нагальні проблеми галузі: гарантований доступ тепличників країни до безперебійних поставок газу протягом усього сезону вирощування та досить високий відсоток тепличних господарств, які не можуть обслуговувати кредити. Кредитна проблема виникла внаслідок різкої девальвації узбецької валюти, тоді як кредити видавалися у доларах.

Інформація подаєтьс мовою оригіналу

Андрій Ярмак звертає увагу також на виробництво заморожених овочів, фруктів та ягід як на дуже перспективну інвестиційну нішу Узбекистану: «Це чудова можливість для країни, тому що насамперед у вас дуже довга та складна логістика та складний клімат, тому виникає дуже багато втрат та відходів при вирощуванні плодоовочевої продукції. Водночас заморожену продукцію можна зберігати навіть два роки, хоча попит на якісну «заморозку» у світі зростає. Її перевага в тому, що таку продукцію можна експортувати на будь-які відстані та в будь-яку точку світу, на відміну від свіжих овочів та фруктів. Крім того, у вас дуже багато сонця, що дозволить отримувати високі показники BRIX, а значить, у вас буде додатково перевага в якості та ціні».

У своїй презентації експерт назвав ще цілу низку культур, які або вже вирощуються в Узбекистані, але не відповідають міжнародним вимогам, або можуть стати прибутковими при використанні якісного насіння/саджанців/сортів та впровадженні та суворому дотриманні сучасних технологій вирощування. У цей перелік увійшли: спаржа, столовий виноград, ківі, тепличний перець, ожина, фісташка, хурма, раннє яблуко (те, яке дозріває до серпня, оскільки в цей період не буде великої конкуренції на ринку), груша, персик, суниця садова заморожена, батат і мигдаль. І це далеко не вичерпний перелік перспективних інвестицій. Андрій Ярмак вважає, що практично всі культури можуть бути цікавими для Узбекистану, якщо робити ставку на якість та маркетинг.

Особливу увагу він радить звернути на горіхи. Фісташка та інші горіхоплідні культури є дуже перспективними для Узбекистану. Умови для їх вирощування настільки ідеальні, як в Узбекистані, є в дуже обмеженій кількості країн світу, а отже, гріх не використовувати таку можливість! Як і “заморожування” горіх при необхідності можна зберігати дуже довго і поставляти в будь-яку точку земної кулі. Крім того, горіхи – це дорогий продукт, тому дорога логістика перестає бути проблемою, а горіховий сад може приносити дохід кільком поколінням фермерів, що робить такий бізнес у сімейному форматі дуже перспективним.

Цікавою для Узбекистану культурою може бути ківі, який також входить до найбільш трендових культур у всьому світі вже понад 10 років. За словами експерта, в Італії багато фермерів замінили плантації винограду на плантації ківі, що дозволило їм різко наростити доходи. При цьому вирощування ківі вимагає перголи (це схоже на ферганський тип вирощування винограду) і не дуже відрізняється технологічно від вирощування столового винограду. Однак тут потрібно добре аналізувати сорти та їхню зимостійкість, а також визначати оптимальні мікрозони для цієї культури. Наприклад, Грузія вже давно та успішно вирощує ківі у промислових обсягах та експортує цей фрукт навіть до Японії та Німеччини за високими цінами.

Свіжий гранат, який не потрапив до рейтингу, але все активно висаджують в Узбекистані, також може бути перспективною культурою для інвестицій. Однак поки що існує занадто багато технологічних проблем, і незрозуміло, як вони вирішуватимуться при вирощуванні гранату у промислових масштабах. Зокрема, у більшості регіонів гранат доводиться вкривати способом прикопування на зиму, інакше він вимерзне. Також є безліч проблем зі шкідниками та хворобами, які знижують якість та не вирішені проблеми з адаптацією до місцевого клімату перспективних сучасних сортів гранату.

А ось найпопулярніша культура країни, якою є, мабуть, абрикос, навіть не потрапила до топ-20. Андрій Ярмак пояснює, чому: «По-перше, абрикос це досить дешевий фрукт. Тому експортувати його на довгі відстані досить дорого.Хоча, якщо вирощувати дорогі ранні сорти абрикоса, наприклад, у закритому ґрунті, то культура цілком може бути дуже прибутковою».

Ще два важливі моменти виділив спікер – виробництво органічної продукції та вирощування не лише овочів, а і ягід, черешні та кісточкових фруктів у закритому ґрунті. Органік – перспективний напрямок, але потребує високої кваліфікації фахівців, навіть вищої, ніж вирощування конвенційних овочів та фруктів. А, враховуючи віддаленість країни від ринків збуту та низьку транспортабельність більшості органічних овочів та фруктів, найкраще орієнтуватися на сегмент переробки органічних овочів та фруктів. Що ж до закритого ґрунту, то саме цей сегмент у світі розвивається зараз максимально швидко, тому Узбекистану варто звертати увагу на численні ніші, які тут з’являються, щоб знову не прогаяти цікавих і прибуткових тенденцій.

Відеозапис Національної онлайн конференції «Плодоовочевий сектор Узбекистану – найкращі інвестиційні ніші» від ФАО, ЄБРР та EastFruit від 1 червня 2022 року:

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Related posts

EF Trade Alerts: черговий рекорд імпорту кавунів та зниження закупівель багатьох фруктів – підсумки серпня 2022 р. в Україні

EastFruit

Українські горіхівники вивчають та використовують грузинський досвід вирощування фундука – Руслан Сула (відео)

EastFruit

У 2022 році Узбекистан оновив рекорд з експорту кавуна

EastFruit

Залиште коментар