“Банани – це найбільш продавана SKU в супермаркетах Узбекистану за обсягами продажів” – таку сенсаційну заяву зробив Зафар Хашимов, засновник сімейства компаній Anglesey Food, куди входить і одна з провідних роздрібних мереж Узбекистану Korzinka.uz. Про це він сказав в інтерв’ю Євгену Черняку в програмі Big Money.
Засновник “Корзинки” також зазначив, що в окремі періоди, тобто в сезон, полуниця може випередити банан або кавун може випередити банан, але за підсумками року саме банан є головною товарною позицією, що продається. І, за словами Зафара Хашимова, з імпортом фруктів у компанії великі проблеми – попит на імпортні фрукти є, попри достаток смачних місцевих фруктів. Тому компанії доводиться платити імпортерам наперед, щоб забезпечити безперебійне постачання імпортних фруктів.
Заява про те, що банан є найбільш продаваною товарною позицією в Узбекистані, ще цікавіша на тлі інформації про рівень їхнього споживання в країні. Раніше аналітики EastFruit віднесли Узбекистан до числа країн-імпортерів з ультра-низьким рівнем споживання бананів. За оцінками експертів, у середньому один житель Узбекистану споживає лише близько 700 грамів бананів за рік, що приблизно відповідає п’яти штукам. Іншими словами, в середньому за один місяць один житель країни споживає менше одного банана. Для порівняння, середньостатистичний житель Еквадору – найбільшої країни-експортера бананів у світі, споживає на місяць близько 60 штук бананів – у 145 разів більше, ніж середній узбекистанець.
Читайте також: Каракалпацьке (Узбекистан) фермерське господарство подвоїло експорт сушених помідорів до Франції
“Ситуація в споживанні фруктів і овочів в Узбекистані та інших країнах Центральної Азії дуже швидко змінюється під впливом, зокрема, і бурхливого розвитку мереж супермаркетів. Споживачі, особливо молодь, дедалі активніше цікавляться екзотичними для країни фруктами, а навіть така дорога ягода, як лохина, в Узбекистані продається у дедалі більших обсягах, а наявність імпортних фруктів на полицях мереж є найважливішим фактором залучення до магазинів забезпечених споживачів”, – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
“Крім того, важливими факторами зміни структури споживання став розвиток інфраструктури зберігання фруктів і овочів, а також технологій їх вирощування. Якщо раніше в зимовий період місцеві жителі покладалися більше на сухофрукти й консервацію, то зараз виноград, яблуко і деякі інші місцеві фрукти зберігаються до нового врожаю і доступні постійно, а розвиток сучасних тепличних виробництв зробив свіжі тепличні овочі на прилавках нормою в будь-який час року”, – зазначає експерт.
Він також пояснює, що порівняно низьке середнє споживання бананів на душу населення в Центральній Азії зумовлене високою вартістю логістики, оскільки ці країни сильно віддалені від світового океану. “Зазвичай ми фіксуємо найвищу роздрібну ціну на банани в Ташкенті, де споживачі платять за банан у середньому вдвічі більше, ніж у Москві або Києві. Проте, в зимовий період, банан тут коштує не набагато дорожче за інші фрукти, тому його споживання збільшується. Крім того, саме в ціноутворенні на імпортні фрукти загалом і банани зокрема, мережі супермаркетів мають суттєву перевагу перед базарами, що і робить цю товарну позицію в мережах найбільш продаваною”, – пояснює Андрій Ярмак.
До речі, мережа Korzinka.ua, за підсумками останнього аудиту плодоовочевих відділів роздрібних мереж Узбекистану, зберегла лідерство за комплексною оцінкою мереж супермаркету Ташкента.
