ГоловнаПлодоовочевий бізнесІсторіїЗамість газу та вугілля – сонячне фермерство та агровольтаїка в Україні та світі (фото)
АктуальноЕксклюзивІсторіїНовиниТехнологіїФотогалерея

Замість газу та вугілля – сонячне фермерство та агровольтаїка в Україні та світі (фото)

Енергія сонця вгорі, а врожай унизу – у світі розвивається напрямок агровольтаїки – а саме вирощування сільськогосподарських культур під сонячними панелями.

Мікси ароматних трав і їстівних квітів вирощують у Греції. В Іспанії – артишоки та броколі вирощують під сонячними панелями. У Бельгії панелі встановили поверх грушевих дерев, а також над полями цукрових буряків.

Це приклади агровольтаїки – нового стійкого рішення, пілотні проєкти якого з’являються по всій Європі та дозволяють фермерам підвищити врожайність за меншого споживання енергії та води.

«В агробізнесі є найбільший потенціал сонячної фотоелектричної енергетики. Агровольтаїка – відносно нова галузь сільського господарства, яка почала розвиватися з 80-х років XX ст. і полягає у використанні сонячних панелей для цілей агробізнесу – для автономного водо та енергозабезпечення агробізнесу, підвищення врожайності агрокультур, поливу овочів та фруктів, а також для виробництва електрики в обсягах, що перевищують потреби господарства. Агроелектроенергетика дає можливості подвійного використання землі для отримання електроенергії та вирощування сільськогосподарських культур. Пілотні проєкти щодо встановлення фотоелектричних модулів на фермерських землях були реалізовані японцями у 2004 році», – розповідає Катерина Звєрєва, директор з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

Для України «сонячне фермерство» чи агровольтаїка – новий напрямок.І доки у світі цей вид фермерства вважають дуже перспективним, енергоефективним та прибутковим, українські аграрії не поспішають запроваджувати інновацію. Багато проєктів було заморожено через віроломну війну, яку розв’язала росія в Україні. Єдина в Україні ферма, яка розвивається за принципами агровольтаїки, знаходиться на Житомирщині поблизу міста Бердичів.

На українському підприємстві «Теслаагро» є сусідами сонячна електростанція та агропідприємство, де вирощують лохину, а також тримають овець. І такий симбіоз як взаємовигідний, а й життєво необхідний.

«Агровольтаїка дуже популярна у Європі. Цю ідею ми підглянули у данців, які є нашими інвесторами з будівництва Ганської сонячної станції. З тих, хто має сонячні станції в Україні, агровольтаїкою ніхто не займається. Це затратно. Потрібно вкладати й кошти, і час, і енергію. Але для мене це було важливо – знайти родзинку в тому місці, де я працюю.

Коли компанія «Теслаенерго» збудувала сонячну станцію, нам довелося чимало коштів та часу витрачати на скошування трави. Адже згідно з європейською політикою ESG Investment policy, для того, щоб бути «зеленою» продукцією та «зеленим» кіловатом, компанія, що експлуатує, не має права використовувати будь-які хімічні речовини на території станиці. Але й трава не повинна рости та торкатися панелі – це пожежонебезпечно. Тому влітку нам тільки тим і доводилося займатися, що косити траву на сонячній станції», – розповідає Ольга Грамотенко, ідейний натхненник, засновниця проєкту «Теслаагро», журналістам SEEDS.

Довелося залучати до схилу незвичайних помічників – овець.

«Я багато думала про те, що це можуть бути тварини. Вони не мали скакати, літати, клювати – щоб не пошкодити саму станцію. Спочатку думали про кози, але кози стрибають тварини, тому вибрали слухняніших – овець. До того ж ці тварини ідеально підходять за розмірами – саме проходять під панелями.

То був пілотний проєкт. У який мало хто вірив з нашої компанії. Тому я, власним коштом, купила перші 60 овечок. То були молоді матки, всі вони добре народжують. Сьогодні у нас уже близько 160 баранів. Однак із травою на станції впоралися чудово навіть перші 60 тварин. Минулого року ми не косили траву взагалі – усю її з’їдають вівці», – зазначає Ольга.

Влітку вівці навіть не заходять до спеціально збудованого для них приміщення – сплять під панелями. Вони невибагливі та не вимагають багато уваги. Стежить за тваринами лише одна людина. Іноді доводиться наймати людей, аби допомогли із сіном узимку. Є ще ветеринар, який займається вакцинаціями, – додає Ольга Грамотенко.

Сонячні станції в Європі розвивають фермерські напрямки – плодоовочеве, медове та тваринництво.

«У Європі майже кожна станція має додаткові фермерські проєкти. Хтось вирощує гриби, огірки та помідори, але переважно це тваринництво. У нас це вівці, а також лохина, приблизно пів гектара. Цього року ми додали ще один пілотний проєкт – висадили суницю садову (полуниця). Поки що зовсім небагато.

Перед війною (напад росії на Україну) було багато проєктів, які довелося поставити на паузу. Зокрема, змушені були призупинити розвиток пасіки через те, що бджолярі пішли на фронт.

Було до війни багато планів. До мене зверталися хлопці, які вирощують їстівні равлики. Ми були саме в процесі переговорів, тому що затінені місця під панелями дуже добре підходять для розведення равликів. Але все зупинилося. Сподіваюся, що після війни ми повернемось до всіх нереалізованих проєктів», – каже засновниця компанії Теслаагро.

Компанія «Теслаагро» займається саме аграрними проєктами на території сонячних станцій і до початку вторгнення їх мало стати набагато більше.

Закладка плантації лохини – чималі витрати

«До мене зверталося багато людей за консультаціями, це були власники інших станцій. В Україні таких станцій більше у Дніпрі, Миколаєві, Херсоні. Зараз багато хто з них перебуває в окупації. Ми, на жаль, не встигли багато зробити, хоча вже навіть опрацьовувався бізнес-план.

Агровольтаїка – це дуже вигідно та перспективно, проте на довгостроковий період. Закладка плантації лохини – це чималі витрати. Доходи з неї ви почнете отримувати лише через 5-7 років.Електроенергію на власні потреби, на лохину ми беремо з власної сонячної електростанції, але це менше ніж 1% від того, що вона генерує», – каже Ольга Грамотенко.

«Люди почнуть відмовлятися від газу та вугілля та використовувати сонячну та вітрову енергетику»

«Для України це дуже перспективний напрямок. Війна закінчиться, і ви побачите, що люди будуватимуть більше за такі станції. Люди почнуть відмовлятися від газу, вугілля та використовувати сонячну та вітрову енергетику», – переконаний Геннадій Нестерчук, директор та головний енергетик компанії «Теслаенергосервіс».

Фахівець зазначає, що на рівні ферми це буде доцільним тоді, коли немає мережі, а світло потрібне. «Якщо ферма стоїть десь у полі, то вам потрібно ставити автономну сонячну станцію. Вона працюватиме сама, від сонця, достатньо поставити накопичувальні елементи типу тих самих акумуляторів, тоді станція працюватиме автономно.

Щодо окупності – все залежить від витрат на обслуговування. Раніше станція окуповувалася десь за 6 років. Наразі це можливо і швидше – ціни на енергоносії збільшуються», – наголошує Геннадій Нестерчук.

За його словами, попри поширені переконання, що сонячні електростанції – це лише для півдня України, на півночі вони працюють не гірше.

«Ми виробляємо електроенергії, можливо, трохи менше, ніж у південних регіонах. Наша СЕС (сонячна електростанція – ре.) побудована за датським проєктом, інвестувала будівництво також компанія з Данії. У Німеччині використовують дещо інший тип. Варто згадати, що наша станція побудована на колишньому сміттєзвалищі. Це була земля непридатна ні для чого.Наша компанія відвезла звідти та утилізувала багато сміття. Завезли ґрунт, посіяли траву. Вкладено було дуже багато грошей. Площа станції приблизно 33 га. Вона одна із найбільших на Житомирщині, але не найбільша в Україні. Найбільшою була і є Нікопольська СЕС», – додає Геннадій Нестерчук.

Більшість овочів та ягід дають набагато більший урожай в умовах півтіні.

За словами Катерини Звєрєвої, зараз агровольтаїка, яка перебуває на перетині альтернативної енергетики та агрономії, набирає обертів в Азії, Італії та Німеччині.

«Проводячи дослідження щодо підвищення рівня врожаю на одній із ферм у передмісті П’яченця, італійці дійшли висновку, що воно спричинене затіненням частини земель, де вирощувалися ягоди. Ця тінь виникла від фотоелектричних модулів, розміщених там. Національний інститут сільськогосподарських досліджень у Франції також провів низку досліджень з цього питання. Висновок був таким самим, як і в італійських учених. Французькі дослідники обрали як об’єкт тестування ферму на півдні країни. Монтаж сонячних панелей проводився на висоті 4 метри. Мета дослідження полягала у визначенні оптимального затінення від панелей, що сприяє підвищенню врожайності. Як з’ясувалося у процесі випробувань, більшість овочів та ягід дають набагато більший урожай в умовах півтіні. Вчені також зазначили, що затінення у 50% виробляє ґрунтове випаровування на 15-30% нижче», – додає міжнародний консультант ФАО.

Сонячна енергетика стане найбільшим виробником електроенергії до 2050 року – прогноз МЕА
За даними Організації Об’єднаних Націй, взаємозв’язок між водою, продовольством та енергією є ключем до сталого розвитку суспільства. Попит на всі три складові зростає у зв’язку зі зростанням населення планети, швидкою урбанізацією, зміною раціону та економічним зростанням. Дані ООН також показують, що найбільшим споживачем світових ресурсів прісної води зараз є сільське господарство, і понад чверть енергії, що використовується у світі, витрачається на виробництво та постачання продуктів харчування.Попри мету ЄС до 2030 року виробляти 30% своєї енергії із відновлюваних джерел енергії, майже кожен етап виробництва продуктів харчування нині залежить від газу та нафти. У цьому випадку будь-яке збільшення виробництва продуктів напевно означатиме збільшення використання викопного палива і, як наслідок, викидів парникових газів. Агровольтаїка може бути рішенням. З огляду на те, що для зростання сільськогосподарських культур необхідне сонячне світло, ферми можуть використовувати сонячне світло для забезпечення своїх виробничих процесів.

«До 2050 року частка сонячної та вітрової генерації у світі досягне від 45 до 69%. Такі прогнози оприлюднено Міжнародним енергетичним агентством (МЕА). Нещодавно МЕА опублікувало щорічну доповідь про перспективи світової енергетики до 2050 року (World Energy Outlook 2022). МЕА вважає, що нинішня важка енергетична криза сприятиме прискоренню переходу енергетики на відновлювані джерела та інші технології з нульовими викидами вуглецю.

Йдеться про «рішучий поворотний момент до чистішої, доступнішої та безпечнішої енергетичної системи». Очікується, що до 2030 року глобальні інвестиції в чисту енергетику перевищать 2 трильйони доларів на рік, що на 50% більше, ніж зараз.

У всіх сценаріях МЕА сонячна енергетика стане найбільшим виробником електроенергії до 2050 року», – зазначає Катерина Звєрєва.

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Вас також може зацікавити

Прорив у науці: фрукти та овочі збагачують мікробіом кишківника людини

EastFruit

З яких цін стартував в Україні сезон реалізації абрикоса?

EastFruit

Перші ціни на малину для заморозки в Україні озвучено – виробники в шоці

EastFruit

Залиште коментар