ГоловнаПлодоовочевий бізнесАвторські блогиЯкі країни фінансували вбивства українців через торгівлю овочами та фруктами в 2022 році
Авторські блогиАктуальноЕксклюзивНовини

Які країни фінансували вбивства українців через торгівлю овочами та фруктами в 2022 році

В березні 2022 року EastFruit опублікував матеріал, в якому закликав усі компанії припинити будь-який бізнес із росією. Аналогічні заклики тоді озвучувались багатьма організаціями, експертами та власне представниками бізнесу з багатьох країн світу. І це дійсно мало значний ефект, адже підтримувати країну-агресора припинили численні мультинаціональні корпорації та компанії меншого масштабу.

McDonald’s продав свої ресторани в росії місцевій компанії, Renault передав свої активи російській державній корпорації, Maersk відмовився від частки у спільному підприємстві на користь місцевого партнера, й багато хто з компаній, які поважають свою репутацію та не бажають підтримувати вбивства українців, діяли аналогічно.

Приклади плодоовочевих корпорацій, які вийшли з російського ринку або хоча б суттєво зменшили співпрацю, включають McCain Foods з Канади (один зі світових лідерів сектору виробництва картоплі фрі), Anecoop з Іспанії (одна з найбільших плодоовочевих груп в Європі), Intercomm Foods з Греції (великий постачальник консервованих фруктів), Olvi з Фінляндії (оператор ринку напоїв та соків) та безліч інших компаній.

Проте, попри те, що торгівля будь-якими товарами з державою-агресором є непрямою, а іноді й взагалі дуже прямою підтримкою російської армії, супермаркети москви рясніли від імпортних овочів і фруктів, імпортне насіння та саджанці використовувалися у виробництві російської продукції, а російські товари були присутніми на ринках сусідніх та віддалених країн.

24 лютого цього року була річниця вторгнення рашистських військ в Україну, і, зараз, на мою думку, можна підбити підсумки та подивитися, хто зі світового плодоовочевого бізнесу дослухався до прохань і вмовлянь адекватної частини людства й припинив підтримувати агресора, а хто і досі це продовжує. До того ж зараз з’явилася статистика імпорту та експорту по більшості країн світу включно по грудень 2022 року, що дозволяє зробити умовний підсумок за минулий рік.

До речі, сама росія закрила доступ міжнародних організацій до своєї статистики з лютого 2022 року, тому наведені в моєму блозі цифри є мінімальною оцінкою співробітництва інших держав з рф у плодоовочевій сфері, а реальні показники можуть бути ще більшими!

До показника торгівлі росії з країнами світу товарами плодоовочевої групи я брав наступні категорії, що прямо або опосередковано можуть до них відноситися – це свіжі овочі, фрукти, картопля, ягоди тощо, більшість продуктів їх переробки, насіннєвий матеріал та саджанці, що використовуються для їх виробництва, свіжі квіти та деякі інші товари, які  суттєво пов’язані з плодоовочевим сектором.

 Ключові країни-експортери плодоовочевої продукції в росію в березні-грудні 2022 року

Іншими словами, це ті країни, які постачали свою продукцію на ринок росії у період її вторгнення до України та тим самим підтримували дії рашистської армії в незалежній країні. Такі товари використовувались як напряму в підтримку армії агресора (наприклад, для армійського харчування чи виробництва сухпайків), так і опосередковано, адже шлях товару з російського порту до кухні споживачів передбачає сплату імпортних мит, податків та інших зборів, значна частина яких потім використовується в якості фінансування армії та ВПК росії.

Усього за визначені місяці минулого року рф імпортувала таких продуктів на суму в $6,4 млрд, а рейтинг ключових країн-постачальників складався із широкого списку країн Європи, Азії та більш віддалених регіонів світу. При цьому, досить несподівано пряму та опосередковану підтримку росії надавали не тільки, наприклад, Китай чи Іран, які можна вважати непрямими її союзниками, а й такі країни, як Нідерланди, Польща та Литва, уряди яких дійсно наполегливо працювали над програмами підтримки вже власне України та її збройних сил. Пропоную розглянути все це в деталях.

З певними країнами все зрозуміло. Туреччина чи Єгипет не поспішали вводити якісь серйозні обмеження на співробітництво з росією, в Китаї чи Ірані взагалі про це мова не йшла, країни Латинської Америки чи Суб-Сахарної Африки завжди дуже обережно ставляться до подій в Європі, а держави пост-радянського простору ще не встигли або не мали бажання провести диверсифікацію свого експорту. Все це і знайшло відображення в рейтингу постачальників.

Доволі очікувано Туреччина в березні-грудні стала країною «номер один» в експорті товарів плодоовочевої групи до росії, знову підтвердивши статус головного їх експортера на російський ринок. Основою турецького експорту до рф (майже $1,2 млрд), як і раніше, були свіжі овочі, фрукти та ягоди (приблизно 84% від загального обсягу продажів) – це цитрусові, виноград, кісточкові, помідори тощо.

Несподіванок у визначенні країн «номер два» та «номер три» також не було. Китай експортував на російський ринок плодоовочевих товарів на суму в $733 млн, а експорт з Еквадору за цей же період складав $602 млн. До речі, структура еквадорського експорту традиційно складалася практично виключно з бананів, тоді як експорт з Китаю був більш строкатим.

Свіжі овочі та фрукти складали половину від загального експорту з Китаю до рф, а консервовані – трохи менше за третину. Ще десь 8% було представлено томатною пастою, а 4% – сушеними овочами, і ці дві категорії, до речі, є важливими інгредієнтами для виробництва продуктів із сухпайків російської армії. З іншого боку, можемо подякувати Китаю, що підтримка російської армії поки що проводилася постачанням сушеної цибулі чи томатної пасти, а не озброєнням чи боєприпасами. Хоча б так…

А от щодо Ірану такого сказати не можна, і, окрім постачання дронів-камікадзе Shahed, ця країна підтримувала вбивства українців ще й опосередковано, в тому числі шляхом постачання плодоовочевої продукції. Іран (восьма країна в рейтингу постачальників) експортував цієї продукції до росії на суму в $236 млн, а ключовими позиціями іранського експорту були тепличні овочі, фісташки, баштанні, кісточкові та ківі.

Потрапляння більшості інших країн у список найбільших постачальників також цілком зрозуміле та відносно виправдане, хоча про яке виправдання може йти мова, коли підтримується країна-агресор.

Узбекистан ($470 млн плодоовочевого експорту до рф), Азербайджан ($324 млн), Вірменія ($161 млн) та Грузія ($80 млн) – це країни, що історично були прив’язані до російського ринку збуту й не можуть швидко його позбутися, хоча в останні роки деякі з них все ж таки посилюють процес диверсифікації. Вірменія взагалі є сусідом Туреччини та Азербайджану, й російський ринок збуту фактично є порятунком для місцевих експортерів.

Хоча, якщо згадати, як швидко росія прийшла на допомогу Вірменії в останній війні, то все стає не настільки однозначним… А Грузія, взагалі, тричі проходила через збройні конфлікти з самою росією. До речі, якби рейтинг будувався за результатами березня-вересня 2022 року, то місце Грузії у ньому посіла б Молдова (по ній статистика є в наявності лише по вересень), ще одна країна, де росія продовжує свою політику «руського миру» з підтримкою політичної нестабільності, інспірацією сепаратизму та економічним тиском.

Єгипет ($377 млн) та Південна Африка ($218 млн), як я вже казав, є представниками регіону, який дуже обережно ставиться до європейських справ та намагається триматися осторонь якихось серйозних проблем. Проте, саме в цьому регіоні є й приклади інших підходів. Так, Марокко, не тільки підтримало Україну шляхом постачання танків та запровадження обмежень щодо росії, але й продовжило диверсифікацію свого експорту, не бажаючи пов’язувати себе з таким нестабільним партнером.

Сербія ($168 млн) та Ізраїль ($168 млн) – це країни, що історично або культурно є пов’язаними з росією, тому їх присутність у списку найбільших постачальників також не є сюрпризом. Проте, схоже, що вже у 2023 році ситуація хоча б з Сербією може змінитися, адже вона нещодавно оголосила про можливість приєднання до антиросійських санкцій.

А от далі все стає набагато цікавіше. Країною «номер п’ять» у списку стали Нідерланди із плодоовочевим експортом до росії на суму в $419 млн, з яких 38% – це були живі квіти та декоративні рослини, 27% – свіжі фрукти та ягоди, а ще 22% – насіннєвий та посадковий матеріал. Тобто, в той час, коли уряд Нідерландів приймав українських біженців, організовував фінансову допомогу Україні та передавав озброєння для зміцнення ЗСУ, місцевий бізнес вважав за потрібне радувати жінок рашистських військових живими квітами, їх сім’ї – вітамінною продукцію, а російське сільське господарство високоякісним насінням та саджанцями.

До речі, імпорт свіжих фруктів з Нідерландів в росії вже багато років знаходиться під забороною, тому мова тут йде про банальну перевалку цієї продукції в нідерландських портах. До того ж частка росії в загальному експорті живих квітів і декоративних рослин із Нідерландів складала 3,5%, у сегменті свіжих фруктів – 1,8%, а в експорті насіннєвого та посадкового матеріалу – 1,2%. Тобто, серйозної загрози втрата російського ринку для постачальників із Нідерландів не представляла. Проте, співробітництво продовжувалося, хоча фінансово воно для нідерландських компаній насправді було «каплею в морі».

Схожі запитання про моральність співробітництва з країною-агресором викликає й присутність у списку країн-постачальників Польщі та Литви, ще двох держав, які якнайдужче підтримували й продовжують підтримувати Україну та наші збройні сили. Компанії з Польщі експортували плодоовочевої продукції до росії на суму в $116 млн, а Литва – на суму в $114 млн, причому в обох випадках мова йшла в основному про плодоовочеві соки, консервацію, насіння та саджанці, а Литва ще й відзначилася експортом живих квітів у росію ($19 млн).

Ключові країни-імпортери плодоовочевої продукції з росії в березні-грудні 2022 року

Якщо експорт невійськових товарів до росії можна ще якось виправдовувати гуманітарними цілями, то імпорт російських продуктів взагалі є прямою підтримкою функціонування бізнесу країни-агресора, який потім сплачує податки та збори, чим фінансує в тому числі ведення бойових дій в Україні, ракетні удари по мирній інфраструктурі, депортацію українського населення та інші опції так званої СВО.

На щастя, обсяги виробництва плодоовочевої продукції у рф по більшості позицій завжди не задовольняли вимоги внутрішнього ринку, не кажучи вже про можливість отримувати валютну виручку від експорту. До того ж високою якістю російські товари зазвичай не відзначалися, що також не сприяло розвитку експортної діяльності.

Проте, за березень-грудень 2022 року росія експортувала товарів плодоовочевої групи на суму в $744 млн до різноманітних країн світу, в тому числі й США. Приблизно половина цієї виручки забезпечувалася лише двома категоріями продукції – горіхи та продукти переробки картоплі.

Щодо перших, в основному в російському експорті були представлені дикорослі кедрові горіхи, що є величезною проблемою для світового ринку. Росія є другим після Китаю найбільшим виробником та експортером цієї продукції, тому швидко знайти гідну альтернативу для світових гравців виявляється дуже складною задачею.

Що стосується продуктів переробки картоплі в експорті з росії, в цьому сегменті мова йде про сушену картоплю та картопляні чипси, що постачаються в основному до країн Центральної Азії та інших держав пост-радянського простору.

До речі, саме регіон Центральної Азії і є найбільшим імпортером плодоовочевих товарів з росії, адже одразу три його представники потрапили на високі місця у відповідному рейтингу – Казахстан («номер один» з імпортом у $247 млн), Киргизстан («номер три», $91 млн) та Узбекистан («номер чотири», $47 млн). Зважаючи на історичні й торговельні зв’язки та логістичну віддаленість цих країн, вони й досі є дуже залежними від імпорту з рф, в тому числі й по деяким категоріям овочів і фруктів.

Так, основою російського експорту до країн Центральної Азії є продукти переробки картоплі та плодоовочеві соки, а Казахстан ще імпортує доволі багато плодоовочевої консервації російського виробництва. Центральна Азія (особливо більш південні її регіони та країни) також частково залежна від постачання свіжої картоплі з рф, яка займає ринок у періоди сезонної відсутності власної продукції.

Зазначимо, що за останні роки частка рф в структурі імпорту країн Центральної Азії все ж таки поступово зменшувалася. Місцеві оператори ринку вибудовували нові логістичні маршрути та інвестували у власне виробництво, тим паче, що, наприклад в Казахстані, цілком можливою є своя історія інспірації сепаратизму з боку рф, про що офіційні представники останньої у голос заявляли доволі часто.

Однією з найголовніших альтернатив для Центральної Азії, до речі, є Китай, і його частка в місцевій структурі торгівлі постійно зростає. Зазначимо, що Китай є й одним із ключових імпортерів плодоовочевої продукції з росії з обсягом закупівлі в $154 млн за березень-грудень 2022 року, хоча насправді мова йде в основному про експорт російських кедрових горіхів на китайський ринок (96% від вказаного показника).

Окрім Центральної Азії, відносно значним є експорт російських плодоовочевих товарів до інших країн пост-радянського простору. Так, білорусь імпортувала цієї продукції на суму в $20 млн, Азербайджан профінансував російський плодоовочевий бізнес на $19,6 млн, а експорт до Вірменії та Грузії складав $18,1 млн та $14,2 млн, відповідно. Знову ж таки, як і у випадку країн Центральної Азії, мова в основному йшла про продукти переробки картоплі, плодоовочеву консервацію та соки. білорусь також імпортувала доволі високі обсяги свіжих овочів і фруктів з росії через наявність спільних торговельно-логістичних маршрутів та загальну пов’язаність бізнесу цих країн.

Окремими випадками можна вважати російський експорт до Ізраїлю ($17,3 млн) та Монголії ($11 млн). Перший, окрім традиційних консервованих овочів і фруктів, а також кедрових горіхів, імпортував ще й великий обсяг сушеної цукрової кукурудзи з росії. Що стосується Монголії, через логістичну залежність від росії та Китаю альтернатив для цієї країни практично немає, і вона імпортувала з рф і консервовані овочі та фрукти, і продукти переробки картоплі, і кетчупи та томатні соуси, а також власне свіжу плодоовочеву продукцію.

Ну і на завершення, трохи про країни, які найбільше підтримували Україну в її боротьбі та можуть вважатися одними з її найбільш головних союзників. Попри це, вони продовжували фінансувати російський бізнес на мільйони доларів США. Так, Чехія імпортувала російських товарів на суму в $22,4 млн, Німеччина принесла російським експортерам виручку розміром у $21,2 млн, Литва та США закупили російської плодоовочевої продукції на суми в $13,5 млн та $9,9 млн, відповідно, а Естонія витратила на імпорт з рф $5 млн.

Звісно, в порівнянні з військовою та фінансовою підтримкою України з боку цих країн такі суми є критично малими, тому в цьому випадку мова насамперед іде про моральну відповідальність імпортерів. Чи змогли б імпортери з Естонії знайти альтернативу російській замороженій чорниці, яку вони закупили на суму в $4,1 млн? Чи змогли б німецькі імпортери обійтися без імпорту обсмажених горіхів з росії ($10,3 млн)? Чи було б трагедією для гуртових компаній з Литви, якби вони припинили імпортувати лисички з рф ($7,9 млн)? Та чи варте життя і долі українців експорту російських кедрових горіхів до Чехії ($22,3 млн) та США ($8,1 млн)?

Все це смішні суми з точки зору глобальної торгівлі, але кожен долар має значення, коли мова йде про людські життя, про долю тих, чиї домівки були знищені, про майбутнє тих, хто втратив здоров’я, близьких та рідних. Припиніть підтримувати агресора, російська консервація чи кедрові горіхи цього не варті, допоможіть нам у нашій боротьбі!

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Related posts

Україна: аграрії Львівської області збільшують виробництво овочів

EastFruit

EF Price Alerts. Ціни на тепличні овочі різко падають, у Центральній Азії дорожчає суниця садова. Тиждень 22, 2023 р.

EastFruit

Окупанти готуються масово вивозити мелітопольську черешню в росію

EastFruit

Залиште коментар