Сучасні високотехнологічні теплиці оснащені комп’ютерами з управління мікрокліматом та поливом, тому багато інвесторів помилково думають, ніби комп’ютер сам усе знає. Це не так. Комп’ютери лише виконують вказівки агронома, звільняють його від частини рутинної роботи. Однак усі установки задає агроном. Причому саме агроном, а не IT-спеціаліст чи інженер, які можуть лише допомогти власне вести необхідні параметри.
Більшість теплицебудівних фірм, що пропонують теплиці «підключ», забезпечують і технологічну підтримку протягом одного-двох років, так звану передачу know how (вміння). На практиці це означає, що в господарство регулярно приїжджає фахівець (зазвичай голландець) і проводить у ньому один-два тижні на місяць, навчаючи агронома та персонал управлінню згаданими комп’ютерами, приготування поживних розчинів, роботи з екранами, що теплозберігають, та іншим технічним речам. Слід мати на увазі, що більшість цих консультантів мають великий практичний досвід роботи в таких теплицях у себе на батьківщині, але нерідко погано уявляють реалії інших країн, особливо Азійського регіону. До того, як стати консультантами, більшість з них вирощували перець, томати, огірки або квіткові культури у власних теплицях і користувалися послугами низки консультантів з харчування або захисту рослин.Найчастіше ці консультанти немає власного досвіду вирощування розсади, оскільки у країнах Західної Європи вже понад 40 років виробництвом розсади займаються спеціалізовані господарства.
Справді, серед іноземних консультантів чимало й таких, хто вже багато років працює у різних країнах, і набув дуже великого досвіду. Послуги консультантів коштують недешево, і нерідко власник теплиць, а особливо його агрономи, відчувають розчарування після закінчення терміну контракту, оскільки очікували на більший.
Річ у тім, що передачі одного тільки know how (вміння) недостатньо, не менш важлива передача know why, тобто знання, чому в тому чи іншому випадку слід чинити саме так. Чому сьогодні інтервал між поливами повинен бути більшим або меншим, ніж учора? Чому раптово пожовкло листя рослин? Чому цілий тиждень слід забезпечити одну середньодобову температуру, а сьогодні раптом вона має бути іншою? Питань такого роду дуже багато, і часто вони залишаються без відповіді. Фахівці нового тепличного господарства очікують, що консультант навчатиме їх і теорії, але він припускає, що якась теоретична підготовка у них вже є і всі ці речі зрозумілі за умовчанням. Крім того, накладаються проблеми комунікації – культурні відмінності та мовна. Консультанти зазвичай розмовляють англійською, проте власники невеликих теплиць і багато агрономів цією мовою володіє недостатньо. Перекладачі, своєю чергою, недостатньо володіють темою і знають термінології.
Читайте також: Теплиці потрібно будувати там, де є хороша вода в достатньому обсязі
Для успішної експлуатації сучасних теплиць у країнах проєкту EastFruit необхідно організувати підготовку місцевих фахівців. Здавалося б, цим мають займатися вищі та середні професійні навчальні заклади, але в них зараз просто немає викладачів, здатних навчити сучасним тепличним технологіям. Звичайні агрономи-полівники також не знають дуже багатьох аспектів фізіології рослин та агрохімії. Насправді нерідко буває що легше навчити роботи у сучасній теплиці людини без спеціальної підготовки, ніж агронома-полевода. Хоча найважливіше, звісно, бажання навчитися.
У низці країн, зокрема, в Узбекистані працює голландська консультаційна фірма «Білансія», яка надає спеціальні послуги з навчання тепличних фахівців і навіть персоналу, але проблема в тому, що багато інвесторів економлять саме на цій послузі та обмежуються контрактом із консультантом.
Як можна розв’язати проблему дефіциту кадрів? Особливо для невеликих господарств, які не можуть собі дозволити послуги іноземних консультантів?
Для початку необхідно організувати цикл семінарів та тренінгів для власників невеликих теплиць та агрономів більших тепличних господарств. Наприклад, в Узбекистані до цього можна залучити Агентство розвитку садівництва і тепличного господарства при Міністерстві сільського господарства Республіки Узбекистан. Ця агенція має відділення по всій країні. Спочатку лекторами можуть виступати іноземні фахівці, зокрема, з інших пострадянських країн, але необхідна участь місцевих фахівців. Наприклад, в Узбекистані та Грузії такі фахівці є, але їх поки що мало. Серед лекторів можуть бути й торгові представники селекційних фірм, виробників субстратів, засобів захисту рослин, у тому числі біологічних, виробники тепличного обладнання, включаючи екрани, різні покриття для теплиць та засоби автоматики. Так, звичайно, вони рекламуватимуть свою продукцію, але при цьому й навчатимуть, як її правильно застосовувати.
Можливе проведення спеціалізованих вебінарів національними мовами або перекладом цих мов з подальшою публікацією цих вебінарів в інтернеті на сайтах професійних навчальних закладів або консультаційних організацій. Наприклад, влітку 2020 року протягом тижня російською мовою проводився «Тепличний марафон», а потім «Вартові теплиць» — серії вебінарів, присвячених певним темам – дуже корисні, як для досвідчених, так і для початківців тепличних фахівців – агрономів, інженерів, фахівців із захисту рослин.Цікаво, що організаторів цих вебінарів була приватна фірма EvaLight, виробник світильників для теплиць, і вони були безкоштовними для слухачів.
Важливо, щоб у власників тепличних господарств, що починають, був доступ як до систематизованої теоретичної інформації (передусім, про значення мікроклімату, якості води й системи живлення та захисту рослин), так і до актуальної технологічної підтримки. Зараз у багатьох країнах існують групи з професійних інтересів на різних платформах месенджерів. Практика показує, що цілком можливо ефективно консультувати виробників віддалено. Так, групу власників невеликих фермерських теплиць у Дагестані успішно консультує агрохімік з Новосибірська з питань складання поживних розчинів, кілька фахівців із захисту рослин із різних регіонів РФ та кілька агрономів-технологів також із різних регіонів. В результаті врожайність томатів у плівкових теплицях при вирощуванні в кокосовому волокні зросла з 15-17 кг/м2 до 20-22 кг/м2. Нестача подібних груп у тому, що в них зазвичай обговорюється або кілька проблем одночасно, або та сама проблема по кілька разів, залежно від актуальної ситуації в тому чи іншому господарстві. Вони майже не підходять для навчання, але дуже ефективні для швидкого реагування на проблему. Залежно від того, хто організує таку групу – консультаційна фірма, самі власники теплиць чи торговці тим чи іншим обладнанням – участь у них може бути платною або безкоштовною.
