Із запуском у 2015 році програми підтримки сільського господарства «Посади майбутнє» виробництво ягід у Грузії різко зросло. Натхненні державною підтримкою, підприємці, які часто не мали досвіду у виробництві ягід, вирішили зайнятися бізнесом, оскільки ягода – лохина, малина та ожина (суниця не входить у програму держпідтримки) – дорогий продукт, який обіцяє принести значний прибуток навіть із невеликої площі. До цього промисловим виробництвом ягід у Грузії мало хто займався і, відповідно, досвіду було небагато, тому багато хто припустився помилок у плануванні бізнесу.
В результаті, зараз частина підприємств йде з ринку. За оцінками Асоціації ягідників Грузії, за останні роки з ринку пішли не менше 20% виробників малини та ожини.
Що змусило фермерів піти з ринку і що вони зробили б інакше? EastFruit поспілкувався із місцевими фахівцями та тими виробниками, які вже зупинили виробництво.
“Джорджіан Беррі” – грузинський виробник ягід, що залишив ринок у сезоні 2022 року. Компанії належать 7 га малинового та ожинового садів, посаджених у 2017 році за фінансової підтримки програми «Посади майбутнє». Співзасновник компанії Ія Топурія розповіла EastFruit про причини зупинки виробництва.
«Якби не програма, ми б не почали вирощувати ягоди.«Plant the Future» частково профінансувала покупку рослин, а також систему зрошення, але проблема була в тому, що ми не були проінформовані про можливі ризики та не отримали кваліфікованих рекомендацій. Ми тільки зробили аналіз ґрунту, який, до речі, показав, що ґрунт не придатний для вирощування ягід, але місцеві фахівці запевнили нас, що, всупереч результатам аналізу, ми можемо вирощувати там ягоди», — розповіла Ія Топурія.
За словами пані Топурія, перші два роки були досить успішними – компанія почала продавати ягоду місцевому дистриб’ютору, який упаковував та продавав малину та ожину у грузинські мережі супермаркетів під власним брендом, але потім почалися виробничі проблеми. Як виявилося, спочатку було допущено кілька помилок, виправити які було неможливо пізніше. За словами Топурії, проблеми були пов’язані з обраними сортами та якістю рослин, а також з якістю ґрунту та місцевим кліматом. Компанія була віддана органічному виробництву та сертифікувала виробництво, а органіка створювала труднощі оскільки за стандартом хімічна обробка була неможливою.
Через два роки кущі ожини раптом стали відмирати, в результаті з 64 рядів ожини вціліло лише 5. Партнери досі не мають чіткої відповіді, чому це сталося, хоч консультувалися з різними агрономами.
Ще однією проблемою були несприятливі кліматичні умови. У регіоні Квемо Картлі, де розташовувався ягідний сад, високі літні температури негативно позначалися на рослинах та якості плодів. Хоча пізніше виробники отримали рекомендацію від фахівців накрити рослини сітками, що затіняють, але вони не могли собі цього дозволити через високу вартість інвестицій.
З ягідного бізнесу Ія Топурія виходити не планує. Підприємець приваблює можливість вирощування суниці. Але тепер, перш ніж інвестувати, вона планує дізнатися про специфіку виробництва суниці у професіоналів. На думку пані Топурія, разом із пільговим фінансуванням також дуже важливо розвивати важливо розвивати систему навчання та консультування в агросекторі країни. Якби господарство вчасно отримало консультацію досвідченого агронома, можливо, виробництво вдалося б врятувати.
За допомогою державної програми у 2017 році ще одна грузинська компанія «Фреш Беррі» посадила малиновий та ожиновий сади на 15 га в Кахетії. Це був бізнес, започаткований групою друзів без попереднього досвіду у сільському господарстві. На жаль, за три роки «Фреш Беррі» припинила виробництво. Співзасновник компанії Лексо Йокурідзе розповів EastFruit про причини.
«Основна причина, через яку ми зупинили виробництво, полягала в тому, що цей бізнес вимагав набагато більших інвестицій, ніж ми припускали. При цьому ми не бачили перспективи окупити ці вкладення у майбутньому. Оскільки, крім агрономічних проблем, продавати ягоди було складно. Тоді ми не могли зберігати ягоди під час надлишку і продавати потім за вигіднішою ціною через відсутність вільних холодильних камер для ягід у регіоні», — сказав пан Йокурідзе.
Лексо Йокурідзе вважає головною помилкою запуск масштабного виробництва. Він вважає, що спочатку вони мали набратися досвіду, посадивши менший ягідний сад, а потім розширюватися.
Після невдалої спроби засновники більше не планують інвестувати у сільське господарство.
Ми попросили спеціаліста з ланцюжка доданої вартості ягід із програми USAID у Грузії Шота Цукошвілі дати рекомендації тим, хто планує інвестувати у виробництво ягід у Грузії. Пан Цукошвілі надає агрономічні консультації членам місцевих асоціацій та бенефіціарам Сільськогосподарської програми USAID.
За його словами, зараз багато хто вже по-іншому підходить до планування виробництва, враховуючи минулий досвід інших виробників.
Цукошвілі дав такі рекомендації:
- Проведіть тест ґрунту, включаючи хімічний аналіз та аналіз pH, щоб переконатися, що він підходить для вирощування ягід.
- Вибирайте сорти залежно від ваших цілей. Чи плануєте ви виробництво для нового ринку або переробки, експорту або місцевого ринку. Якщо планується експорт, ягоди мають бути досить щільними, щоб витримувати транспортування, тоді як сорти для переробки зазвичай витримують машинне збирання врожаю. Деякі виробники висаджують сорти з різним часом дозрівання. Таким чином, можна продовжити сезон, забезпечити постійне постачання ягоди на ринок, а сезонних працівників — постійним заробітком. Інші ж планують ультраранні та ультрапізні сорти, таким чином забезпечивши максимальну ціну.
- Вибирайте правильний розплідник, щоб отримати якісний матеріал. Пан Цукошвілі зазначив, що не може дати рекомендації жодному грузинському розпліднику, оскільки програма USAID пов’язує місцевих виробників лише з європейськими сертифікованими розплідниками.
- Ще одна важлива рекомендація фахівця – виробляти ягоди для свіжого ринку в захищеному ґрунті – за допомогою сіток, що затіняють, або високих тунелів, що звичайно збільшить початкові інвестиції, але забезпечить високу якість і стабільний урожай ягоди.
