У міру зростання цін на енергоносії та інфляції вертикальні ферми в Західній Європі стають банкрутами, їхня кількість скорочується. А в країнах Європи, що розвиваються, вертикальне фермерство на підйомі, передає EastFruit з посиланням на Emerging Europe.
Оскільки Європа переглянула свій вуглецевий слід і продовольчу стійкість, інтерес до вертикальних ферм різко зріс.
Вертикальне фермерство дає змогу вести більш ефективне землеробство ближче до міських населених пунктів, зводячи до мінімуму викиди вуглекислого газу і витрати на доставку продукції по всьому світу. Приміщення для вирощування вільні від шкідників, а врожай рослин можна збирати до 15 разів на рік замість двох разів на рік на звичайному полі.
У той час як населення Землі збільшується на 5,5 мільйонів жителів на місяць, площа сільськогосподарських земель щохвилини зменшується на 23 гектари. Зміна клімату змінює зони, де можна вирощувати певні культури, і унеможливлює сільське господарство в багатьох регіонах, а люди в багатьох країнах мігрують із сільських районів у міста.
У сукупності ці тенденції роблять вертикальне землеробство переконливим розв’язанням проблем продовольчої безпеки та стійкості й стимулюють рекордні інвестиції в компанії вертикального землеробства в Північній Америці, Східній Азії та Європі. Держави Перської затоки та інші країни Близького Сходу також стали ідеальними місцями для вертикального землеробства через дешеву енергію.
Проблеми енерговитрат
Однак у 2022 році вертикальне землеробство в Європі постало перед труднощами, оскільки вартість утримання світлодіодних ліхтарів і клімат-контролю злетіла до небес.
Французька компанія Agricool, яка залучила 30 млн євро, збанкрутувала. Компанія Infarm, що базується в Берліні й колись найбільша в Європі компанія з вертикального сільського господарства, залучила понад $600 млн венчурного капіталу і вела операції у Великій Британії, Франції, Німеччині, Нідерландах і Данії, але була змушена звільнити 500 співробітників – половину своєї робочої сили. – наприкінці 2022 року, пославшись на перебої в ланцюжках постачань, витрати на електроенергію та економічну ситуацію як на чинники. Станом на червень Infarm припинила партнерство з європейськими продуктовими мережами та планувала повністю покинути континент на користь інших регіонів, ймовірно, Близького Сходу.
“Цікаво зазначити, що головною перевагою вертикальних ферм є високий рівень інтересу до них з боку великих інвесторів, що також є їхньою найбільшою проблемою, – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО. – Адже більшість великих інвесторів не заглиблюються в деталі технології та не привносять у проєкт жодних знань і досвіду, а просто надають фінансування, яке я називаю “нетерплячими грошима”. Вони просто хочуть отримати максимально швидку і максимальну віддачу від своїх інвестицій. Оскільки технології вертикального землеробства і всі канали збуту продукції ще не відпрацьовані, це призводить до багатьох проблем і банкрутств у цій галузі у світовому масштабі”.
На думку Андрія Ярмака, найкраще для вирощування у вертикальному землеробстві підходять дорогі рослини з короткими виробничими циклами й практично повною відсутністю конкуренції. Багато успішних вертикальних ферм знаходяться в містах з високим доходом і розвиненим готельним, громадським харчуванням і ресторанним секторам (HoReCa).
Читайте також: Що є сенс вирощувати у вертикальних фермах? Суницю!
Оскільки інфляція зросла в усій Європі, а купівельна спроможність знизилася, споживачі стали менше витрачати гроші на розкішні ресторани та готелі, які працюють із вертикальними фермами. Однак є і позитив.
Геополітика забезпечує успіх у країнах Європи, що розвиваються
Про вертикальні ферми Північної Америки та Західної Європи пишуть набагато менше, ніж про вертикальні ферми в країнах Європи, що розвиваються. У Литві, Україні, Молдові та Грузії є вертикальні ферми, які продемонстрували чудову стійкість перед обличчям проблем минулого року.
Тбіліська компанія SpaceFarms розташована в готелі “Стамба” і цілий рік постачає зеленню всі ресторани Adjara Group. SpaceFarms пропонує повну технічну підтримку та консультативні послуги фірмам HoReCa, зацікавленим у її модульних фермах, які можуть виробляти від 15 до 20 кілограмів урожаю на місяць на двох квадратних метрах. Хоча війна в Україні призвела до зростання цін на енергоносії в усьому світі, вона також призвела до того, що багато росіян втекли від призову в армію, а українці втекли від конфлікту в Грузію, включно з багатьма віддаленими працівниками, які обідатимуть і зупинятимуться у партнерів SpaceFarms.
У самій Україні вертикальні фермери пристосувалися до роботи у воєнних умовах з дивовижною стійкістю. Після того як вертикальна ферма Віктора Шулешка в місті Дніпро була зруйнована російськими обстрілами, він перебудував її в підвальне бомбосховище, захищене як від екстремальних температур, так і від ракет. За оцінками Шулешка, на те, щоб окупити витрати на реконструкцію свого бізнесу, знадобиться кілька років, але він уже планує перейти від виробництва базиліка і салату до іншої продукції.
Оскільки Україна прагне стати “стартап-нацією”, як Ізраїль, ізраїльський стартап Vertical Field встановив пілотні вертикальні ферми в магазинах української мережі супермаркетів “Варус”.
Papa’s Greens постачає продукцію до 60% закладів сектору HoReCa в Кишиневі, а також реалізує запаковані салати, мікрозелень і їстівні квіти в молдавських мережах супермаркетів. Згідно з аналізом EastFruit, їстівні квіти продаються за найвищими цінами серед усіх культур з коротким циклом вирощування.
Ферма Leafood, розташована на величезному складі на околиці Вільнюса (Литва), з площею вирощування 12 600 квадратних метрів, розпочала роботу в травні цього року. До моменту виходу на повну потужність цієї осені компанія сподівається збирати тонну листя 12 сортів зелені й трав щодня – десяту частину загального попиту в Литві. Leafood використовує 14-поверхові вежі для вирощування рослин і операційне програмне забезпечення, розроблене тайванським виробником вертикальних ферм YesHealth – одним з інвесторів Leafood – і найняла тайванських інженерів, щоб вони приїхали до Литви й навчили місцевий персонал. Ця синергія виникає в міру розширення економічних і дипломатичних відносин між Литвою і Тайванем.
Засновник Leafood Валентинас Цивінскас сподівається, що незабаром зможе розширити свою діяльність на сусідні країни Балтії та Польщу. “Головна ідея – бути ближче до кінцевого споживача, – каже Цивінскас. – Звичайно, ми можемо експортувати, але тоді ми підемо проти нашої ідеї. Це має бути близько, ніяких тривалих поставок: а це означає, що потрібно будувати локальні вертикальні ферми в інших країнах. Через рік ми сподіваємося мати план для наступної країни. Таку ферму, а можливо, вдвічі-втричі більшу, ви побачите в іншій країні”.
Хоча майбутнє вертикального землеробства залишається невизначеним у більшій частині Європи, правильне місце розташування, геополітика і досвід можуть допомогти стійким фірмам отримувати прибуток, забезпечуючи місцевих жителів найсвіжішою зеленню власного виробництва.
