Із середини вересня до кінця листопада в країнах Європи сезон їстівних каштанів. Смажені та свіжі каштани споживачі купують за ціною від 9,5 євро за кілограм і вище. Така ціна робить їстівний каштан дедалі привабливішим для вирощування. Детальніше про їстівний каштан EastFruit розповість далі.
Їстівні каштани (Castanea sativa) – це поживні горіхи, популярні в багатьох країнах світу. Їстівний каштан (каштан європейський, каштан солодкий) – це багаторічна рослина родини букових. Це цінна медоносна, горіхоплідна, декоративна культура.
З одного дерева можна отримати 100-200 кг плодів. З давніх часів їх використовують у їжу в сирому, смаженому, вареному, запеченому вигляді. Їх також сушать і переробляють на борошно – наприклад, на Корсиці, де каштани є одним з основних продуктів.
Борошно – це цікавий продукт із каштана, який з’явився під впливом трендів здорового та безглютенового харчування.
В Україні такий продукт можна придбати за ціною 11 тис. гривень за 25 кг. Його знають здебільшого любителі експериментальної кухні, шанувальники нових харчових продуктів, відвідувачі закордонних гастрономів та покупці магазинів здорового харчування.
Порівняно з іншим безглютеновим борошном каштанове борошно має найбільш схожу консистенцію на мелену пшеницю. Це важлива особливість, особливо під час випічки, яка часто має невідповідну текстуру в безглютеновій версії. Завдяки своїй високій пластичності, каштанове борошно є універсальним замінником найпопулярнішого пшеничного борошна. Зі свого боку запах більше схожий на горіхи, а в смаку відчувається солодка нотка. Додатковою перевагою каштанового борошна є високий для цього виду продукту вміст білка і клітковини. Таким чином, продукти на його основі забезпечують більш тривале відчуття ситості та позитивно впливають на перистальтику кишківника.
Читайте також: Туреччина: експорт каштанів зріс на 79%
У промисловому виробництві подрібнені каштани використовують як начинку або посипку для тортів, печива, морозива, тістечок, цукерок, у розмеленому вигляді – як замінник кави. Через великий вміст вуглеводів каштани іноді переробляють на харчовий спирт, на Корсиці та у Швейцарії з них варять пиво, в Італії та Франції – виробляють лікер.
Країни Західної Європи запозичили із Середземномор’я їстівні каштани.
Зараз їстівні каштани популярні в Італії, Іспанії, Франції, Греції, Туреччині, Китаї та Японії. У цих країнах каштани широко використовуються в кулінарії, їх додають до різних страв або ж вживають у вигляді закуски.
Поширення каштанів залежить від кліматичних і ґрунтових умов, а також традицій харчування в різних регіонах. Також важливо зазначити, що культура вживання каштанів може бути пов’язана з місцевими релігійними та культурними традиціями.
Їстівні каштани мають високий вміст вуглеводів, білків, заліза і вітамінів, що робить їх цінним джерелом поживних речовин. Вони також містять антиоксиданти, які можуть допомогти захистити організм від різних захворювань.
Крім того, каштани є натуральним джерелом енергії, тому вони можуть бути корисними для вживання в періоди інтенсивної фізичної активності або розумового напруження.
У країнах Східної Європи, зокрема, в Україні, їстівні каштани більш популярні в західній частині країни – на Закарпатті. Їстівні каштани тут широко використовуються в українській кулінарії для приготування різноманітних страв, включно з каштановим пюре, супами, пирогами та десертами. Каштани також популярні як закуска, обсмажені або відварені.
В Україні можна купити їстівні каштани частіше на локальних ринках, а також у супермаркетах. Їхня ціна становить близько 400 грн за кг.
В Україні вартість саджанців їстівного каштана становить близько 70-140 грн/шт. Також пропонується перевірене на схожість насіння каштана.
У Європі, до речі, кілограм свіжих каштанів коштує також чимало.
Так, вартість кілограма свіжих їстівних каштанів в Італії варіюється від 7 до 10 євро за кілограм, а ось вартість смажених каштанів, приготованих просто на вулиці, починає від 9,5 євро за кг.
Італія – країна їстівних каштанів
В Італії їстівні каштани зустрічаються всюди.
“Особливо в регіоні Венето багато каштанів, і, перш за все, провінції Тревізо і Віченца – це найкращі місця для їхнього пошуку і збору. Однак по всьому регіону є лісові масиви, а також Colli Euganei (Еуганські пагорби), вкриті каштановими гаями, де з вересня до листопада ростуть великі, м’які та смачні каштани. Завдяки географічному положенню, горбистій місцевості та клімату Венето, восени каштанові гаї сповнені теплих барв, що надають чарівного відтінку природі. Прикладом венеціанської досконалості, безсумнівно, є каштан сорту “Марроне дель Монфенера”, відомий своєю борошнистою, солодкою та смачною структурою”, – зазначає Катерина Звєрєва, директорка з розвитку Української плодоовочевої асоціації (УПОА), керівниця сайту міжнародної інформаційно-аналітичної платформи East-Fruit.com.
Що стосується Ломбардії, П’ємонту, Емілії-Романьї та Тоскани, то в цих регіонах каштанові гаї є зазвичай приватними.
Народження традиції їстівних каштанів
Смажені каштани, більш відомі в Італії як caldarroste, мають довгу і захопливу історію, що сягає корінням у далекі епохи. Якщо зараз італійці вживають їх переважно як смачну осінню закуску, то в минулому вони відігравали набагато важливішу роль у суспільстві.
У середні віки каштани вважалися “хлібом бідняків”, особливо в гірських регіонах, де вирощування зернових було ускладнене. Багаті вуглеводами й клітковиною каштани стали основним джерелом їжі для менш багатих людей. Їх не тільки їли свіжими або смаженими, але також сушили й подрібнювали для отримання борошна, яке використовували для тіста і супів.
Ця скромна їжа відігравала фундаментальну роль у часи голоду або війни. Каштани можна було зберігати протягом тривалого часу, а завдяки своїй універсальності вони підходили для найрізноманітніших страв. Згодом смажені каштани почали втрачати свій статус “їжі бідняків”, набуваючи більш святкового та веселого відтінку. Їхня присутність стала безпомилковим символом осінніх і зимових свят, фестивалів і сезонних ринків.
Каштани чи марроне?
Цікаво, що в Італії в місцях, де смажать каштани, можна зустріти їхні різні назви: castagni, marroni…
А чи є різниця? Безсумнівно!
“Перша суттєва відмінність стосується їхнього походження. Фактично, каштан “castagni” є плодом дикорослої рослини, що росте мимовільно в гаях, на пагорбах і також відома як “хлібне дерево” (оскільки тривалий час вона була їжею бідняків). А от їстівні “marrone” є результатом селекційної роботи, щеплень і схрещування рослини. Тобто, коли поживна цінність їстівного каштана була оцінена, люди перейшли від збирання каштанів до їхнього фактичного культивування та вирощування, що призвело до появи нових різновидів їстівних каштанів”, – зазначає Катерина Звєрєва.
Також є суттєві зовнішні відмінності цих видів їстівного каштана. Каштан-дикорос менший за розміром, ніж марроне.
Смак? Дикороси зазвичай мають менш солодкий смак, їхні вирощені людиною побратими солодші й особливо хрусткі.
Не випадково перші більше підходять для приготування борошна, приготування кремів чи приготування їх у духовці, другі чудово підходять для приготування “марронів глясе” чи поєднання їх із будь-якими гарячими стравами.
Каштани й маррони: рецепти
Як апетитну першу страву італійці люблять готувати ризотто з каштанами, що має фантастичний аромат і вершкову консистенцію. Також ньоккі з каштановим борошном – цілком осінній варіант традиційних картопляних ньоккі. Європейці також люблять суп із каштанів і традиційно готують курку, гусака з каштанами.
На десерт чудово підійде каштановий пиріг і каштановий крем, а також смачний десерт “Монблан” на основі каштанів з какао і збитими вершками.
Аромат смажених каштанів, що витає в прохолодному повітрі, – це один із символів жовтня і листопада, здатний об’єднати людей різного віку навколо теплого вогню, потріскування каштанів і гармонії осені. А для фермерів – це цікава прибуткова ніша.
