Якщо в Казахстані держава продовжить ігнорувати проблеми дрібних садівників, пов’язані з організацією стабільного збуту за справедливою ціною, то галузь чекає на низку банкрутств. Про це порталу ElDala.kz розповів Серик Садиков, голова правління Асоціації виробників посадкового матеріалу РК, керівник Центру трансферту та комерціалізації агротехнологій НАНОЦ.
Цього сезону Казахстан отримав непоганий урожай яблук, близько 350 тис. тонн. Проте експерти вважають, що не менше 100 тис. тонн з них (здебільшого в невеликих садах) так і залишилися на деревах і пішли під сніг. Річ у тім, що дрібні фермери не можуть забезпечити калібрування та сортування фруктів, а це головна умова попадання на полиці торгових мереж. В результаті некондиційний товар вони можуть здати покупцям лише за непрямими цінами, які просто не покривають витрат на збирання та транспортування врожаю.
«Ситуація в Алматинській області не краща, ніж у Туркестанській, де величезна частина врожаю просто залишилася в садах, – зазначив Серик Садиков. — В Алматинській області фермери так само не зібрали яблука, не зібрали сливи, не зібрали персики. Просто залишили на гілках, бо ціни не було. Ціни на яблука стоять на місці останні п’ять років, для падалиці це 50-80 тенге/кг, для некондиції – 100 тенге/кг. За цей час ціни зросли на всі засоби захисту рослин, добрива, запчастини до техніки, робочу силу».
Пояснення низької ціни яблука — глобальне надвиробництво.Скрізь надлишок яблук – пропозиція перевищує попит. Це стримує ціни. Обсяги врожаїв зростають у всіх основних виробників, включаючи Росію та Китай. Іран також значно підвищив виробництво, увійшовши до топ-5 світових виробників. Вони готові завозити яблука по 0,4 дол. — це наші 200 тенге. Тож у казахстанських садівників, на думку Серика Садикова, виходу два: або відмовлятися від яблук і переходити на вирощування популярних фруктів, або намагатися підтягнути свою продукцію під стандарти торгових мереж. Такі яблука можна продати за 350 тенге/кілограм. Цей рівень цін місцевих садівників влаштує.
Але щоб вийти на ці стандарти, потрібні вкладання в обладнання для сортування. Воно коштує дорого, тому кожен дрібний садівник окремо його покупку не зможе собі дозволити. Та й немає в цьому сенсу його потрібно завантажувати обсягами. Єдиний вихід – об’єднатися навколо заготівельних центрів, спільно інвестувавши в обладнання.
«На жаль, у питанні підтримки дрібних садівників грамотних пропозицій досі не було, крім сумнівних ідей на кшталт введення мит на імпортні яблука. Цей захід «пропихають» великі вітчизняні виробники фруктів, розраховуючи таким адміністративним інструментом підвищити ціни на вітчизняну продукцію всередині країни. При цьому реальним розв’язанням проблеми садівництва це не стане, оскільки ніяк не полегшить становище дрібних фермерів – їхня продукція так і залишиться непотрібною, якщо не стане якісною», – заявляє керівник.
Читайте також: Ізраїльська компанія Netafim, лідер у сфері краплинного зрошення, планує проєкти у Казахстані
Тут потрібні інші заходи, упевнений Серик Садиков: «Ми хотіли б провести для садівників Казахстану спеціалізований форум міжнародного рівня. Найкращий час для цього — березень перед початком нового сезону. Залишилося заручитися підтримкою експертів та садівницьких асоціацій. Програму плануємо із двох частин. Перша – сучасні технології у садівництві, друга – вже присвячена питанням збуту та переробки. На неї хочемо запросити Міністерство сільського господарства, Міністерство торгівлі, акімат Алматинської області. Потрібно дати висловитись обом сторонам — садівникам, які розкажуть про те, в якій складній ситуації вони зараз працюють, та держорганам, які зроблять свої пропозиції».
До цього моменту Серик Садиков планує відпрацювати із СПК та акіматом Алматинської області питання створення кооперативу для садівників. Передбачається, що кооператив матиме власне сховище на 50 тис. тонн яблук, лінію доопрацювання, сортування, упаковки. Також необхідна переробка некондиційних фруктів та падалиці.
«Наразі російські торгові мережі забирають кондиційні яблука по 350-400 тенге/кілограм, і завданням кооперативу стане задоволення цього попиту, – каже Серик Садиков. — У Казахстані 45 тис. га садів, із них яблуками зайнято близько 40 тис. З них 16-18 тис. га припадають на Алматинську область. Звичайно, тут є великі садівники, яким наш проєкт не цікавий: вони самі будують свої склади та лінії сортування та переробки. А наша цільова група – саме дрібні садівники. Загальну площу, яку ми хотіли б об’єднати в кооператив, я оцінюю від 1,5 до 3 тис. га.
Для реалізації проєкту створення кооперативу потрібна хороша державна підтримка, інвест-субсидії в 60-70% на устаткування. Загальний обсяг інвестицій потрібен великий близько $50 млн. Це дозволить об’єднати близько 100 дрібних садівників, що мають сади площею від 2-3 га. Вони погано уявляють можливості нових технологій, і завдання на першому етапі — показати їм вигоду проєкту. Зі своєї площі вони зможуть отримувати не нинішні 5-7 тонн яблук за сезон, а 15-20 тонн і продавати їх набагато вищою ціною. При цьому кооператив візьме на себе всі турботи про збут».
Крім того, кооператив допоможе садівникам скоригувати акценти у виробництві. Річ у тім, що існують промислові сорти яблук, які вигідно вирощувати саме на переробку. І їх приймають не так, як нашу падалицю по 50 тенге/кг, а набагато дорожче. З них роблять пюре, повидло, варення та інші популярні продукти, якими ринок Казахстану власним виробництвом зараз абсолютно не закритий.— Це для виробництва картоплі фрі є свої сорти, так і яблука для переробки, — пояснив Серик Садиков. — Вони жорсткіші, ніж традиційні сорти, мають не такий гарний вигляд і великі. Трохи інший підхід до їхнього вирощування. У нас в країні їх поки що немає, але треба розпочати закладку саме таких садів.
Для держави підтримка проєкту важлива не лише імпортозаміщенням за фруктами та продуктами переробки, а й порятунком багатьох фермерів-садівників від банкрутства. Адже неможливість реалізації врожаю за справедливою ціною позбавила багатьох з них можливості виплачувати кредити та підтримувати оборотні кошти на потрібному рівні.
