Хорхе Дуарте – агроном, який працює в компанії Hortitool Consulting (Португалія) з 2014 року та спеціалізується на лохині та малині. Вже кілька років він консультує бенефіціарів USAID Agricutlture programme. Своїми спостереженнями фахівець поділився під час Міжнародного ягідного форуму, який відбувся у вересні у Батумі, Грузія, повідомляє EastFruit.
На заході Грузії були представлені сорти південної високорослої лохини в діапазоні від low до mid-chill раннього, середнього та пізнього терміну дозрівання, оскільки в цій частині країни у більшості регіонів спостерігається від 800 до 1200 годин холоду. Цвітіння таких сортів може потрапляти на період несприятливих погодних умов (сніг, мокрий сніг, мороз, дощ) наприкінці лютого-початку березня.
Кліматичні виклики можна вирішити за допомогою вирощування лохини в тунелях, які можуть захистити рослини та забезпечити вихід ягоди на ринок навіть раніше так званого експортного вікна наприкінці травня. При цьому літо може бути дуже м’яким та сприятливим для розвитку лохини, порівнянним з європейським літом у високогір’ях Південної Європи, Північної Португалії, на півночі Іспанії та на півночі Італії.
Тунель – це теплиця, що пасивно вентилюється, вкрита, як правило, одним шаром поліетиленової плівки. Головна перевага такої теплиці – можливість вийти на ринок від 7 до 21 днів раніше, ніж звичайно, але також і виробляти пізніше, таким чином розширюючи сезон від 10 тижнів до 5 місяців, за умови підбору відповідних сортів. Наприклад, для пізніх сортів рекомендуються Centralblue, Veluto Blue, Last Call.
Лохина – напівтіньова рослина, хоча доступність сонячних променів гарантує гарне зростання та раннє цвітіння. Завдяки розсіяному освітленню через поліетиленове покриття врожайність лохини збільшується у 2–3 рази. Водночас закладка квіткових бруньок і концентрація вуглеводів у рослині можуть бути значно знижені вже при 28°C. Оптимальні температурні діапазони різняться для різних сортів лохини, але в цілому лохина має оптимальну температуру для зростання та розвитку – 22-28ºC і мінімальну 12-16ºC.
Читайте також: Хорхе Дуарте – у Грузії можна “створити справжню індустрію лохини”
Також під покриттям ягода виходить кращої якості, тому що захищена від вітру, дощу та пилу. Випаровування в тунелі також обмежене, тому використання води більш економне, також це стосується добрив. Фактор вологості особливо важливий для обліку при вирощуванні лохини в тунелях, тому що доведеться частіше обробляти рослини від грибка, що розвивається внаслідок високої вологості. Відносна вологість вище 40% може запобігти закриття продихів при низькій вологості, а нижче 80% може знизити поширення хвороби при високій вологості.
Як відомо, лохина добре росте на ґрунті з високим вмістом органічних речовин (понад 3%), добре дренованих, чого не можна сказати про західну частину Грузії, де переважають важкі глинисті ґрунти, що стає проблемою. Враховуючи рясні опади – понад 2 000 мм на рік – багато виробників зазнають труднощів у перші 2–3 роки через підтоплення. За словами експерта, лохина може пережити посуху, але ось підтоплення на неї впливає різко негативно, адже полив рослини – від 2 до 6 літрів за день, що становить приблизно 35 літрів на рослину за тиждень і найбільше води потрібно в період формування та дозрівання ягоди. Також, лохина любить кислий ґрунт із pH 4,5–5,2. Але треба враховувати, що завдяки сучасним розробкам та покращеній генетиці лохину вже вирощують при pH 6-6,5, особливо якщо є доступ до якісної води для поливу. При вирощуванні лохини в контейнерах важлива висока якість води. Найбільш значними небезпеками для якості води є високий pH, солоність, хлориди, бор та натрій. Потрібно прагнути електропровідності нижче 0,8 ms/cm. Частота поливу залежить від типу субстрату, вмісту води в субстраті, розміру рослини, клімату, сорту та може становити від 2 до 4 годин між поливами.
Сорт Valor, контейнери у теплиці, Італія
Можливістю розв’язання проблем із ґрунтом є виробництво лохини в горщиках на субстраті – суміш торфу, кокосових волокон та перліту. Пан Дуарте не рекомендує використовувати так звану тирсу, яка в Грузії виготовляється зі старої соснової кори, оскільки вона сповнена бактерій і ризик захворювань зростає в рази. За словами експерта, краще працювати зі стабілізованим продуктом з низькою електропровідністю та вмістом хімічних елементів (калій, кальцій, магній, і особливо натрій), для підвищення ефективності виробництва та зниження ризиків в’янення куща внаслідок хвороб.
