У Молдові спрощено процедуру легалізації розкорчування багаторічних плантацій. Кабінет міністрів країни ухвалив відповідний регламент. Згідно з новими правилами, приватному власнику садів, виноградників і плодоносних чагарників достатньо подати в адміністрацію населеного пункту заяву про рішення викорчувати плантацію. Інша процедура передбачається лише в тому разі, якщо ця плантація являє собою частину природоохоронної зони – вітрозахисну смугу тощо. У разі якщо сади або чагарники належать громадським структурам, рішення про розкорчування ухвалює спеціальна комісія, до складу якої входить інспектор Національного агентства з безпеки харчових продуктів (ANSA).
Згідно з даними Національного бюро статистики Республіки Молдова, у країні налічується 135 тис. га плантацій фруктів і ягід (за винятком винограду). З них понад 50% – це застарілі або напівінтенсивні плантації, з невисокою продуктивністю і якістю продукції, що не відповідає сучасним вимогам.
Читайте також: Японські інвестори готові підтримати агропромисловий сектор Молдови
Фахівці плодівничих організацій спрощення процесу легалізації викорчовування старих, а, тим більше занедбаних садів і виноградників вітають. Вони зазначають, що основна маса молдавських фермерів у принципі неохоче викорчовує багаторічні плантації, здатні давати врожай, що становить хоча б мінімальну комерційну цінність. Прикладом, зокрема, може послужити ситуація зі старими виноградниками сорту “Молдова”: років п’ять-сім тому багато сотень гектарів таких плантацій перебували в напівпокинутому стані, але віднедавна – у міру нарощування обсягів експорту винограду – ці виноградники почали набувати власників, які забезпечують їм більш-менш прийнятний догляд. Зокрема і коштом цього загальна площа плантацій столового винограду в країні, за експертними оцінками, становить 17-18 тис. га.
Максимальне спрощення бюрократичних процедур у зв’язку з викорчовуванням багаторічних плантацій є логічним і з тієї точки зору, що останніми кількома роками сектор плодівництва Молдови досить швидко переорієнтується на нові ринки збуту й нові сорти продукції. Через фактичну втрату доступу на багато традиційних ринків внаслідок війни в Україні, процес заміни старих садів новими, мабуть, прискориться. Також дуже ймовірно, що частина земель під застарілими плантаціями буде вивільнятися під менш капіталомістке і високомеханізоване виробництво однорічних культур.
