За інформацією аналітиків EastFruit, споживачі всього світу продовжують активно розширювати асортимент споживаних фруктів. Одним із фруктів, які найбільше полюбилися споживачам із країн із помірним кліматом, є екзотична папайя.
Цікаво, що папайю можна зустріти вже навіть на полицях супермаркетів Таджикистану, хоча буквально кілька років тому тут навіть авокадо і ківі були вельми рідкісними екзотичними фруктами. До речі, папайю і в Таджикистані, і в Узбекистані навіть намагаються вирощувати в теплицях. Однак, це, звісно, не комерційне виробництво.
А хто ж є головним експортером папайї у світі? Виявляється, що світовим лідером за обсягом експорту, з великим, чотириразовим відривом від усіх конкурентів, є Мексика. Це легко пояснити, оскільки поруч знаходиться найбільший і один із найбагатших ринків збуту для екзотичних фруктів – США. За рік Мексика експортує понад 200 тис. тонн свіжої папайї, причому майже 100% всього експорту спрямовується до США та Канади.
Близько 50 тис. тонн папайї на рік експортують Гватемала і Бразилія. При цьому експорт папайї з Бразилії останніми роками має тенденцію до скорочення, а головним ринком збуту для папайї з Бразилії є ЄС і Велика Британія. Гватемала ж експортує папайю переважно до США.
Найбільшими експортерами папайї в Азії є Малайзія та Шрі-Ланка. Трохи менші обсяги експортують Китай, Індія та Філіппіни. У Європі папайю вирощують на півдні Іспанії та на субтропічних островах. Тому в ЄС саме Іспанія є досить великим експортером цих фруктів.
З країн Африки варто відзначити Ефіопію, де виробництво папайї зростає, так само як і її експорт. Однак поки що це порівняно невеликі обсяги.
Головним імпортером свіжої папайї у світі є США. У США імпортується в 10 разів більше папайї, ніж у будь-яку іншу країну світу – близько 200 тис. тонн на рік. На другому місці за імпортом Канада, а на третьому – Сінгапур. Люблять цей екзотичний фрукт і в Німеччині з Португалією – імпорт у ці країни сягає 11-14 тис. тонн на рік.
Для порівняння – Україна щорічно імпортує лише близько 170 тонн папайї, Молдова – лише 4 тонни, Грузія – 1 тонну, а Узбекистан – менш як 1 тонни.
