Наприкінці минулого тижня Польща досить несподівано ввела тимчасову заборону на імпорт і транзит української агропродукції, а за кілька днів до неї приєдналися Угорщина і Словаччина. Обговорення аналогічних заходів проводиться також у Румунії та Болгарії. Природно, у фокус ЗМІ потрапили саме обмеження на імпорт зерна як провідної категорії українського експорту.
Проте EastFruit звертає увагу, що під заборону потрапили також і безліч інших видів сільськогосподарських продуктів, зокрема свіжі та перероблені овочі та фрукти. При цьому, якщо заборона на транзит була введена тільки Польщею і майже відразу ж була скасована, то обмеження на імпорт терміном до 30 червня все ще діють.
Розглянемо, як подібні заходи з боку країн-сусідів України вплинуть на український плодоовочевий ринок у ті місяці, коли заборона залишатиметься чинною.
Загалом за минулий рік експорт свіжих овочів і фруктів, а також більшості продуктів їхнього перероблення приніс Україні виручку в розмірі $566 млн, що, хоч і менше, ніж роком раніше ($616 млн), але все ж таки залишається одним із найвищих показників за останнє десятиліття.
Топ-вісім продуктів, які забезпечували близько 83% всієї експортної виручки України за весь календарний 2022 рік, охоплювали яблучний концентрат (майже третина від загального виторгу), різні види заморожених ягід (у сукупності також майже третина), волоський горіх (14%), томатну пасту, свіжі яблука і свіжу лохину (у сукупності 8%).
При цьому експортувалися українські овочі та фрукти (у свіжому або переробленому вигляді) здебільшого на ринки ЄС (сукупна частка – майже дві третини від загальної виручки), а також США (13%), тоді як питома вага інших напрямків була набагато скромнішою.
Інформація подається мовою оригіналу
Зазначимо, що Польща сама по собі забезпечила майже третину валютної виручки України від експорту в плодоовочевому сегменті за 2022 рік. Саме заборона на імпорт, запроваджена цією країною, матиме найбільший негативний ефект на українську галузь, адже сукупна частка Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини в експорті з України торік становила лише трохи більш як 3%.
Одразу ж хочемо звернути увагу, що, оскільки заборона на імпорт діє з середини квітня до кінця червня, не всіх сегментів українського експорту вона торкнеться. Наприклад, пік експорту української свіжої лохини припадає на липень-вересень, а поставки замороженої чорниці також активізуються з липня. Експорт же замороженої суниці садової, хоч і постраждає від заборони, але, зважаючи на свої незначні обсяги, цей факт на загальній картині українського плодоовочевого ринку практично не позначиться.
Що стосується томатної пасти, Україна за підсумками 2022 р. практично стала нетто-імпортером цієї продукції, і найбільші виробники томатної пасти зараз перебувають на стадії відновлення свого виробництва після окупації та військових дій.
Аналогічно особливого впливу заборона на імпорт не матиме в українському сегменті яблука. По-перше, головним ринком збуту для українських яблук виступають країни Близького Сходу, тоді як частка всіх країн ЄС у структурі експорту залишається незначною. По-друге, заборону на транзит з боку Польщі було знято, а Румунія поки що жодних обмежень не запроваджувала, а основним портом відправки українських яблук морем є якраз порт Констанца в Румунії. По-третє, пропозиція яблук експортної якості в країні скоротилася настільки, що Україна навіть, найімовірніше, буде змушена імпортувати ці фрукти з самої Польщі навесні цього року.
Таким чином, основний негативний ефект від заборони на імпорт з України, запровадженої низкою країн ЄС, спостерігатиметься в сегментах яблучного концентрату, замороженої малини та волоського горіха. Розглянемо, наскільки важливою є торгівля цими продуктами для України та Польщі в період дії заборони. Інформацію щодо інших країн наводити не будемо через їхню відносно незначну частку в українському експорті.
Інформація подається мовою оригіналу
Отже, найбільших втрат від заборони, запровадженої Польщею, Україна на плодоовочевому ринку зазнає в сегменті замороженої малини. У середньому за останні три роки у квітні-червні Польща забезпечувала понад 40% усієї виручки українських експортерів від поставок малини в замороженому вигляді за кордон. Особливу загрозу українським заморозчикам заборона несе через рекордно високі перехідні запаси малини в місцевих сховищах, про що детально описувалося в матеріалі з коментарями Тараса Баштанника, президента Української плодоовочевої асоціації.
Удар по польській економіці від заборони також буде, хоч і менш значний, ніж по українській. Хоча польські імпортери здебільшого займалися реекспортом української замороженої малини, вона все ж таки в певних кількостях осідала і на місцевому польському ринку, використовуючись виробниками йогуртів, наповнювачів, джемів тощо. Заборона, введена Польщею, фактично означає зникнення до чверті пропозиції імпортної малини на польському ринку.
Що стосується яблучного концентрату, Польща для України останнім часом перестала бути ключовим ринком збуту, а її місце в рейтингу імпортерів посіли США. У середньому за три останні роки у квітні-червні Польща забезпечувала близько 8% всієї виручки експортерів концентрату в Україні, а США – близько 40%. При цьому США є і найбільшим ринком збуту для польських концентратників, а це означає, що заборона на імпорт, запроваджена Польщею, сприятиме лише посиленню конкуренції з українською продукцією на експортних ринках збуту (США та інші країни ЄС).
Ще більш катастрофічними польські обмеження можуть виявитися для місцевого ринку волоських горіхів. Якщо для України в середньому за останні три роки Польща у квітні-червні приносила лише 3% усієї виручки, то частка України на ринку імпортного волоського горіха в Польщі сягала 21%! Тобто, іншими словами, заборона, введена Польщею, позбавила місцевих споживачів горіхів (кондитерські фабрики тощо) майже п’ятої частини імпорту одного з найважливіших компонентів для їхньої готової продукції!
Таким чином, якщо розглядати виключно плодоовочеву сферу, то в короткостроковій перспективі основної шкоди від заборони зазнає український сектор замороженої малини. Водночас у тому, що стосується деяких інших продуктів (яблучний концентрат і волоські горіхи), вигода Польщі від запроваджених обмежень з великою часткою ймовірності не зможе переважити втрати.
Головним же ефектом подібних обмежень є сам факт ухвалення таких заборонних заходів у короткий період часу і практично без консультацій з українською стороною. Україна вже проходила історію подібних взаємовідносин із заборонами й обмеженнями з росією і білоруссю, що, до речі, за деякими продуктами призвело до зростання конкуренції з тією ж Польщею (яблуко на Близькому Сході або лохина в ЄС).
Як наслідок, надалі українські експортери в оцінках ризиків своєї діяльності будуть змушені включати й можливий сценарій повторення таких обмежень з боку Польщі, Угорщини, Словаччини та інших країн. При цьому пріоритет у розвитку українського експорту надаватиметься державам з більш передбачуваною торговельною політикою, і конкурувати Україна на цих ринках буде, зокрема, і з експортерами з країн, що запроваджують заборони.
