П’ять років тому стало очевидно, що перспективи вирощування яблука для переробки приречені на збиток. Багато садівників у країнах, що розвиваються, навіть перестали підбирати падалицю яблука, яку раніше досить успішно здавали на переробку для виробництва концентрату, оскільки вартість такої операції була вищою, ніж ціна на промислове яблуко. Детально про причини такого явища писав економіст ФАО Андрій Ярмак у своєму блозі на EastFruit.
Однак у сезоні 2022/23 років ситуація почала змінюватися. І, після конференції Prognosfruit 2023, з’явилися серйозні передумови для продовження тенденції зростання попиту саме на промислове яблуко.
У чому ж причини зростання цін на яблучний концентрат, світового попиту на нього і наскільки ця тенденція може бути стійкою в довгостроковій перспективі?
EastFruit попросив Андрія Ярмака як учасника конференції Prognosfruit 2023 розкрити це питання. Далі пряма мова від експерта.
“Перш за все, хотілося б відзначити надзвичайно великий відсоток учасників Prognosfruit, які представляли компанії, що займаються переробкою яблучного концентрату або торгівлею цим продуктом. Це було гарним індикатором високого інтересу до цієї теми, а також того, що минулий сезон для цієї галузі був вельми успішним. Що, до речі, підтвердили представники галузі й в презентаціях, і під час спілкування в кулуарах.
Що ж стосується причин зростання цін на яблучний концентрат, і, як наслідок, на промислове яблуко, або яблуко низької якості, яке неможливо продати на свіжому ринку, то після конференції я для себе сформував список із таких 11 основних причин:
- Низький урожай яблука 2022 року, і, відповідно, зниження пропозиції яблучного концентрату з Китаю в сезоні 2022/23 років.
- Масова заміна екстенсивних садів у Китаї та в Польщі на інтенсивні, що призводить до різкого зниження пропозиції промислового яблука на переробку. Аналогічні тенденції в багатьох інших країнах світу, наприклад, у Молдові та Україні – двох інших найважливіших постачальниках яблучного концентрату до ЄС і США.
- Уповільнення темпів економічного розвитку в багатьох розвинених країнах світу, зокрема і в Євросоюзі з одночасною стагнацією рівнів доходів населення, що призводить, як на мене, до більш раціональних закупівель продуктів. А яблучний сік, відновлений із концентрату, як правило, в рази дешевший, ніж сік NFC (прямого віджиму, не з концентрату). Відповідно, попит на нього зростає.
- Різке зростання витрат на робочу силу, що робить збір яблука з покинутих садів у країнах, що розвиваються, непривабливим і знижує обсяги його пропозиції для потреб переробки.
- Урбанізація в глобальному масштабі, що призводить до зменшення кількості сільського населення і зниження кількості яблунь у господарствах населення. Відповідно, яблуко, що вирощується в таких господарствах, перестає надходити на переробку, знижуючи пропозицію.
- Зростання попиту на слабоалкогольні та безалкогольні напої з вмістом фруктових соків на основі яблучного соку.
- Багаторічне утримання рівня цін на яблучний концентрат на порівняно низькому рівні, що призвело до зростання інтересу до цього продукту у світі.
- Глобальна інфляція, яка багато років випереджала темпи зростання цін на яблучний концентрат, зробила його занадто доступним. Не варто забувати й про різке зростання енерговитрат на переробку яблука, яке також робило цей бізнес менш прибутковим і вимагало зростання цін. Тому зростання цін на концентрат – це також певне технічне коригування.
- Прогноз різкого зниження обсягів виробництва апельсинів для переробки під сезон 2023/24 і різке зростання цін на апельсиновий концентрат, що автоматично підвищує попит на яблучний.
- Очікування чергового низького врожаю яблука в Китаї 2023 року і прогноз зниження врожаю яблука в Польщі 2023 року.
- Вибухове зростання споживання екзотичного для цих регіонів відновленого яблучного соку, а також інших фруктово-ягідно-овочевих соків, основою для яких слугує яблучний, у раніше небагатих країнах Південно-Східної Азії та Субсахарської Африки. Ці країни мають хорошу демографію і демонструють порівняно високі темпи економічного розвитку, що також стимулює споживання екзотичних продуктів, серед яких і яблучний сік. До речі, цей фактор мені підказав мій колега Федір Рибалко.
Як бачимо, реальних причин багато. Ба більше, реально є можливість подальшого зростання ціни на промислове яблуко в сезоні 2023/24, що є дуже гарною новиною для садівників країн нашого регіону, таких як Україна, Молдова, Грузія, Узбекистан і Таджикистан. До речі, в Узбекистані зараз формуються чудові умови для розвитку бізнесу з виробництва яблучного концентрату з огляду на зростання виробництва яблука не найвищої якості.
Однак повернемося до питання про те, чи надовго таке “свято” цін на промислове яблуко?
Для цього необхідно розділити всі наведені вище причини на тимчасові, середньострокові та стійкі.
Тимчасові причини зростання цін на яблучний концентрат – це такі, що можуть швидко змінитися. “Швидко” для садівництва – це один сезон.
Середньострокові причини зростання цін на яблучний концентрат – це такі, що можуть змінитися протягом найближчих 3-5 сезонів.
Стійкі причини зростання цін на яблучний концентрат – це такі, що залишатимуться актуальними тривалий час.
Якщо повернутися до нумерації причин вище, то до тимчасових причин можна віднести причини: 1, 3, 8, 9, 10. Інакше кажучи, низькі врожаї цього сезону можуть змінитися високими наступного, темпи зростання економіки можуть зрости, а висока інфляція може різко знизитися.
Щоправда, і причини 8 і 3 можуть виявитися і середньостроковими – інфляція цілком може ще якийсь час залишатися високою, якщо розміри емісії залишаться високими, а стагнація економіки може розтягнутися на кілька років. Відповідно, будемо вважати, що 40-50% причин мають тимчасовий, тобто нестійкий характер.
До середньострокових можна віднести причини 6 і 7, 11, а також, можливо, причини 8 і 3. Навіть якщо яблучний концентрат подорожчає, він однаково залишатиметься найдоступнішим за ціною, тому споживання не падатиме надто різко. І цей процес може розтягнутися на кілька років, поки не з’явиться дешевших альтернатив. Також економічне і демографічне зростання в країнах Африки та Азії навряд чи може різко знизитися, навіть якщо виникнуть проблеми в окремих країн цього регіону.
Також окремо варто пояснити, чому причину 4 можна також віднести як до числа середньострокових, так і до числа довгострокових. Очевидно, що охочих збирати яблука більше, напевно, не буде і ціни на робочу силу навряд чи знизяться. Однак не варто забувати й такий фактор, як підвищення ціни на промислове яблуко, що дає змогу платити більше за таку роботу, що частково розв’язує проблему.
Тож, будемо вважати, що до середньострокових можна віднести 30-35% причин зростання цін на яблучний концентрат.
До стійких причин можна віднести причини 2 і 5. Заміна садів на більш інтенсивні з меншим відсотком нетоварного яблука, без сумніву, залишиться глобальним трендом, так само як і подальша глобальна урбанізація. Сюди ж частково віднесемо причину 4, яку я детальніше описав вище. Відповідно, стійких чинників тут близько 20%.
Якщо вірити у стійке економічне зростання Африки та Азії, то можна й одинадцяту причину віднести до стійких, що дещо змінить баланс аналізу на користь довгострокових перспектив зростання цін. Однак я буду консервативним, щоб не створювати надлишкових очікувань.
Як підсумок, отримуємо ймовірність збереження тенденцій зростання цін на промислове яблуко щонайменше протягом одного сезону, і, з чималою ймовірністю, протягом двох сезонів. Надалі ціни або стабілізуються, або знову дещо знизяться, що залежатиме багато в чому від того, наскільки зростуть ціни на яблучний концентрат і яблуко в сезонах 2023/24 і 2024/25. Занадто різкий зліт цін призведе до швидшого “відкату” назад.
Чи зростуть ціни на промислове яблуко і яблучний концентрат в Україні, Молдові, Грузії, Узбекистані і якщо так, то наскільки?
Я вважаю, що вірогідність такого розвитку подій є високою, проте точних прогнозів, звісно ж, не буває, бо є безліч чинників, які можуть усе змінити. Наприклад, різка зміна погодних умов за час, що залишився до початку масового прибирання.
Якщо ситуація розвиватиметься так, як зараз, то очікується, що ціни на промислове яблуко, які наразі становлять близько 2,5 грн/кг (7 центів США) в Україні, можуть зрости до 3,0-3,2 грн/кг або навіть вище. Річ у тім, що в Україні зараз спостерігається різке зниження кількості “закупівельників” промислового яблука, які традиційно виконували функцію заготівлі та постачання на заводи продукції, зібраної в господарствах населення або в занедбаних старих садах. Нагадаємо, що за оцінками “АПК-Інформ: овочі та фрукти” це джерело в Україні може дати до 400 тис. тонн промислового яблука! Основна причина цієї тенденції полягає в тому, що багато людей виїхали з країни, рятуючись від вторгнення російських окупантів, а багато хто активно залучений до відбиття російської агресії.
Оскільки Україна є шостим найбільшим експортером яблучного концентрату у світі з обсягами експорту, що перевищують 100 тис. тонн, і третім найбільшим експортером Європи, то світові тенденції моментально відображатимуться на цінах на промислове яблуко всередині країни.
Це надасть істотну підтримку садівникам, які мають сади із застарілими сортами, оскільки дасть їм змогу уникнути гострої потреби розкорчування. Також це буде гарною підмогою для тих садівників, у яких питома вага якісного яблука перевищує 70%. Адже решту 20-30% можна також буде продати з непоганою вигодою на переробку.
Садівники Молдови потребують цієї підтримки не менше, ніж садівники України, тому що цього року в них буде плюс 100 тис. тонн яблука, або навіть більше порівняно з минулим сезоном. При цьому минулого сезону в них були чималі проблеми з реалізацією навіть порівняно невисокого врожаю.
Експорт яблучного концентрату з Молдови – це приблизно половина того, що експортує Україна – тобто Молдова – теж важливий гравець, і ціни тут теж динамічно реагуватимуть на ситуацію на світовому ринку.
У Грузії виробництво неякісного яблука і так стимулюється державою, тому тут настільки істотних змін для садівників, швидше за все, не буде, хоча тренд є позитивним. Тим паче, що врожай яблука “з проблемами” за якістю, за попередніми оцінками, може бути вищим, ніж роком раніше.
Також меншу вигоду від ситуації отримає, найімовірніше, садівництво Узбекистану, оскільки тут активно зростають обсяги виробництва яблука. При цьому основна частина приросту припадає на яблуко невисокої якості. Відповідно, зростання попиту, ймовірно, буде значною мірою компенсоване зростанням пропозиції.
Потрібно окремо сказати про те, що в країнах Центральної Азії, зокрема в Узбекистані та особливо в Таджикистані, обсяг поставок яблука на переробку нижчий, ніж міг би бути, з незвичної для європейців причини. Річ у тім, що тут у роздріб досить успішно продається яблуко вкрай низької якості за дуже низькою, порівняно з яблуком нормальної якості, ціною. Однак ця “низька” ціна все одно є занадто високою для переробників.
Крім того, у країнах Центральної Азії чимало яблука низької якості вирушає на сушку під сонцем. Потім це яблуко додають до “компотної суміші”, яка експортується, переважно, на ринок рф, здешевлюючи продукт. Адже яблуко – це найдешевший компонент цієї суміші.
Тому конкуренція за сировину у виробників яблучного концентрату в Центральній Азії насправді значно вища, ніж може здатися на перший погляд. Тому, як правило, ціни на промислове яблуко тут і так вищі, ніж в Україні, Молдові чи Польщі. А отже, зростання цін на світовому ринку матиме менший вплив на ринок тут, хоча, можливо, у галузь переробки яблука зможуть прийти нові гравці.
Дорогий яблучний концентрат – це добре це чи погано для садівництва?
Звісно, будь-яке зростання доходів садівників, які працюють у дуже непростому та високоризиковому сегменті агробізнесу, є позитивом. Однак, на мій погляд, у довгостроковій перспективі зростання ціни на промислове яблуко є скоріше негативною, ніж позитивною подією.
Річ у тім, що це знижуватиме темпи переходу до вирощування яблука високої якості. А саме цей сегмент садівництва і зараз є і в майбутньому буде значно стійкішим. Відповідно, чим вищі ціни на промислове яблуко, тим вищі ризики садівництва країни.
І коли фактори, що стимулюють зараз ціни на яблучний концентрат, себе вичерпають, садівники країн із високою питомою вагою яблука низької якості в урожаї знову зазнаватимуть збитків.
Стратегічно цікавішим і стійкішим був би сценарій, за якого ціни на яблучний концентрат були б настільки високими, щоб остаточно розділити сегменти промислового яблука і столового або десертного яблука, тобто яблука для свіжого ринку, як це давно трапилося в багатьох інших сегментах плодоовочевого бізнесу. Іншими словами, щоб повністю механізоване вирощування яблука стійких до хвороб і шкідників сортів (ре-сорти яблука) стало вигідним і покривало потреби переробників у сировині.
Це, до речі, дало б їм змогу інвестувати не тільки в переробку, а й у вирощування, підвищивши стійкість власного бізнесу. Однак, для цього все ще необхідно доопрацювати багато аспектів механізації та автоматизації такого виробництва, а також знайти додаткові кошти для розвитку селекції стійких до хвороб і шкідників сортів, що мають хороші показники BRIX і є високопродуктивними. Поки що, зі зрозумілих причин, такий напрям у селекції яблуні не є пріоритетним, хоча експерименти із закладання промислових садів яблуні під переробку в багатьох країнах періодично проводяться. Поки що марно”.
