Сюжет перший читайте за посиланням, з другим сюжетом можна познайомитися тут, третя історія тут, четвертий сюжет доступний за цим посиланням.
Сюжет п’ятий, зрошуваний. Усі збіги є випадковими й персонажі вигаданими.
– Слухай, я малину вирощую, цілих 3 гектари. І ніяк не можу визначитися, як часто її поливати. То раз на тиждень на пів метра землю промочу і тиждень не поливаю, то покладаюся на дощі, то через день пробував, а результат однаковий – рослинам щось не подобається. У фейсбуці запитував у колег, але слушної поради не знайшов.
– Ой, горе-горе, у фейсбуці він питав, а в ресторані не питав? Ріст і розвиток кожної рослини, а, отже, і врожай фермера залежить від великої кількості зовнішніх чинників. Знаєш, яких?
– Звісно, знаю, – не скромничав фермер, – стільки років у бізнесі все-таки. Світло: воно впливає на процеси фотосинтезу. Температура: високі температури можуть уповільнити ріст, а низькі температури можуть призвести до замерзання або пошкодження клітин рослин. Кислотність ґрунту (pH): невідповідність pH ґрунту оптимальному діапазону може ускладнити поглинання поживних речовин і, знову ж таки, сповільнити зростання. Вітер: сильні вітри можуть пошкоджувати рослини або обмежувати їхній ріст, особливо на відкритій місцевості. Сонячна радіація: інтенсивна сонячна радіація може спричиняти підвищення температури навколишнього середовища і створювати тепловий стрес для рослин. Опади: опади відіграють критичну роль у забезпеченні рослин водою та поживними речовинами. Електропровідність поливної води: низька електропровідність води може поліпшити розчинність цих поживних речовин, що забезпечує кращу доступність їх для рослин. Поживні речовини: рослини потребують певних поживних речовин, як-от азот, фосфор, калій та інші макро- і мікроелементи, для нормального росту і розвитку. Ну, що ще?
– А знаєш, на який із цих зовнішніх чинників ти можеш впливати, причому за допомогою метеостанції впливати так, щоб рослина була в оптимумі й давала максимально можливу врожайність?
– Ну, який? – фермер був не впевнений у своїй версії відповіді.
– Вологість ґрунту і кількість солей, які знаходяться в прикореневому шарі ґрунту (для полуниці – до 30 см, для лохини – до 60 см, для капусти – до 25 см, для спаржі – 1,5 м). Полив і живлення рослин! Ось як у нас середньостатистичний фермер поливає поля, сади?
– Ну, дивиться, що земля суха, листя прив’яло, або враховує ситуацію: дощу не було давно, не поливали кілька днів, значить, настав час.
– Правильно, оцінює візуально. І рішення щодо поливу та його тривалості приймається залежно від досвіду чи інтуїції. І це, зауваж, коли на кону стоять мільйони гривень чи іншої валюти! Запам’ятай, фізіологічний добробут рослини (дорівнює твоєму фінансовому успіху) на 90% (!) залежить від правильного і своєчасного поливу та живлення ґрунту. Ще раз: вологість ґрунту і кількість солей – на ці параметри ти можеш впливати на 90 відсотків, тобто максимально впливати на ситуацію на полі, керувати нею. АЛЕ, якщо в тебе є метеостанція!
– Та я вже зрозумів, що ти незамінна…
– Що важливо в поливі? Перше: точно визначити час початку чергового поливу. Друге: точно знати тривалість поливу. Це значущий параметр, на який часто не звертають уваги. Чому? Недостатній полив не забезпечує оптимальні умови в прикореневому шарі, ґрунт не встигає насититися, рослина недопиває і залишається спраглою води. Надмірний полив створює інші проблеми. У порах ґрунту міститься повітря, один з його головних компонентів – кисень – потрібен корінню рослини для росту і забезпечення процесів життєдіяльності. І якщо фермер допустив перелив, рослина задихається, вона в стресі, вона не їсть і не п’є, вона не може рости, доки волога не випарується або не піде в нижні шари ґрунту, доки прикореневий шар не увійде в оптимум. Перелив – це і втрата ресурсів! Припустимо, в попередній полив ти підживлював рослини азотом, калієм (ай та молодець!), а тепер з переливом всі ці поживні речовини просто вимиваються в нижні шари ґрунту, де будуть недоступні корінню рослин! Ти витратив гроші на добрива, на воду, на електрику, щоб подати цю воду, а потім особисто всі ці ресурси знищив!!! І ходиш біля рослин, думаєш, який я супер-фермер, адже не пошкодував ні води, ні мінералів. Гроші вже рахуєш… А за фактом – провал, фіаско, крах! Просто ти про це ще не знаєш. Плюс відбувається засолення нижніх шарів ґрунту, тобто негативний вплив на навколишнє природне середовище.
– Та ну?
– Без датчиків ґрунту, які під’єднані до метеостанції, ти й гадки не маєш, на якій глибині залягає коріння твоїх рослин, коли під час поливу чи фертигації рослина досягає оптимальних діапазонів вологості, критичної для її потреб. Ти ж під час кожного поливу не копаєш землю і не відстежуєш стан ґрунту?
– Ні, звісно!
– Почуй себе! Ти не контролюєш процеси на полі, в яке вклав мільйони (добре, якщо не кредитних), тобто ти летиш на шаленій швидкості в машині за тисячі американських доларів із заплющеними очима!
– Ідіот! – нервував аграрій.
– Отже, коли ти відкриваєш заглушку крана, ти маєш розуміти, скільки часу, до секунди, ти будеш поливати! Як працює метеостанція? У спеціальні ґрунтові зонди, подключені до метеостанції, через кожні 10 см вбудована група датчиків (температури, вологості, ЕС (кількості солей)). Під час увімкнення поливу ти відразу бачиш, як змінюються ці параметри в горизонтах ґрунту. Ось підвищилася вологість на глибині 10 см, ось уже на позначці 20 см. Коріння твоєї рослини 20 см? Стоп полив! Ще якийсь час після вимкнення поливу волога опускається вниз. Зрозумів, як це працює?
– Геніально!
– Ґрунтові зонди – це твої очі. Ти в режимі реального часу дивишся, що відбувається під землею. І копати не треба! Ти контролюєш ситуацію, ти на неї впливаєш, ти володар кілець!!! Що таке оптимальний полив для рослини?
– Слухаю уважно, – фермер не жартував.
– Це коли ти даєш їй води та їжі стільки, скільки вона хоче, і тоді, коли вона хоче – у потрібний час, у потрібній кількості. Крім того, моє програмне забезпечення дає можливість побачити, що робить твоя рослина після поливу: на графіках зменшується параметр вологості, змінюється графік ЕС, тобто рослина їсть і п’є. І ти обов’язково побачиш, що вона знову спрагла або зголодніла. Щедрий фермер загодовує рослини дорогими добривами. У підсумку: у рослини отруєння, вона впадає в стрес і навіть може загинути. Замість фантастичного врожаю – збитки й втрати.
Є й мінуси в роботі метеостанції. Сучасні ґрунтові датчики, на жаль, показують сумарну кількість поживних речовин, ти не можеш відстежити, скільки рослина з’їла саме азоту, фосфору тощо. Але вчені багатьох провідних країн світу вже працюють над тим, щоб створити датчики для моніторингу кожного макроелемента.
Кожен фермер має прагнути золотої середини в догляді за рослинами. Усе має бути вчасно і в потрібній кількості, інакше рослина скаче від одного стресу до іншого, намагаючись елементарно вижити. Про який урожай, про який прибуток тоді ми можемо говорити.
– Я запам’ятав. Оптимум для рослини – це наше все! Я можу впливати на життя рослини, а значить, на свій заробіток на 90 відсотків. Для цього мені потрібні метеостанція, вода і добрива!
– Нумо, наважся, чоловіче!
Фото: Freepik.com
