Інтерв’ю з підприємцем з Узбекистану Аделем Енгаличевим – творцем першої вертикальної ферми в Узбекистані, засновником компанії “Bionovatic Food”.
В інтерв’ю з боку проєкту East-Fruit брали участь Маріте Гайліте – експерт асоціації овочівників Латвії “Latvijas dārznieks”, Андрій Ярмак – економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і керівниця проєкту, Навруз Хуррамов – консультант ФАО (Узбекистан).
Відео інтерв’ю нижче, повний текст знаходиться під відео.
– Чому вашу увагу привернули саме вертикальні ферми?
– У всьому винен ковід і карантин, під час якого ми всі сиділи по домівках. У мене виникла ідея – чому люди, які й так сидять удома, не можуть при цьому щось вирощувати. Були створені перші домашні установки, з’явилися перші клієнти. Квартири у всіх невеликі, тому для вирощування продуктів харчування – овочів і ягід, треба раціонально використовувати площу. За рахунок чого? Тільки за рахунок вертикалі. Почав створювати установки, експериментувати, так усе й почалося.
– Чи вдалося вам уже щось продати, чи поки що йдеться про першу експериментальну установку?
– Так, вдалося, є замовлення в Узбекистані, Казахстані. Зараз я перебуваю в Алмати, оскільки в Казахстані клімат холодніший, ніж у Ташкенті, тож моя продукція має попит. Адже площа сільгоспугідь обмежена, а я пропоную розв’язання проблеми нестачі посівних площ. Будь-який міський житель може користуватися сіті-фермою.
– Що входить в основний комплект установки?
– Основний комплект це насамперед спеціальні лампи для заміни сонця. Я експериментував близько двох років з лампами різних виробників, поки не вдалося скомпонувати відповідний для рослин світильник. Також ми пропонуємо крапельний полив із крапельницями до кожної рослини. А самі металоконструкції в більшості випадків дешевше виготовити або придбати на місці. Ми повідомляємо покупцеві, яких розмірів мають бути стелажі під наші світильники. Але за потреби ми можемо поставити й стелажі.
– А що стосується системи приготування живильного розчину, підготовки води?
– Я завжди рекомендую використовувати зворотний осмос для підготовки води, це дає змогу знизити ЕС і рН до необхідного рівня. Звичайно, можна покращувати якість води спеціальними реагентами, але це складніше. У будь-якому разі потрібно використовувати якісь фільтри, щоб не допускати домішок. Для цього можуть підійти звичайні побутові фільтри води, які теж добре себе зарекомендували.
– У Ташкенті у Вас є демонстраційна установка і накопичено якийсь досвід її використання. Які рослини Ви на цій установці вирощували?
– Спочатку почали вирощувати полуницю (суницю садову) і зараз вона росте в нашому демонстраційному приміщенні (шоу-румі) в Ташкенті. Зараз ми почали вирощувати томати-чері, експериментуємо з баклажанами, з огірками, з болгарським перцем і навіть з кавунами. Для кожної культури потрібен свій живильний розчин. Звичайно, можна зробити якийсь універсальний розчин, але якщо ви збираєтеся вирощувати в комерційних цілях, то для кожної культури потрібен свій розчин. У нашій установці розчин подається індивідуально кожній рослині, що значно знижує витрату води. Крім того, розчин циркулює, використовується повторно, що ще більше знижує витрату води. Адже питної води у світі не вистачає.
Ну і важлива екологічність такого вирощування. Раніше я займався біологічним захистом рослин і для мене дуже важлива екологічна безпека продукції.
– Установки, які ви пропонуєте, призначені для власного використання, для вирощування до столу, чи для продажу продукції хоча б у найближче кафе?
– У мене кілька напрямків. Є установки для домашнього використання, є будівництво великих установок у промислових об’ємах і третій напрямок – це декор у ресторанах, живі, зелені стіни. Їх можна використовувати і як зимовий сад у будь-якому приміщенні, навіть у підвалі.
– Розкажіть про установку в демонстраційному приміщенні (шоу-румі), наскільки вона велика, що в ній вирощуєте?
– Площа шоу-руму 80 м2, але я використовую тільки 40 м2. Висота стелі 3,5 м, що дало змогу зробити 4 поверхи полиць і замінити близько 5 соток землі. Я вважаю, що це хороший результат. Що вища стеля приміщення, то більше ярусів можна розмістити.
Можна економити природний газ, тому що лампи також нагрівають приміщення. Щоб заощадити електроенергію, ми також поставили сонячні панелі. В Узбекистані надлишки енергії можна продавати державі.
Ширина стелажа від 80 до 100 см, довжина 10 м, висота між ярусами 70 см. У шоу-румі два стелажі по 10 м завдовжки й кілька невеликих по 2-2,5 м завдовжки.
У шоу-румі висаджено 2000 кущів полуниці (суниці), їх висадили в листопаді, але в наших установках зі штучним освітленням рослини можна висаджувати в будь-яку пору року.
– Однак для цього потрібна розсада в будь-яку пору року. Де ви купували розсаду, як довго її везли?
– В Узбекистані я купував розсаду фріго в тепличних комплексах, але для такого вирощування фріго не годиться, потрібен міні-трей або трей. Проте в Узбекистані такої розсади немає, це виробництво слід розвивати. Я знайшов виробників розсади в Італії та Нідерландах. Для вирощування в Алмати я замовляв розсаду в Італії, саджанці доставили авіатранспортом, з усіма формальностями на це знадобилося 4 дні. До висадки дійшло 99% саджанців, це дуже хороший результат.
У Ташкенті ми вже відпрацювали один сезон, зібрали й реалізували врожай, але моє основне завдання продати не ягоди, а мою технологію і побудувати сіті-ферму замовникам. У цьому випадку був корейський сорт тривалого плодоношення (нейтральної реакції світлового дня), вирощування тривало 9 місяців, за цей час у середньому ми зібрали 1 кг з рослини. Це дуже хороший результат! Водночас із того ж сорту в тепличних комплексах зазвичай збирають 300-350 г з рослини.
За рахунок чого така різниця? По-перше, досвічування. Жоден тепличний комплекс в Узбекистані не користується досвічуванням суниці, а в зимовий період сонце світить не більше 7 годин. У нашій сіті-фермі лампи автоматично вмикаються і вимикаються, вони світять 16 год. Рослинам цього більш ніж достатньо, можна світити і менше, але я брав по максимуму. Потім живлення, я підбираю живлення індивідуально для кожного сорту. У нас у команді є агрономи, які цим безпосередньо займаються, вони підібрали саме цьому сорту оптимальне живлення за фазами розвитку рослин.
За наукою і за своїм досвідом ми дійшли думки, що денна температура має бути 22-24оС із вологістю повітря близько 60%, а нічна температура 15-18оС і вологість повітря, як і вдень.
– І вам вдається підтримувати такий режим у вашому приміщенні?
Звичайно, в окремому приміщенні встановлена система клімат-контролю, кондиціонери, чиллери. Тобто, я задаю температуру, і система підтримує її.
– Але якщо вашу установку змонтувати в приміщенні інших розмірів, то в ньому інший об’єм повітря і тоді всі ці кондиціонери треба переналаштовувати?
– Абсолютно вірно. Для кожного приміщення це все розраховується окремо. У нашій команді є люди, які цим займаються, ми надаємо весь спектр послуг. Також ми надаємо агросупровід – який клімат, який поживний розчин необхідний для тієї чи іншої рослини. Ми беремо “під крило” тих замовників, які згодні з нами співпрацювати.
– Яка витрата електроенергії та води в шоу-румі?
– Якщо робити розрахунок на одну рослину, то в середньому на одну рослину суниці на день витрачається 100 мл води, адже я вирощую не в землі, а в субстраті. Це кокосовий субстрат зі Шрі-Ланки, який перед використанням промивається і насичується живильним розчином. Один світильник довжиною 1 м споживає 50 Вт.
Мішок субстрату розрахований на 12-13 рослин на погонний метр, але я не раджу садити так густо. З нашого досвіду достатньо 5-7 кущів на одному метрі, при цьому рослини чудово почуваються, не конкурують одна з одною і працюють на 100%.
На одному ярусі дві “грядки” з відстанню між ними близько 40 см.
– Які були основні труднощі при вирощуванні суниці у вашій установці?
– Це клімат, ми його дуже довго підбирали. Спочатку стояло три кондиціонери, але вони не справлялися. В Узбекистані в січні були аномальні морози і кондиціонери замерзали. Тепло забезпечують лампи, але кондиціонери потрібні для охолодження повітря, тому, коли вони замерзли, були проблеми з кліматом, із вологістю. Довелося прибрати всі кондиціонери і поставити промисловий чиллер, який у підсумку впорався з усіма завданнями. Була проблема з низькою вологістю повітря, але її вирішили за допомогою промислових зволожувачів повітря. Була проблема з підвищеною вологістю повітря, її вирішили за допомогою осушувача.
– Але витрата електроенергії це не тільки лампи, це і кондиціонери, осушувачі…
– Так, саме тому я й обрав полуницю, на неї взимку дуже хороша ціна, що дає змогу окупити всі витрати. До того ж моя полуниця відрізняється від продукції агрохолдингів. Я відношу її до екологічно чистої і навіть органічної (прим. East-Fruit – в органічному виробництві гідропоніка не допускається), бо ми застосовуємо тільки біологічний захист рослин – хижих жучків-павучків, які поїдають шкідників. Хоча ми й вирощуємо в повністю закритому приміщенні, попелиці та павутинний кліщ потрапляють до нього з розсадою. Так павутинний кліщ був у тирсі, в яку була упакована розсада.
– Ще питання про запилення, у вас джмелі літають чи ви з пензликом бігаєте?
– Якщо у вас обсяг маленький, то можна і з пензликом побігати, але навіть на наших 40 м2 підлоги це занадто трудомістко. Ми, звісно, використовували джмелів. Я боявся, що джмелі не літатимуть під моїм штучним “сонцем”, але цього не сталося. Вони прекрасно себе почувають і запилюють. Спочатку я не міг зрозуміти, чому їх так мало вилітає, виявилося, що була недостатня вологість повітря. Я її трохи підвищив, уся сім’я вилетіла і все прекрасно запилила. У нас джмелина сім’я живе два місяці, максимум три, тому з часом їх доводиться замінювати. Одна коробка розрахована на запилення 20 соток, тому, щоб забезпечити всіх джмелів їжею в наших умовах, їх доводиться підгодовувати пилком.
– Чи проводили ви підживлення СО2?
– Звичайно. Але концентрацію СО2 необхідно вимірювати. Якщо в теплиці може бути достатньо провітрювання, то в повністю закритому приміщенні необхідне підживлення СО2. Ми купували балони і випускали вуглекислий газ, звісно, з використанням датчиків. Підтримували його концентрацію на рівні 800-900 ппм.
– А крім суниці ще щось вирощували?
– Як я вже сказав, ми вирощуємо огірки, томати, перець, баклажан і навіть кавун. Зелень це дуже просто, я кажу про культури, яким потрібен серйозний догляд і харчування. Ми вже почали збирати врожай помідорів та огірків, а з кавуном поки тільки експериментуємо. Моя проблема в тому, що в приміщенні тільки один бак для живильного розчину, а бажано кожній культурі своє живлення та ще й за різними фазами росту. Тому я раджу не поєднувати різні культури в одному приміщенні, а вирощувати їх окремо.
Правильно було б готувати концентрати поживного розчину у двох баках і розбавляти їх чистою водою, але в нашому шоу-румі стоїть кубовий бак, у якому готуємо поживний розчин і поливаємо ним рослини протягом 2-3 тижнів.
– Отже, ви пропонуєте здебільшого лампи і технології, а все інше із серії “збери сам”. Сам придумай, які в тебе будуть стелажі, де їх купити, знову ж таки баки для розчину, насоси, чиллери та інше, це все на покупцеві. Так?
– Не зовсім. Ми можемо надати і повний спектр послуг, але якщо покупець хоче трохи заощадити, купивши або замовивши стелажі, насоси та інше в себе в місті, то за рахунок транспортних витрат йому це обійдеться дешевше в будь-якому разі. Я підкажу розміри стелажів під його приміщення і наші світильники, який буде потрібен насос. Це тільки з метою економії. Звісно, новачок багато чого не знає через відсутність досвіду, але оскільки ми беремо на себе зобов’язання з агросупроводу, я можу підказати йому, який саме стелаж потрібно зробити, щоб і мішки або ящики з субстратом розмістилися раціонально, і вода не потрапила на електропроводку або лампи. Якщо людина зовсім креслення не розуміє, ми можемо зробити все самі.
– Нині на ринку чимало пропозицій готових вертикальних установок. У чому переваги саме вашої компанії, окрім того, що в Узбекистані ви перші і поки що єдині?
– По-перше, ми беремо на себе агросупровід. Наші установки дешевші. У гігантів великі витрати, на ту саму рекламу, на утримання великого штату співробітників. У нас невеликий колектив, тому й витрат менше. Через те, що ми поки що менш відомі, у нас цінники не такі завищені. Ми зараз заробляємо свою репутацію за рахунок якості та ціни. Ставлення до клієнта і якість послуг, що надаються, в цьому наша перевага.
– Чи бачите ви перспективи вертикального фермерства в Узбекистані, враховуючи дуже низькі ціни на продукцію? Якщо так, то в чому вони? Чому б не вирощувати ті самі помідори в теплицях, якщо вони там у сто разів дешевші? Які культури, на вашу думку, будуть рентабельними при вирощуванні у вертикальних фермах в Узбекистані?
– Не тільки в Узбекистані, а й у всьому світі скорочуються посівні площі через непридатність самого ґрунту. У Середній Азії зараз велика проблема з водою. Нещодавно в Узбекистані підписали указ про скорочення витрат води в тих же теплицях і на полях. Третій момент це опалення. Минулого року були великі проблеми з газом, особливо для теплиць. Багато врожаю загинуло. Я не використовую газ, крім того, я можу використовувати сонячні панелі, можу бути повністю автономний. Я повністю регулюю харчування за екологічністю. Ця технологія розрахована і для міських жителів. Дуже багато багатоквартирних будинків із порожніми підвалами, які можна використовувати для виробництва продукції. Згадаймо часи ковіду, коли можливість щось вирощувати самим цікавила дуже багатьох. Завдяки всьому цьому ми можемо скласти серйозну конкуренцію традиційному способу вирощування.
– Цікаво, але поки що нікому це не вдалося, навіть у тих країнах, де ціни набагато вищі. Ви не використовуєте газ, але одна гігакалорія чи одна кілокалорія з газу, чи вугілля значно дешевша, ніж з електрики. Тож невикористання газу може бути й недоліком. Що стосується економії води, екології, те ж саме працює в теплицях. То в чому ваша реальна перевага з погляду економіки за того, що витрати однозначно вищі? І які саме культури на ваш погляд можна вирощувати конкурентно?
– Конкурентно, звичайно, це полуниця. На неї дуже хороша ціна взимку. Конкуренти помідори, але не всі сорти. І ті ж самі огірки. Минулої зими в Узбекистані ціна помідорів доходила до 5 $/кг. І так само на огірки.
– Ми знаємо, що минулої зими справа була в аномальних для Узбекистану морозах. Крім того, поруч із вами Туркменістан, де газ практично безкоштовний і вже починає постачати продукцію за дуже низькою ціною.
– Щодо економіки найголовніше – це посівні площі. Місто зростає, є неплодоносні, наприклад, засолені ґрунти в стороні Бухари, Каракалпакії, як там щось виростити. А я скорочую площі по горизонталі й перетворюю її на вертикаль.
Для вирощування овочів і фруктів великих площ не потрібно і дефіциту їх у найближчому майбутньому, напевно, не буде. Використання електроенергії для обігріву за низької ціни гігакалорії з газу або вугілля в Узбекистані невигідно, на відміну від інших країн. Можливо, вигідне вирощування ексклюзивних культур, як у Грузії, але наш співрозмовник пропонує вирощування звичайнісіньких культур.
– Адель, чи можете ви навести приклади ваших покупців, тобто наскільки успішні ті покупці вашого обладнання, які придбали його для комерційних цілей, а не для власного споживання? Які в них терміни окупності, які в них виникали проблеми?
– У мене не було комерційних покупців, мої покупці – фізичні та юридичні особи, які купували установки для декору в ресторанах або офісах, для свого будинку або зимового саду. Цей напрямок – зелені стіни – зараз широко розвивається і в Центральній Азії та в інших місцях. Це живий куточок у тій же кав’ярні.
– Виходить, що собівартість виробництва продукції для ваших клієнтів не головне.
– Якщо брати в плані декору, то так, там економіка взагалі не важлива, головне, щоб було красиво.
З комерційної точки зору, це нова технологія, а все нове спочатку трохи відлякує. Мені потрібно доносити до потенційних клієнтів, що, може, це і не так вигідно, як теплиця, але великі перспективи в цьому є.
– У вашій установці все забезпечення клімату – опалення приміщення, освітлення, осушення і зволоження повітря та інше – все на електроенергії, а це колосальна витрата електроенергії. Чи рахували ви терміни окупності такого проєкту якоїсь стандартної величини?
– Середня окупність три роки. Звичайно, залежно від культури, яку ви збираєтеся вирощувати. Це без використання сонячних панелей. Сонячні панелі окупаються дуже довго, у моєму випадку буде добре, якщо вони окупляться за 10 років.
