Коронавірус, глобальна економічна криза та їх вплив на плодоовочевий бізнес Узбекистану, України, Молдови, Грузії, Таджикистану та росії (частина 2)

У першій частині свого блогу я проаналізував глобальні тенденції стосовно всього агробізнесу та окремих його секторів. У цій же частині я розповім про те, як коронавірус та глобальна економічна криза вже вплинули на виробництво, експорт, імпорт та переробку овочів, фруктів, ягід, горіхів, зелені та іншої плодоовочевої продукції у світі та країнах нашого регіону.

Відразу скажу, що прогнозувати щось у цій ситуації вкрай складно. Тому я відштовхуватимуся від найбільш ймовірного на сьогодні сценарію. Однак рівень невизначеності у світі зараз, мабуть, рекордно високий за останні сто років.

Отже, почнемо із загальних тенденцій та перейдемо до ситуації в країнах.

Насамперед змінилася структура споживання продукції під впливом наступних факторів:

1. Зріс попит на продукти, які можна зберігати довше, тому що люди рідше стали ходити до магазинів, щоб зменшити ймовірність зараження коронавірусом. Таким чином, у виграшній ситуації опинилися цитрусові, яблука, овочі борщового набору (цибуля, морква, буряк, картопля тощо), а у програшній – ті, що швидко псуються (ягоди, зелень, огірок, томат тощо)
2. Збільшився попит найдешевші товари та знизився попит на дорогі, оскільки доходи населення вже знизилися. І ця тенденція лише зміцнюватиметься найближчими місяцями. Знову ж таки, виграють у цій ситуації локальні продукти, а програє імпорт, зокрема й тому, що національні валюти девальвували. Також дорожчі продукти, такі як ягоди та горіхи, спаржа, а також екзотичні фрукти, а також усі продукти, сертифіковані як органічні, стали мати менший попит, а дешевші, такі як овочі борщового набору та яблуко, навпаки, більшим;
3. Виріс попит на продукти, які, на думку людей, хоч і не підтверджені серйозними дослідженнями, дозволяють боротися з вірусами або зміцнювати імунітет. Це, перш за все, такі продукти, як часник, цибуля, лимон та імбир;
4. Зріс попит на упаковану продукцію, попри те, що вона є дорожчою, тому що люди необґрунтовано побоюються, що шанси заразитися коронавірусом будуть нижчими, якщо вони куплять продукт в упаковці;
5. Зріс попит населення на продукти переробки та заморожену продукцію, тому що її можна довше зберігати, водночас попит із боку ХоРеКа (галузь громадського харчування) впав майже до нуля. А саме ця галузь була головним споживачем цих продуктів у наших країнах.
6. Впав попит на продукти, які вирощувалися спеціально для ХоРеКа. Взяти, наприклад, спаржу в Україні – її головні споживачі – ресторани. Цілком незрозуміло, хто її цього року взагалі купуватиме. Нещодавно бачив репортаж з Індії, де фермер згодовує суницю садову, броколі, салати тощо коровам чи заорює просто, бо навіть безплатно нікому роздати – ці продукти завжди постачалися до ресторанів, а місцеві люди про них навіть не чули.Навіть якщо ресторани відкриють, очевидно, що в них не ходитиме багато людей у ​​перші місяці – обережність та відсутність грошей вплинуть на це. Аналогічно, ХоРеКа була великим споживачем заморожених продуктів, продуктів категорії «фреш-кат», а також продуктів у великій упаковці. Виробництво яких зараз доводиться зупиняти чи терміново переорієнтувати.
7. Впав попит на багато видів імпортної плодоовочевої продукції внаслідок девальвації національних валют більшості країн та підвищення вартості імпорту стосовно місцевих продуктів.

Змінились канали реалізації продукції.

1. У багатьох країнах нашого регіону влада заборонила роботу ринків. Це катастрофічне рішення призвело до втрати ринків збуту, перш за все, дрібними та середніми фермерами, адже забезпеченість супермаркетів у всіх країн, включаючи й лідера за цим показником, яким є росія, є вкрай низькою. Крім того, мережі майже у всіх країнах регіону продають у значно більших обсягах імпорт, ніж місцеву продукцію.  Відповідно, це «постріл собі в ногу». Адже можна було б просто застосувати ті ж самі правила безпеки, які є в супермаркетах, і для відкритих ринків та лотків. Щобільше, на мій погляд, уряди мали б створити просту процедуру для тимчасового вирішення роботи непродовольчих бізнесів та ресторанів у форматі продуктових магазинів. Це дозволило б знизити концентрацію людей у ​​чергах до супермаркетів, наприклад.
2. Знову ж таки ХоРеКа – це найважливіший канал збуту. У США, наприклад, більша частина всіх овочів та фруктів споживалися ресторанами, готелями, кафе та іншими представниками галузі ХоРеКа. У багатьох великих містах нашого регіону, питома вага ХоРеКа у споживанні овочів та фруктів була теж дуже високою. Та й цього каналу зараз немає зовсім.
3. Імпорт та експорт у багатьох країнах заблоковані у зв’язку з обмеженням на переміщення людей, а іноді навіть товарів через кордони. Адже фура не їде без людини, поки що. Тому великі проблеми зараз у тих країн, які сильно залежать від експорту чи імпорту, і щодо тих товарних позицій, які потрібно експортувати. Водночас у виграші ті країни, які не сильно залежать від імпорту чи експорту, як Україна, наприклад. Яскравий приклад – фундук та зелень у Грузії. Експорт зупинився. І якщо фундук ще можна зберегти, зелень довелося прибирати з теплиць до закінчення сезону і садити огірок і томат. Це прямі збитки.

Робоча сила, її ефективність та вартість змінилися:

1. У країнах, які сподівалися на приїжджу робочу силу, включаючи Польщу та інші країни ЄС, будуть проблеми зі збиранням урожаю ягід та фруктів, а також деяких овочів. Навіть якщо місцеві жителі, які втратили роботу, погодяться піти на збирання плодоовочевої продукції, то їхня ефективність буде значно нижчою, ніж приїжджих, бо приїжджий працівник завжди більш зібраний і мотивований. Як правило, він їде за кордон працювати, тому що там він може заробити у 2-3 рази більше, ніж удома. Відповідно він більше дорожить такою роботою. Вдома він отримуватиме менше і буде менш мотивованим.
2. У багатьох країнах, якщо на момент проведення робіт буде карантин, можуть виникнути проблеми з доставкою працівників на поля. Ці проблеми вже виникають і витрати фермерів на робочу силу значно зросли.
3. Країни, з яких люди виїжджали на заробітки, швидше за все, отримають переваги, особливо в тих сегментах, де збирання потребує великої кількості ручної праці. Звичайно, якщо фермери зможуть розв’язати проблеми логістики та забезпечать безпеку співробітників.

Різниця в цінах на овочі та фрукти в різних країнах істотно зросла внаслідок появи нових логістичних бар’єрів, дорожчої та складної логістики. Швидше за все, ця тенденція збережеться. Споживачі в країнах з дефіцитом певних продуктів будуть змушені платити набагато більше, щоб забезпечити їх імпорт, а країни-експортери можуть мати надто низькі ціни на внутрішньому ринку на експортні позиції, які не покриватимуть витрати на виробництво.До речі, вже очевидно, що й фермери та населення у багатьох країнах Східної Європи та Центральної Азії розширять площі під традиційними овочами. А це означає, що пропозиція такої продукції може різко зрости і є загрозою падіння цін.

Логістика ускладнилася, а вартість доставки різко зросла через великі ризики по всьому ланцюжку доставки. Це сильно обмежує можливості експорту та імпорту продукції, особливо недорогих позицій овочів, фруктів та ягід.

Зросли втрати овочів, фруктів та ягід по всьому ланцюжку доданої вартості з наступних причин:

1. Люди роблять більші одноразові покупки, що призводить до зростання відсотка псування продуктів в домашніх умовах, а значить, попит буде вищим, щоб компенсувати втрати;
2. Втрати зросли на рівні мереж супермаркетів, оскільки попередня інформація про структуру попиту виявляється марною й у них виникають складнощі з прогнозуванням правильних обсягів закупівлі продукції;
3. Ще одна причина втрат – невміння мереж працювати з місцевою продукцією в країнах, що розвиваються, і нижча її якість з точки зору безпеки через відсутність правильної післязбиральної доробки продукції;
4. Втрати можливі й лише на рівні фермерів та торгівлі внаслідок дефіциту робочої сили в, а також неможливості своєчасної реалізації окремих видів продукції. У багатьох країнах вже зараз викидаються величезні обсяги продукції, яку неможливо продати за звичними каналами збуту.

Витрати на виробництво та собівартість вирощування овочів та фруктів можуть зрости суттєво у країнах, які залежать від імпортних матеріально-технічних ресурсів: добрив, ЗЗР, насіння, саджанців, шпалери, упаковки тощо, а також у тих країнах, що залежать від іноземної сезонної робочої сили.

Механізація та автоматизація всіх процесів у виробництві стане більш актуальною, ніж будь-коли раніше, тому що це дозволить гарантувати безперебійність виробництва.

Переробка овочів та фруктів може збільшитися через зростання попиту на продукти переробки з вищими термінами зберігання, а також завдяки найвищій пропозиції дешевшої сировини в окремих сегментах, яку буде складно продати у свіжому вигляді.

Онлайн продажу свіжих овочів та фруктів вже різко зросли, як у сегменті В2В, так і у сегменті В2С. Це стане точкою відліку для швидшого переходу бізнесу до цифрових вимірів, що, зрештою, дозволить знизити вартість транзакцій. У відповідь на складнощі з реалізацією ранніх овочів в Україні, EastFruit допоміг УПОА створити торгову групу УкрОпт на базі Telegram, у якій за тиждень зареєструвалося майже 1 тис. учасників. Інша наша група EastFruit Trade Platform продовжує залишатися найбільшою серед усіх платформ і вже налічує понад 6,7 тис. учасників із 25 країн світу!

Наразі зупинимося на ситуації в окремих країнах.

• Узбекистан цього року отримає цілий букет проблем, пов’язаних із падінням платоспроможного попиту в росії та подорожчанням логістики.Крім того, узбецькі продукти й раніше важко потрапляли на полиці супермаркетів у рф, та продавались в основному на ринках. Якщо робота ринків буде ускладнена або обмежена, то це стане додатковою проблемою. Тому сезон для узбецьких експортерів фруктів може виявитися далеко не найкращим, натомість переробники отримають багато доступної сировини. Адже місцевий ринок не може споживати такі обсяги свіжих фруктів. Також можуть виникнути проблеми з експортом тепличних овочів та зелені навіть у наступному сезоні. Експортери горіхів також зараз змушені знижувати ціни, і довгостроковий прогноз залишається негативним. При цьому країна не дуже залежить від імпорту – лише забезпеченість картоплі може бути під загрозою, і ціни можуть бути високими.
• Україна опинилася у досить комфортній ситуації, оскільки вона суттєво не залежить від імпорту чи експорту, а у внутрішній ринок є чималим. Найбільші втрати можуть зазнати експортери волоського горіха, що є головною позицією плодоовочевого експорту країни. Також можливі складності виробників лохини та інших ягід, особливо якщо карантин не скасують повністю доти. А ось заморозки культурних ягід, швидше за все, отримають більшу пропозицію доступнішої сировини. Яблучники, якщо врожай не постраждає від заморозків, найімовірніше зіштовхнуться із проблемою низьких цін, приблизно як у сезоні 2018/19 років. Швидше за все, Україна різко збільшить площі картоплі та овочів і наступного сезону ціни на них можуть суттєво знизитися.
• Молдова вже сильно постраждала – ціни на яблуко впали, і це навесні, коли вони зазвичай зростають, а контракти з покупцями у рф були розірвані, тому що ті не готові платити раніше обумовлену ціну через девальвацію рубля і зниження доходів населення росії. Аналогічні проблеми й в експортерів горіха – ціни знижуються, а разом із ними й попит, а вартість логістики зростає. У новому сезоні можливе зниження попиту на столовий виноград. Натомість буде дано хороший поштовх розвитку місцевого овочівництва та картоплярства, оскільки країна зараз майже залежить від імпорту. Поки ж, до початку нового сезону ціни на ці важливі товари (цибуля, картопля, часник тощо) можуть виявитися дуже високими.
• Грузія – про проблеми виробників та експортерів фундука та зелені я вже згадав. Крім цих двох позицій, Грузія ще експортує суттєві обсяги мандаринів, хурми та персика. З експортом персика можуть бути певні проблеми, а сезони хурми та мандарин уже закінчилися. Грузія вже має проблеми із забезпеченістю цибулею, картоплею та іншими овочами за прийнятними цінами, але вже скоро почнеться надходження ранньої продукції.
• Таджикистан щорічно експортує значні обсяги цибулі, столового винограду, кураги та інших сухофруктів, а також у менш значних обсягах свіжі кісточкові фрукти. Імпортуються в країну, переважно цитрусові, банани та тепличні овочі, але це невеликі обсяги. Швидше за все, проблеми можуть виникнути з експортом свіжого столового винограду, якщо кордони до початку сезону, як і раніше, будуть закриті, також через зниження доходів споживачів. Також є загроза, що багато країн різко розширять площі під цибулею, що може негативно вплинути на ціни та попит. Водночас Таджикистан може скористатися сприятливою ситуацією на ринку лимонів і наростити експорт, хоча обсяги виробництва в цій країні не дуже великі. Сухофрукти, швидше за все, будуть і надалі мати попит, через те, що у Таджикистані конкурентна ціна на них, але, можливо, експортерам доведеться погоджуватися на ще менші ціни.
• Росія та її плодоовочевий бізнес виявляться у досить сприятливій ситуації, оскільки девальвація рубля та зниження доходів населення підвищить попит саме на ті продукти, які вирощуються в країні та знизять попит на імпорт. Росія є нетто-імпортером усіх видів овочів та фруктів, тому ситуація для фермерів буде загалом сприятливою. Вже зараз ціни на всі товари різко зросли, і це забезпечить бажання як мінімум не знижувати площі. Що ж до імпортерів, всі вони можуть різко знизити обсяги бізнесу та прибуток, т.к. імпорт фруктів та овочів у росію прив’язаний безпосередньо до світових цін на нафту та газ.Відповідно, очікується обвал імпорту до рівнів близьких до 2015 року.

Я хочу також помітити, що ситуація змінюватиметься дуже динамічно, тому фермерам доведеться приділяти увагу відстеженню найважливіших факторів. Зросте невизначеність у контрактації продукції, тому щоб максимально знизити рівень ризиків свого бізнесу, слід значно збільшити зусилля з маркетингу та просування своєї продукції. Ті, хто матиме кілька варіантів реалізації продукції, швидше за все, зможуть максимально безболісно пройти цю кризу, яка буде однозначно дуже затяжною.