Дуже приємно, що мій блог про брудну картоплю, як індикатор проблем картопляної галузі, викликав таку жваву дискусію серед українських аграріїв. До того ж не лише серед картоплярів. І хоча я отримав повну підтримку від багатьох передових картоплярів, багато хто робить, здавалося б, резонне зауваження, що народ в Україні небагатий, і не може собі дозволити чисту картоплю, бо вона, нібито, дорожча. Я ж стверджую, що все з точністю до навпаки – чиста (зокрема й мита) картопля коштує всім учасникам ринку значно дешевше, ніж брудна. І для споживача чиста картопля коштує дешевше, ніж брудна.
Намагатимуся показати це на цифрах.
Почнемо зі споживачів, бо це надто очевидно. Разом із брудною картоплею споживачі у супермаркеті купують… так, землю. Це той ринок землі сільськогосподарського призначення у чистому вигляді, який уже давно й реально функціонує в Україні. Звичайно, це жарт.
Скільки ж землі ми купуємо? Оцінки тут різні, але візьмемо середній показник – 5% ваги покупки – це бруд або ґрунт. Якщо врахувати, що щорічно в Україні за гроші продається трохи більше ніж 1 млн тонн картоплі для споживання (оцінки аналітиків Fruit-inform), то 50 тис. тонн родючої сільськогосподарської землі наше суспільство щороку відправляє до міст, а потім на сміттєзвалища.
Візьмемо середню роздрібну ціну на брудну картоплю сьогодні, що становить близько 9 грн/кг. При цьому 0,5 грн при покупці споживач заплатив за бруд!
Брудну картоплю має вади, яких ми з-за бруду не бачимо: механічні ушкодження, хвороби, нерівності тощо. У результаті після його миття доводиться видаляти пошкодження. І хоча тут теж все залежить від того, як пощастить, але середній відсоток втрат власне вже ваги картоплі після видалення всіх дефектів буде близьким до 15%. Отже, після миття та доочищення, з нашого кілограма картоплі, у нас залишилося лише 800 грамів. А за бруд та дефекти споживач заплатив 1,8 грн/кг і одразу ж викинув ці гроші у сміттєвий кошик.
Разом 800 г брудної картоплі нам обійшлися в 9 грн/кг, тому, вартість кілограма виходить вже на рівні 11,25 грн/кг. Зараз мита розсипна картопля в Україні можна знайти за такою ж ціною і навіть дешевше – у Metro Cash & Carry в Києві, наприклад, один кг митої картоплі врозтіч коштує 9,90 грн/кг, тобто вже дешевше!
Але це ще не все! В Україні люди не люблять зважати на власний час. Адже він теж має вартість, яку легко порахувати. Отже, останні дані, які я знайшов про середній рівень заробітної плати, – це листопад 2020 року та середня по Україні ЗП становить 11 тис. 987 грн. Якщо вважати, що в середньому в місяці 22,5 робочих днів, а робочий день – це 8 годин, 1 година праці українця оплачується у 66,5 грн. Якщо ми витратимо на миття та доочищення 1 кг картоплі 5 хвилин (напевно, навіть більше, тому що потім потрібно буде ще помити кухню, але братимемо лише 5 хвилин), то вартість цих 5 хвилин – 5,55 грн.Тобто лише час споживача «влетів» йому в 5,55 грн, але це навіть не за 1 кг, а за 800 грамів. Тому за 1 кг лише витрат часу виходить на 6,94 грн!!
В підсумку 1 кг брудної картоплі реально коштує споживачеві 18,2 грн/кг при номінальній ціні 9 грн/кг, тобто, брудна картопля реально обходиться споживачеві вдвічі дорожче, ніж чиста. Заплативши за 9 грн/кг брудної картоплі, ми до неї ще доплатимо 9,2 грн, щоб викинути ці 9,2 грн у сміття! І це за найскромніших підрахунків. Насправді різниця буде ще більш суттєвою.
Чи можна купити миту картоплю за 18,2 грн/кг? Як я вже показував раніше, миту картоплю зараз можна знайти навіть дешевше за 10 грн/кг.
Втрати споживачів усієї країни, якщо припустити, що за гроші у нас продається трохи більше ніж 1 млн тонн картоплі на рік, у цьому випадку становитимуть неймовірні 10,0 млрд грн! А якщо ми зараз врахуємо додаткові витрати на охорону здоров’я та втрати внаслідок тимчасової втрати працездатності через отруєння, отримані при використанні брудних овочів та брудної картоплі?!
Як тут не згадати українського прислів’я про те, чому люди бідні?!
Так, Український споживач просто банально не може собі дозволити купувати брудну картоплю – вона обходиться надто дорого!
Давайте тепер про картоплярів, тобто виробників картоплі. У своєму блозі я пояснив, що орієнтація виробництва сировини, тобто брудної картоплі без доопрацювання, робить цей продукт зовсім невиїзним, бо продати таку картоплю можна лише на внутрішньому ринку. До чого це призводить? Це призводить до того, що навіть найменше надвиробництво картоплі обвалює ціни на картоплю, і продати її всю стає практично неможливо. Частина картоплі утилізується, а частина продається за ціною, яка не покриває витрати на виробництво. До речі, в Україні було кілька таких років поспіль до того, як країна почала масово імпортувати картоплю.
У такі роки виробник у середньому втрачає на кожному кілограмі вирощеної картоплі близько 1 грн/кг. Виробник, що має експортний продукт, може знайти альтернативу місцевому ринку. Та й на місцевому ринку він продає, як правило, із прибутком.
До речі, ми прораховували можливість постачання митих картоплі та моркви з України до ОАЕ, де на полицях дуже багато цих товарів із США та Австралії навіть. Це цілком реально, перспективно та прибутково. Це лише один із прикладів. Можливостей набагато більше. Однак зараз не про це, а про втрати фермера, який не має чистої якісної картоплі в асортименті. На 100 гектарах втрати такого фермера становлять 3 млн грн у невдалий рік.
Це ті гроші, які б дозволили підвищити якість продукції, встановити мийку, наприклад. Але ні, фермери, як правило, воліють викидати їх на звалище. І я зараз навіть не враховую, скільки всі витрачають грошей на транспортування бруду та сміття, яке потім споживач, коштом свого часу і грошей, спустить у сміттєвий кошик. І це сміття, до речі, потім теж потрібно буде вивезти та утилізувати. Тобто це жахливе, неекологічне рішення для країни.
Навіть якщо припустити, що за десять років таких збиткових сезонів буде всього три (насправді більше), то втрати для всієї галузі, при реалізації 1 млн. тонн на рік, становитимуть від 350 до 450 млн. грн. Скільки там картоплярі просять дотацій у держави, тобто у тих споживачів, яких уже «нагріли» брудною картоплею на 10,0 млрд?!
Ну а тепер про тих, хто втрачає найбільше на брудній картоплі – про мережі супермаркетів України. У наших роздрібних аудитах ми пишемо про цю проблему давно.
Так ось, за даними дослідження Oliver Wyman, Fresh Survey, проведеного спеціально для Fruitlogistica Trend Report – “Surprises in Store” у 2019 році на підставі репрезентативного опитування споживачів у 14 країнах світу (основні країни EU, Канада, США та Росія), мережі супермаркетів з якісними плодоовочевими відділами отримують у середньому на 45% більший виторг з метра площі, ніж мережі супермаркетів з неякісними відділами.
Я зараз навіть не вважатиму додаткові витрати робочої сили при роботі мережі супермаркетів із брудною картоплею та овочами. Хоча вони теж дуже суттєві: і додаткове миття, і додаткові перебирання та сортування, і утилізація відходів та прямі втрати. Я просто візьму різницю у продажах. Адже очевидно, що відділ з брудними овочами та брудною картоплею, неможливо назвати якісним. Такі магазини буквально виштовхують у спину заможних покупців, котрі змушені шукати магазини з якісною митою продукцією або йти на базар. На всіх базарах, до речі, картопля коштує дорожче, ніж у магазині, бо вона там чиста та якісна!
Давайте для чистоти експерименту припустимо, що для України, яка звикла до цих неприємних картин у магазинах, різниця в продажах буде не 45%, а вдвічі нижча — скажімо 22,5% (хоча наші попередні оцінки показують, що ця різниця може бути вищою за 45%). %, але братимемо за мінімумом). Річний роздрібний оборот в Україні 2020 року оцінюється у 800 млрд грн. За грубими оцінками, на мережеві магазини самообслуговування, які мають плодоовочевий відділ, отже продають і картоплю, припадає щонайменше половини обороту, тобто близько 400 млрд.
Середній класичний супермаркет Києва за рік забезпечує від 150 до 350 млн. грн продажів. У менших містах набагато менше. Відповідно, якщо припустити, що середній продаж по Україні на один супермаркет буде на рівні 100 млн грн на рік, то втрачена вигода тих, хто пропонує брудні овочі та картоплю, сягатиме 20-25 млн грн на кожен магазин щороку. У Києві ж такий супермаркет втрачатиме близько 50-55 млн грн на рік.
Висновки очевидні — брудна картопля та брудні овочі – це величезні гальма для розвитку плодоовочевого сектору України. Це величезні втрати для всієї країни. Це величезні втрати для і так небагатих споживачів і щорічне розбазарювання десятків мільярдів гривень, які могли б бути реінвестовані у розвиток галузі.
Нехай цей блог не стане черговою сенсацією, бо цей шлях пройшли вже багато країн. Я бачив цю трансформацію у Польщі. Я бачив цю трансформацію навіть у рф, де більшість мереж близько 10 років тому відмовилися від брудних овочів та картоплі. І це станеться в Україні. І що швидше це станеться, то краще, і тим менше мільярдів чесно зароблених українцями грошей поїде на звалище.
