У січні Асоціація виробників ягід Pomușoarele Moldovei за сприяння Проєкту “Сільська конкурентоспроможність і стійкість Молдови” проводить сьомий цикл “зимових шкіл” для фермерів Winter Berry School-2024. Як пише AgrоExpert.md, у рамках першого семінару цього циклу велику увагу було приділено перспективам вирощування в РМ нішевих садових культур.
Думкою з цього питання з учасниками семінару поділився Олександр Ярещенко, заступник директора з науки Інституту садівництва НААН (Україна, Київ). Він вважає, що трансформація клімату, під час якої територія РМ зміщується в зону морозостійкості USDA 6 a і b, відкриває хороші можливості для промислового виробництва широкого спектра теплолюбних фруктів. Серед них експерт особливо виділив суницю альпійську, а також зизифус, азиміну, хурму, актинідію (бебі-ківі).
Голова асоціації Pomușoarele Moldovei Анета Ганенко зазначає, що зизифус, азіміна, хурма, актинідія (бебі-ківі) залежно від сорту і ґрунтово-кліматичних умов обробітку можуть набувати форми й дерев, і чагарників. За деякими агротехнологічними особливостями – опорні системи (шпалери та дріт), системи зрошення, мульчування – ці плодові культури схожі з виноградом, малиною, смородиною і деякими іншими ягодами. З цього погляду вони цілком можуть становити інтерес і для садівників, і для виноградарів, і для виробників ягід.
Суниця альпійська за агротехнологією та інвестиціями мало відрізняється від звичної фермерам Молдови суниці садової. При цьому ягода вигідно відрізняється високою маржинальністю: у низці європейських країн трейдери платять за суницю альпійську для “свіжого ринку” за ціною до 15 євро/кг, для заморозки – до 10 євро/кг. До ризиків виробництва суниці цього виду необхідно віднести високу потребу в робочій силі – до 100 осіб на гектар плантації (за зміну один робітник в змозі зібрати до 10 кг ягід).
Читайте також: Інжир може стати новим нішевим продуктом молдавського плодівництва – думка
Хурма стає перспективною культурою для вирощування в кліматичних умовах Молдови в міру появи у виробництві гібридних (східних+віргінських) сортів, що вирізняються високою зимостійкістю і досить близькою якістю до популярної на світовому ринку субтропічної хурми.
Азиміна трилопатева виділяється екзотичним зовнішнім виглядом і чудовими смаковими якостями (“північне манго”). Це досить зимостійка культура, у якої через специфічну біологію практично немає серйозних шкідників. На ринку вона представлена переважно американськими сортами. Однак віднедавна фермерам доступні й сорти української селекції (“Новокаховка”, “Мічурінка”, “Плодованка”), які вирізняються вищою адаптивністю і продуктивністю в погодних умовах півдня України. До специфіки цієї культури відносять обов’язкове зрошення, потребу в затіненні в перші два-три роки вегетації, перехресне запилення (не бджолами, а іншими комахами). З маркетингового погляду ці плоди через їхню невисоку лежкість і транспортабельність здебільшого орієнтовані на внутрішній і недалекі зовнішні ринки.
Зізіфус (унабі) представляє особливий інтерес з погляду його дуже високої харчової цінності (вмісту макро- і мікроелементів). До сприятливих характеристик культури також належить його скороплідність – швидкий вступ у плодоношення, висока посухостійкість і відсутність небезпечних шкідників. У ринковому обігу перебувають переважно китайські сорти (але є і розробки українських селекціонерів). Єдиний недолік – відсутність у більшості європейців культури споживання цього продукту.
Актинідія (бебі- або мініківі) досить добре відома на ринках країн з високою платоспроможністю населення. До плюсів культури відносять тривалий термін експлуатації плантацій, морозостійкість, резистентність до шкідників, широке сортове розмаїття, лежкість плодів. З точки зору агротехнології в актинідії багато спільного з процесом вирощування винограду. З факторів ризику варто згадати високі стартові інвестиції, потребу в іригації та в дбайливому/кваліфікованому збиранні, необхідність якісного запилення.
