ГоловнаНовиниЯк «зловити» хвилю зростання світового плодоовочевого ринку та не проґавити інвестиційні можливості? (Частина I, відео)
АктуальноВідеоЕксклюзивНовини

Як «зловити» хвилю зростання світового плодоовочевого ринку та не проґавити інвестиційні можливості? (Частина I, відео)

Чому Узбекистан, який має унікальний клімат та вікові традиції вирощування овочів та фруктів, часто втрачає чудові можливості та тренди в цьому секторі? Що заважає успішному розвитку плодоовочевого бізнесу та у вирощування яких культур варто інвестувати в Узбекистані зараз?

Відповіді на ці та інші питання дав Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), під час Національної онлайн-конференції «Плодоовочевий сектор Узбекистану – найкращі інвестиційні ніші», що відбулася 1 червня 2022 року.

«Як визначити інвестиційну привабливість культури чи певного сегмента плодоовочевого бізнесу для Узбекистану? Є унікальна авторська методологія, яку ми у міжнародній команді EastFruit розробили та апробували вже для кількох країн. Методологія не універсальна – вона адаптується окремо кожної країни, та її принципи залишаються тим самим – облік найважливіших чинників, які впливають ефективність інвестування сьогодні, з урахуванням світових і локальних трендів. Для Узбекистану ми враховували багато різних чинників. Наприклад, лише для оцінки можливостей та перспектив експорту кожної культури враховувалося понад 10 факторів», — пояснив економіст на початку своєї презентації.

Інформація подається мовою оригіналу

Андрій Ярмак зазначив, що Узбекистан знаходиться надто далеко від ринків збуту для того, щоб дозволити експорт надто дешевої продукції: «Узбекистан має орієнтуватися на експорт високоякісної, а отже, дорогої та цінної для споживача продукції. Тут є всі умови для цього: чудовий клімат, працьовиті люди, які можуть виготовляти дуже якісну продукцію. І тоді головна вада країни – дорога і довга логістика, перестане бути серйозною проблемою, тому що питома вага транспортних витрат у ціні буде невисокою».

Оскільки Узбекистан є нетто-експортером плодоовочевої продукції, він не може не враховувати тренди світового ринку. «Чим швидше зростає глобальний попит на певну продукцію, тим перспективнішим цей сегмент буде для Узбекистану. Адже таким чином можна «застрибнути на хвилю», тобто, якщо ринок зростає, можна рости разом з ним, а якщо ринок стагнує або взагалі падає, то доводиться боротися ціною, що для будь-якого експортера та інвестора є дуже небажаним сценарієм». наголосив експерт.

Що стосується фактора частки витрат на робочу силу, то це також важливий аспект. Економіст підкреслив, що якщо порівняти вартість робочої сили в Узбекистані з витратами на робочу силу в Німеччині, США, або навіть у Молдові та Туреччині, то в узбецьких виробників є величезна перевага. Тому чим більше ручної праці потрібно для вирощування культури, тим більшу перевагу отримує Узбекистан.Щоправда, треба враховувати, що ця перевага у разі розвитку країни та підвищення добробуту її громадян поступово нівелюватиметься.

«Коли ми говоримо про якусь культуру, наприклад, про черешню, то ми не говоримо про черешню загалом, а ми маємо на увазі якісний товар, а не сировину. Перше завдання Узбекистану у прикладі з черешнею у тому, щоб навчитися вирощувати якісну сировину, тобто великоплідну черешню перспективних і відомих сортів, яка могла б мати попит на ключових платоспроможних ринках збуту. Потім потрібно навчитися перетворювати сировину на товар, тобто вміти його правильно і швидко охолодити, відсортувати за калібром та кольором за допомогою оптичних сортувальних ліній, правильно упакувати й, звичайно ж, доставити без втрати якості споживачеві, який залишиться задоволеним, заплатить за це гарну ціну та повернеться за новими замовленнями! Тому для кожної культури важливий розвиток технологій вирощування та досвіду, щоправда, нерідко, «радянський» досвід вирощування неякісної з погляду сучасних вимог ринку продукції лише шкодить та погіршує інвестиційну привабливість культури. Зараз отримати доступ до знань та інформації про сучасні технології та підходи набагато простіше завдяки розвитку Інтернету. На першому етапі, можливо, вам потрібно буде найняти агронома з Нідерландів, Чилі, Польщі, США або іншої успішної у розвитку певного сегмента плодоовочевого бізнесу країни, але решта місцевих фахівців мають у нього вчитися.Зараз це негативний фактор для Узбекистану, тому що потрібно інвестувати в навчання власних фахівців, але це не є перепоною, тому що загальні витрати на управлінський персонал, навіть під керівництвом іноземців, в Узбекистані все одно будуть нижчими, ніж у більшості інших країн. Натомість отримання якісної продукції дозволить підвищити ціну на товар і з лишком компенсувати ці витрати», — пояснює Андрій Ярмак.

«Кліматичні переваги – це те, що потрібно максимально використовувати. Однак визначати їх потрібно для кожного конкретного регіону та проєкту, бо це те, що вам уже дав Бог, за це не потрібно платити. Такі переваги Узбекистан має, і ви повинні їх використовувати», додає експерт.

Його також дуже непокоїть ситуація з водою в Узбекистані. Тут є свердловини завглибшки 200 і більше метрів, з яких викачуються величезні обсяги води для зрошення сільськогосподарських угідь. Зараз важливо раціональніше використовувати воду, яка вже є, яку не потрібно викачувати з «золотих резервів» країни. Рішенням може стати застосування сучасних технологій, зокрема, підземного краплинного зрошення, що дозволяє заощадити більше води та отримати вищий урожай.

«На це потрібно обов’язково звернути увагу, бо, на мою думку, це загроза безпеці країни. Експортуючи продукцію, вирощену на воді зі свердловин глибиною 150-200 метрів, ви експортуєте свої «золоті запаси» води. Причому, на цей час, свої овочі та фрукти ви продаєте дуже дешево.А продавати дешево стратегічні резерви – це не найкраща ідея», – пояснює свою позицію Андрій Ярмак.

Що стосується перспектив зростання внутрішнього ринку, то Узбекистан має величезний внутрішній ринок завдяки великому населенню та чудовій демографії. Це також велика перевага для Узбекистану з погляду привабливості інвестицій, бо якщо є основа — розвинений внутрішній ринок — розвивати експорт набагато простіше. Адже експорт – це вищий рівень ризику, ніж реалізація всередині країни.

Далі Андрій Ярмак назвав найперспективніші культури експорту з Узбекистану. Ви здивуєтеся – серед них немає абрикоса! Подробиці – у другій частині статті.

Відеозапис Національної онлайн конференції «Плодоовочевий сектор Узбекистану – найкращі інвестиційні ніші» від ФАО, ЄБРР та EastFruit від 1 червня 2022 року:

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Related posts

Узбекистан різко збільшив імпорт яблука, бананів, ківі, цитрусових та інших фруктів у 2022 році

EastFruit

У першому кварталі 2023 року у Молдови не буде суттєвих товарних запасів винограду для експорту

EastFruit

У листопаді Пакистан залишався головним покупцем ріпчастої узбецької цибулі

EastFruit

Залиште коментар