Станом на 10 червня 2022 року на території Узбекистану виявлено поширення сарани на загальній площі 292,6 тис. гектарів, з них хімічна обробка проведена на площі 284,0 тис. гектарів, повідомляють фахівці EastFruit.
Ці дані були озвучені на спеціальному брифінгу керівника інформаційної служби Агентства з карантину та захисту рослин Узбекистану.
Наразі хімічна обробка проведена на територіях Кашкадар’їнської, Сурхандар’їнської, Джизакської, Самаркандської, Навоїйської, Сирдар’їнської, Бухарської, Андижанської, Хорезмської, Наманганської, Ферганської областей та Республіки Каракалпакстан. Найбільші площі, які були піддані хімічній обробці проти сарани, припадає на територію Кашкадар’їнської, Сурхандар’їнської, Джизакської областей та Республіки Каракалпакстан.
У 2022 році по всій країні планується проведення хімічної обробки на територіях площею понад 580,3 тис. гектарів, де може поширюватися шкідник.
На брифінгу також зазначалося, що існує ризик прильоту сарани з територій сусідніх країн. З огляду на цю обставину, у прикордонних зонах було проведено спільний моніторинг із карантинними службами Казахстану (26-27 травня 2022 року) та Таджикистану (з 28 березня по 2 квітня 2022 року). Як стверджувалося на брифінгу, ситуація на прикордонних територіях перебуває під контролем.
Читайте також: В Узбекистані готуються до боротьби із сараною
Саранча є серйозною загрозою для сільського господарства Центральної Азії та Кавказу.Існує три основні види саранових шкідників: італійський прус (CIT), марокканська сарана (DMA) і азійська перелітна сарана (LMI). Ці ненажерливі комахи становлять серйозну загрозу продовольчій безпеці країн цих регіонів.
У 2020 році країни Центральної Азії зіштовхнулися не лише з проблемою епідемії коронавірусу, карантинних обмежень, а й з масштабною навалою сарани. Це була найбільша поява шкідників, зафіксована за останні два десятиліття. У липні 2020 року уряд Японії та Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прийняли рішення безоплатно виділити $7,25 млн у рамках другого проєкту щодо покращення управління сараною в країнах Центральної Азії. Для зменшення шкоди, завданої сараною, в Узбекистані планувалося тоді створити систему транскордонного співробітництва у шести країнах, включаючи Казахстан та Туркменістан.
