23 травня 2023 року в столиці Узбекистану – в місті Ташкент відбулася унікальна “HortiTech: новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Узбекистану”.
Конференцію було організовано командою EastFruit спільно з Федерацією сільськогосподарських виробників Молдови та Українською плодоовочевою асоціацією (УПОА) за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) та Європейського банку реконструкції та розвитку (EBRD).
Нагадуємо, що виступи спікерів охоплювали такі теми як оцінка економічної ефективності використання метеостанцій, сенсорів, дронів, підґрунтове та імпульсне крапельне зрошення, системи управління фертигацією, неочевидні можливості закритого ґрунту, нетахузи, новинки біозахисту, пулінг, тара та логістика, сонячні панелі для зрошення та агровольтаїка. По кожній з цих технологій були презентовані практичні рекомендації та оцінка можливого впливу на агробізнес Узбекистану, як з точки зору економічної, так і екологічної стійкості.
Усі спікери – це найкращі міжнародні експерти у своїх сферах з величезним практичним досвідом, що дало змогу зробити конференцію справді корисною та цікавою.
“Усі презентовані сьогодні технології, за умови правильного підходу до впровадження дадуть змогу Узбекистану заощадити величезну кількість водних ресурсів, знизити витрати на добрива та засоби захисту рослин, що позитивно позначиться на екології, допоможе різко підвищити якість і транспортабельність продукції за умови зниження її втрат та витрат на її вирощування й логістику”, – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО та керівник проєкту.
“Звісно, в рамках однієї події неможливо розкрити всі нюанси кожної з технологій, тому наше завдання під час конференції привернути увагу до цих тем, за якими ми вже опублікували багато детальніших матеріалів на порталі EastFruit, включно з відеооглядами, і опублікуємо ще більше в найближчі місяці. Ми також завжди раді відповісти на будь-які запитання”, – пояснює експерт.
За результатами онлайн-опитування, проведеного серед учасників конференції, найбільшу зацікавленість викликала тема про підґрунтове крапельне зрошення. Про те, як підґрунтове крапельне зрошення може кардинально змінити весь агробізнес Узбекистану, читайте в блозі Андрія Ярмака.
“Учасники в кулуарах активно цікавилися інформацією щодо біопрепаратів для відкритого ґрунту, щодо різних варіантів використання підземного краплинного зрошення в садах та овочевих плантаціях, зокрема при високих ґрунтових водах, а також у випадках таких культур як диня та цибуля”, – сказав Сергій Алба, міжнародний консультант ФАО, який презентував ці теми на події.
Традиційно високим був інтерес до теми закритого ґрунту, яка разом із нетхаузами або нетхаусами (один із малопоширених видів закритого ґрунту в Узбекистані) цікавила учасників майже так само сильно, як і тема підґрунтового крапельного поливу.
“У власників теплиць великий інтерес викликала можливість моніторингу параметрів мікроклімату. На жаль, наразі програма контролю моніторингу мікроклімату не “прив’язана” до систем управління мікрокліматом теплиці, наприклад, відкриванням фрамуг для провітрювання або обігрівом теплиць. Виробників також зацікавили альтернативні культури для вирощування в теплицях – дрібноплідна диня, черешня, лохина, конкретніше особливості їхнього вирощування в закритому ґрунті. Це зацікавило експортерів. Загалом вони цікавилися тим, яку плодоовочеву продукцію, що виробляється в Узбекистані, було б вигідно експортувати й на які ринки (зазначимо, що саме відповіді на це запитання EastFruit присвятив цілу окрему конференцію, запис якої доступний тут)”, – зазначила Маріте Гайліте, представниця Асоціації LATVIJAS DĀRZNIEKS.
Далі в рейтингу популярності були питання пулінгу, тари та логістики, що підтверджує високу актуальність цієї проблематики для Узбекистану, де ціни на картон і дерево занадто високі, а системи використання оборотної тари, або пулінгу, мало розвинені. Детальніше про пулінг читайте тут.
Метеостанції та біозахист рослин також викликали високий рівень інтересу, хоча очевидно, що в рамках однієї конференції розповісти про величезні можливості використання метеостанцій і різних датчиків до них просто неможливо. А цей напрямок може стати одним із пріоритетних у найближчі роки для підвищення прибутковості та стійкості плодоовочевого бізнесу Узбекистану.
Використання відновлюваних джерел енергії в садівництві та овочівництві також зацікавило учасників, що не дивно, враховуючи велику кількість сонячних днів у країні. Однак порівняно низькі ціни на електроенергію не стимулюють розвиток цього напряму бізнесу. Як правило, лише в разі недоступності електроенергії на віддалених ділянках, фермери звертаються по допомогу до енергії сонця. Хоча є чимало випадків, коли фермери економлять значні кошти, використовуючи сонячні панелі для організації зрошення, навіть за таких невисоких цін на електроенергію.
До питань використання дронів і агровольтаїки інтерес виявився мінімальним. Почасти це пояснюється тим, що в Узбекистані існують серйозні регуляторні перепони до використання дронів. Але саме дрони є однією з найперспективніших і проривних технологій сьогодні для всього сільського господарства, а не тільки для садівництва та овочівництва.
Що ж стосується агровольтаїки, то ця тема доволі нова і продовжує активно досліджуватися. При цьому в Узбекистані, як ми вже згадали, надто низькі ціни на електроенергію, що знижує привабливість бізнесу з генерації та, з іншого боку, дуже слабко розвинене вирощування ягідних культур, де зазвичай застосовується технологія з агровольтаїкою. До речі, ягоди залишаються найбільш швидкозростаючим сегментом світового плодоовочевого ринку, тож дивно, що їх досі ігнорують інвестори з Узбекистану.
