ГоловнаПлодоовочевий бізнесАвторські блогиЯк підґрунтове крапельне зрошення кардинально змінить агробізнес Узбекистану?
Авторські блогиАктуальноЕксклюзивНовини

Як підґрунтове крапельне зрошення кардинально змінить агробізнес Узбекистану?

На конференції “HortiTech: новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Узбекистану” 23 травня експерти детально розкажуть про те, як підземне або підґрунтове крапельне зрошення в комплексі з імпульсним може вплинути на стійкість та прибутковість вирощування овочів і фруктів в Узбекистані.

Я ж хочу розкрити цю тему в ширшому форматі, виходячи за межі плодоовочевого сектору, бо вірю, що ці технології можуть розв’язати чи не всі головні проблеми всього агробізнесу Узбекистану.

Насамперед що таке підземне або підґрунтове крапельне зрошення (ПКЗ)? Це технологія поливу і фертигації, за якої спеціальна крапельна трубка укладається під ґрунт і залишається там щонайменше 10-15 років. У США та багатьох інших країнах ця технологія відома давно, вона називається SDI (subsurface drip irrigation) і саме зараз вона отримала новий імпульс у міру розробки безлічі нових підходів. До речі, на деяких полях у США ПКЗ використовується вже понад 30 років!

А що ж таке імпульсне крапельне зрошення (pulse drip irrigation англійською)? Імпульсне крапельне зрошення (ІКЗ) – це полив, що забезпечує підтримання постійної оптимальної вологості ґрунту в зоні коріння рослини без блокування доступу повітря до коріння. Імпульсне крапельне зрошення вмикається на короткі проміжки часу і показує найкращі результати в комбінації з датчиками вологості ґрунту та метеостанціями, про які, до речі, ми також детально розповімо на конференції.

ІКЗ може бути як підземним, так і надземним. Однак найбільшу ефективність воно показує при використанні саме в комбінації з ПКЗ. Виходить підґрунтове імпульсне крапельне зрошення – назвемо його для стислості абревіатурою ПІКЗ.

Головними перевагами й ПКЗ, і ПІКЗ є:
– величезна економія води;
– різке підвищення врожайності культур;
– підвищення якості вирощуваної продукції, особливо в умовах клімату Узбекистану;
– величезна економія мінеральних добрив;
– величезна економія електроенергії, використовуваної для насосів зрошення;
– економія засобів захисту рослин;
– економія робочої сили на обслуговування поливу і захист рослин;
– економія ПММ (за рахунок меншої кількості операцій);
– зниження негативного впливу на навколишнє середовище, тому що добрива не промиваються в ґрунтові води та не забруднюють навколишнє середовище;
– при ПІКЗ економія буде більшою.

Головними недоліками й ПКЗ, і ПІКЗ є:
– відносно високі інвестиції на першому етапі (хоча вони дуже швидко окупаються);
– високі вимоги до вивчення ґрунту і ділянки та планування системи;
– високі вимоги до якості води (щоправда, вони завжди високі для успішного с.г. виробництва);
– адаптація технології вирощування до специфіки системи;
– ретельне планування сівозміни культур, якщо йдеться про однорічні культури;
– ризик пошкодження гризунами;
– ризик пошкодження корінням (легко вирішується).

Як і чому впровадження підґрунтового імпульсного крапельного зрошення в Узбекистані може кардинально змінити агробізнес цієї країни, а не лише сектор вирощування овочів і фруктів?

Узбекистан є протеїно-дефіцитною країною. Корми для тварин тут коштують значно дорожче, ніж у більшості країн світу. Щороку Узбекистан витрачає на імпорт протеїнових кормових компонентів близько $250 млн доларів США, не експортуючи їх.

Високі ціни на корми позначаються також на цінах протеїнів тваринного походження, таких як м’ясо, яйця і молоко. Для країни, де рівень доходів населення залишається порівняно невисоким, дорогі молоко, яйця та м’ясо призводять до недостатнього рівня споживання цих найважливіших продуктів, що має негативний вплив на здоров’я населення.

Ще одна проблема – це досить високі ціни на рослинні олії. Узбекистан щорічно витрачає понад пів мільярда доларів США на імпорт рослинних олій і жирів, природно, не експортуючи їх.

ПКЗ, за умови його масового впровадження в країні, допоможе розв’язати обидві ці проблеми. Наприклад, створення підприємства з виробництва якісного молока на 500 голів із продуктивністю близько 10 тонн на фуражну корову на рік у комбінації з вирощуванням власних кормів на ПКЗ, потребуватиме лише близько 300 гектарів землі для повного самозабезпечення протеїном, якщо зробити акцент на кукурудзу та сою!

Цікаво, що на цій же базі, за умови підвищення площі до 500 гектарів, можна створювати також фідлоти для відгодівлі бичків молочних порід, які, за правильного підходу, дають змогу отримувати яловичину високої якості з дуже невисоким рівнем собівартості.

Аналогічно, підприємства з вирощування птиці на м’ясо та птахофабрики для виробництва яєць можуть за допомогою ПКЗ створювати вертикально інтегровані підприємства, які самі ж забезпечують себе кормами, переробляють олійні, та продають рослинні олії для отримання додаткового доходу. До речі, ця технологія чудово підходить і для вирощування інших олійних культур, таких як соняшник, який в умовах Узбекистану та ПКЗ даватиме врожайність навіть вищу, ніж в Україні.

Створення подібних підприємств дасть змогу також створити переробку сої та інших олійних у країні, зробивши соєвий шрот головним кормовим компонентом. При цьому соєва та соняшникова олії стануть чудовою заміною для дорогих імпортних рослинних олій, різко поліпшивши торговельний баланс країни.

Відповідно, зростання виробництва молока, м’яса і яєць в Узбекистані дасть змогу знизити ціни на них, підвищити їхнє споживання і матиме позитивний вплив на здоров’я населення країни. Це також поліпшить торговий баланс країни, підвищить рівень продовольчої безпеки та матиме позитивний вплив на екологію.

А тепер про найгострішу проблему сільського господарства Узбекистану – про водні ресурси. У мене особисто серце кров’ю обливається, коли я бачу полив по борознах у країні, де влітку температура перевищує 40 градусів за Цельсієм, а відносна вологість повітря становить 20-30%! Одночасно з цим, я бачу, як фермери Узбекистану викачують золоті запаси артезіанських вод для поливу сільгоспкультур з глибин у 200 і більше метрів.

При використанні підземного крапельного зрошення, та ще й у комбінації з імпульсним, економія водних ресурсів Узбекистану буде просто колосальною! Це дасть змогу значно розширити площу сільськогосподарських земель країни, без необхідності викачувати воду з артезіанських свердловин! Тому, ПКЗ – це не тільки розумна інвестиція для розумного інвестора, а ще й чудове вирішення безлічі проблем для тих, хто ухвалює рішення про майбутнє країни.

Звичайно, я не можу не згадати й про те, як “підземка” може вплинути на плодоовочевий бізнес Узбекистану.

У чому головна проблема тих, хто вирощує і продає овочі та фрукти в Узбекистані? Зі мною багато хто не погодиться, але я був у всіх регіонах країни, бачив продукцію фермерів, бачив технології вирощування, спілкувався з покупцями й продавцями, і я впевнений, що головна проблема – це якість фруктів і овочів.

ПКЗ і ПІКЗ допоможе нівелювати безліч проблем неналежної якості плодоовочевої продукції.

Наведу практичний приклад. Черешня – гордість Узбекистану. Однак чому ж, маючи доступ до найбільш ласого ринку збуту черешні у світі, яким є Китай, і вирощуючи понад 150 тис. тонн черешні на рік, Узбекистан не може продати до Китаю понад 200 тонн черешні? Відповідь проста – якість, і, перш за все, калібр.

Майже у всіх підприємствах, які я бачив у країні, існує величезна проблема дефіциту води для поливу черешні в пікові періоди, коли надворі дуже спекотно. Це призводить до того, що калібр черешні виявляється меншим за необхідний для продажу в Китай. На жаль, системи крапельного зрошення в Китаї сплановані без урахування пікової потреби – пропускна здатність систем банально недостатня. Ну і, звичайно, система фертигації теж залишає бажати кращого.

ПКЗ і ПІКЗ знімають цю проблему! До речі, системи підґрунтового поливу можна встановлювати навіть у вже посаджених садах!

Якщо хочете дізнатися більше про підземний крапельний полив та інші новітні проривні технології плодоовочевого бізнесу, дуже раджу зареєструватися для участі в конференції “HortiTech: новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Узбекистану” та послухати доповідь Сергія Альби – людини з величезним практичним досвідом встановлення подібних систем. Форма реєстрації доступна за цим посиланням.

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Вас також може зацікавити

Молокія – новий овочевий суперфуд з великим потенціалом

EastFruit

Цибулі та персика побільшало, лохина, яблуко і кавун нового врожаю України вже у продажу – аналіз торгових майданчиків за тиждень

EastFruit

З яких цін стартував в Україні сезон реалізації абрикоса?

EastFruit

Залиште коментар