У регіоні EastFruit столовий виноград є стратегічно важливим товаром для декількох країн. Всі вони зараз мають серйозні труднощі з його реалізацією і знаходяться на етапі прийняття найважливіших стратегічних рішень.
Узбекистан та Таджикистан вирощують переважно вже давно морально застарілі сорти. Ми писали про це докладно у матеріалі «Рейтинг популярності сортів столового винограду Узбекистану – це вирок галузі». Вирощувати нові, відомі у світі сорти, у цих країнах дуже складно, тому що процедура отримання дозволу на вирощування іноземного сорту затягується на роки, на що у відеоінтерв’ю для EastFruit скаржився й зокрема фермер Азізбек Хамралієв, який має досвід експорту винограду до таких вимогливих до якості країн як Японія, Німеччина та Литва.
У цих країнах є спроби нелегального вирощування іноземних сортів, які захищені авторським правом, тобто IP-сортів. Зокрема досить швидко поширюється в Узбекистані безнасінний сорт винограду, який в народі називають «Аватар». Насправді це захищений авторським правом IP-сорт столового винограду Sweet Sapphire (також відомий як Moon Drops), права на який належать Каліфорнійській компанії IFG зі США. Для вирощування винограду цього сорту потрібно отримати ліцензію цієї компанії, проте в Узбекистані такі ліцензії, наскільки нам відомо, нікому не видавалися.
«Уже найближчими роками практика нелегального вирощування захищених авторським правом сортів винограду, а також інших культур буде сильно ускладнена, а міжнародна торгівля такими фруктами стане просто неможливою», — вважає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). «Генетичний аналіз продукції стає дедалі більш доступним і поширеним, що вже призводить до великих проблем для порушників авторських прав, які постачають продукцію до країн ЄС. Регулярно надходять повідомлення про знищення оптових партій поставленої з інших країн продукції, що містить ліцензійні сорти, а в деяких випадках виробників змушують знищити всю плантацію», — пояснює експерт ФАО.
Під час своєї презентації у рамках міжнародної конференції: «Столовий виноград України 2022: вивчаємо досвід Молдови», що відбулася в Кишиневі 2-3 листопада 2022 року, Андрій Ярмак також поділився іншими найважливішими тенденціями глобального ринку столового винограду, які важливо знати всім, хто вирощує виноград у нашому регіоні.
Інформація подається мовою оригіналу
Зокрема він зазначив, що Молдова зараз має величезні труднощі з експортом винограду, тому що в країни занадто висока залежність від постачання ринку росії – мабуть, найненадійнішого торгового партнера у світі. Інша проблема країни полягає в тому, що головний сорт винограду Молдови з однойменною назвою – це кісточковий сорт. Щобільше, кісточки у цьому винограді досить великі. Проте у північних сортів винограду, за його словами, можуть бути цікаві перспективи.
Якщо Молдова, Узбекистан та Таджикистан зможуть забезпечити та гарантувати відсутність порушень авторських прав щодо сортів винограду, то, в майбутньому, вони зможуть отримати доступ до легального вирощування IP-сортів. Які, за словами Андрія Ярмака, крім ринкових переваг, надають виробникам і технологічні переваги. Власники сортів вкладають кошти, одержані від реалізації саджанців, не тільки у маркетинг, а ще й у поліпшення стійкості сортів до змін клімату. Основні напрямки селекції у виноградарів зараз – це стійкість до дощової погоди та стійкість до спекотного клімату.
Експерт ФАО також зазначає, що IP-сорти значно оживили ринок винограду і залучили до нього багато нових споживачів. Споживачі втомилися від старих сортів та їх невеликої різноманітності. IP-сорти змогли забезпечити альтернативу та наростити асортимент, причому дуже смачними та незвичайними сортами. Ну і що важливо – всі ці сорти безнасінні, а це означає, що молоді споживачі також почали споживати виноград. І найголовніше – власники цих сортів рекламують продукцію фермерів, а реклама, як відомо, завжди дає хорошу віддачу, особливо у сегменті фруктів, де реклама є великою рідкістю.
Серед інших цікавих тенденцій із виступу Андрія Ярмака можна назвати «деглобалізацію», тобто ускладнення світової торгівлі внаслідок появи нових торгових бар’єрів, зростання вартості логістики та війни, розв’язаної росією в Європі. Таким чином, багато країн стали приділяти більше уваги внутрішньому ринку збуту.
Ще один цікавий феномен світового ринку – це онлайн-продажі. У Китаї, наприклад, споживачі молодшого віку не куплять винограду, якщо його не можна замовити в Інтернеті в один клік. Природно, що цей виноград має бути безнасінним та упакованим у невелику та зручну герметичну упаковку. А ігнорувати споживачів, вплив яких на ринок найближчими роками швидко зростатиме, звичайно ж, не варто.
