Експерти EastFruit неодноразово звертали увагу на проблеми з водокористуванням в Узбекистані та на можливі наслідки від такого ставлення до води для виробників фруктів та овочів.
Схоже, що цього року держава серйозно перейнялася цією проблемою – зараз пропонується запровадити заборону на буріння нових свердловин для зрошення в регіонах, де рівень підземних вод знизився на 5 метрів і більше, тобто у Навоїйській, Самаркандській, Джизакській, Кашкадар’їнській, Наманганській, Ферганській та Андижанській областях. А буквально вчора на сайті Президента Узбекистану було опубліковано рішення про обов’язкове оснащення лічильниками витрати води для всіх користувачів підземних вод. А значить для всіх садівників та овочівників, які поливають свої плантації зі свердловин.
Не виключено, що наступним кроком може стати стимулювання раціонального використання водних ресурсів Узбекистану через вартість води для користувачів. Хоча про це у заявах офіційних органів поки що нічого не сказано.
Однак таке рішення, якщо воно буде ухвалене, на думку експертів галузі, було б цілком виправданим, і навіть могло б піти на користь садівництву Узбекистану.Як вважає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), запровадження розумної оплати за води та підвищення витрат на неї допомогло б узбецьким фермерам звернути увагу на якість продукції, тому що при зростанні витрат виникає потреба підвищувати виторг із гектара.
«На цей час невисока якість фруктів з погляду імпортерів є головною перепоною для виходу на ринки збуту за межами СНД, де за якісні свіжі фрукти можна отримати значно вищу ціну. Узбекистан не може собі дозволити вирощування дешевих фруктів, тому що країна надто віддалена від ринків збуту, і транспортування з’їдає основну частину ціни, а фермеру залишаються копійки. Тому правильною стратегією для садівництва Узбекистану є орієнтація на вирощування та експорт фруктів високої якості для реалізації за високою ціною на надійні та стабільні ринки збуту», – пояснює Андрій Ярмак.
«Я також хочу повторитись, що Узбекистан, безсумнівно, має величезні резерви підвищення ефективності водокористування навіть без необхідності бурити нові свердловини! Адже тут, як і раніше, масово застосовується найменш ефективний і найдавніший з відомих способів зрошення «по борознах», при якому даремно витрачається основний об’єм води. При цьому я нерідко бачу, що садівники Узбекистану пускають воду борознами в саду, хоча в них встановлено зрошення, аргументуючи це тим, що вода безкоштовна. Тому розв’язання проблеми в такому випадку просто напрошується.До речі, я хотів би звернути увагу узбецьких аграріїв на підземний краплинний полив – це перспективна технологія, яка може кардинально і на краще змінити все сільське господарство країни, а не тільки садівництво та овочівництво», — каже економіст ФАО.
