Цьогорічний сезон у секторі столового виноградарства Молдови жорстко та наполегливо підводить вітчизняних виноградарів до двох найважливіших та взаємопов’язаних висновків: необхідно вписуватись у тимчасові та якісні рамки нових ринків збуту; а тому досить швидко міняти сортимент. Обговоренню варіантів вирішення цих завдань було присвячено нещодавній семінар у Науково-практичному інституті плодівництва та харчових технологій (ISPHTA). Форум був організований Асоціацією виробників та експортерів винограду РМ за підтримки Проєкту «Ефективне сільське господарство Молдови» АРМ/USAID.
Як зазначив голова асоціації Георгій Габер, у 2022 році склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, попри посуху в країні вирощено високий урожай винограду – понад 100 тис. тонн (2021 – близько 85 тис. тонн, 2020 – 70 тис. тонн, 2019 – 112 тис. тонн). З іншого боку, значна частка навіть високоякісного (великі грона та ягоди) винограду «Молдова» сьогодні з виноградників прямо прямує на винзаводи, які платять за нього «випадковим постачальникам» не більше 2 леїв/кг. Причини, начебто, «на поверхні»: внутрішній новий ринок весь пропонований з плантацій виноград поглинути відразу не в змозі, а експорт в ЄС йде, але не в тому обсязі, який був би здатний відшкодувати фактичну втрату ринку росії.
Так, за даними асоціації, у період із серпня до середини жовтня Молдова експортувала трохи більше ніж 17 тис. тонн столового винограду врожаю-2022.Це приблизно стільки, скільки було експортовано цієї продукції за аналогічний період минулого року, передає AgroExpert.md.
На першому місці в списку країн-імпортерів молдавського столового винограду очікувано Румунія – майже 5,7 тис. тонн, на другому місці досить несподівано опинився Казахстан – понад 4 тис. тонн, на третьому – Україна (2 тис. тонн), четвертому – росія – (1,7 тис. тонн), п’ятому – білорусь (724 тонни).
Не можна сказати, що молдавські виноградарі в останньому п’ятиріччі не працювали над диверсифікацією ринків збуту: в ЄС та СНД протягом останніх двох сезонів тривала приблизно рівна кількість столового винограду з РМ.
Щобільше, минулого року виноградарі та трейдери-експортери прислухалися до рекомендацій експертів галузевих асоціацій і значну частину винограду продали восени – коли він найбільш свіжий і привабливий для споживачів на всіх ринках. Принагідно вирішувалося завдання мінімізації витрат і втрат при зберіганні продукції в промхолодильниках.
Нинішнього року, на жаль, витрати на зберігання плодових культур зросли дуже значно. Збільшився і рівень невизначеності (а чи взагалі буде електрика для промислових споживачів за осудною ціною, чи будуть хоч якісь ринки збуту взимку-навесні).
Читайте також: Молдавських виноградарів орієнтують на виробництво винограду ранніх безнасінних сортів
Невизначеність настільки велика, що якісний виноград «Молдова», який би точно взимку купили й в Європі, і на внутрішньому ринку (можливо навіть за вищою ціною) зараз йде на переробку. За ціною, що навряд чи покриває витрати.
Звідси, вважає Георгій Габер, варто зробити очевидний висновок: молдавським виноградарям є сенс повернутися до виробництва раннього столового винограду, плантації якого останні п’ять-сім років інтенсивно вирубувалися.
Звичайно, в країні є виноградарі, які успішно вирощують ранній виноград «Кодрянка» та «Кардинал» у теплицях і вигідно реалізують його як у РМ, так і в Польщі, Румунії. Але цей добрий досвід не став (та й не міг стати через високу капіталомісткість) масовим.
Крім цього, є дуже важливий нюанс: споживачі всіх більш-менш багатих країн і на Заході, і на Сході, в останні п’ять-сім років все більш явно віддають перевагу столовому винограду безнасінних (і особливо – рожевих) сортів.
В результаті, наприклад, якщо раніше в Італії співвідношення насіння і безнасінних сортів, що вирощуються, становило приблизно 70/30, то вже зараз – пропорція зворотна. У РМ картина зараз гнітюча: загальна площа столового винограду сягає 20 тис. га, т.ч. безнасінних сортів – близько 30 га (за іншими експертними оцінками – понад 60 га, але кардинально цю ситуацію не змінює).
Тим часом у держреєстрі РМ рекомендованих для виробництва сортів сільгоспкультур значиться вісім безнасінних сортів винограду, більшість із них створено молдавським Науково-практичним інститутом плодівництва та харчових технологій ISPHTA.
В основному – це середньостиглі сорти, деякі з них розроблені ще в 80-90-х роках. минулого століття, тобто. приблизно тоді, коли й знаменита «Молдова».
Один із цих сортів – «Кіш-міш Лучистий», на його частку припадає понад 45% плантацій безнасінних сортів винограду в РМ – успішно вирощується та продається в Італії (за назвою Supernova).
Також у Молдові вирощується на відкритих плантаціях типу Pergola ранньостиглий безнасінний виноград «Юпітер», але теж поки що у тестовому режимі.
З недавніх пір в умовах країни апробується комерційно дуже перспективний американський пізньостиглий безнасінний сорт Autumn Royal, що виділяється серед конкурентів максимально великою ягодою з щільною пульпою, а також зовні дуже схожий з великою «Молдовою».
Проблема в тому, що всі ці сорти не мають недоліків. Наприклад, «Кіш-міш Променистий» набагато чутливіший до заморозків, ніж «Молдова». А Autumn Royal у погодно-кліматичних умовах РМ поки що дає порівняно невисокий урожай. Але всі ці шорсткості можна згладити, детально відпрацювавши технологію вирощування цих сортів. І слідувати їй на практиці.
З 2023 року інститут ISPHTA буде здатний запропонувати виноградарям Молдови значну кількість безвірусного садивного матеріалу винограду «Кіш-міш Лучисти». Виробництво столового винограду безнасінних сортів у країні планує підтримати новий донорський проєкт «Конкурентоспроможність та стійкість села» PCRR/USAID.
