У Таджикистану в експорті винограду чотири регіональні конкуренти: Узбекистан, Туркменістан, Афганістан та Іран. І країна поступається їм за всіма критеріями.
На 1 листопада поточного року Таджикистан експортував близько 16 тис. тонн столового винограду, що на 140 тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Але ці цифри не надто тішать — у найближчій перспективі таджицький виноград може втратити конкурентність. Asia-Plus розповідає про причини.
Від експорту до переробки
Як розповідають самі виноградарі, на початку сезону експорт винограду був слабким, але з початку вересня він зріс. Зараз урожай винограду майже весь зібраний, залишилися лише пізньостиглі сорти чорного винограду та тайфі.
Якщо на початку сезону експорт свіжого столового винограду здійснювався до росії та Казахстану, то в жовтні темпи імпорту таджицького винограду наростили підприємці Узбекистану та Афганістану.
Один із керівників виноградних господарств Турсунзаде повідомив, що цього року він мало експортував виноград, продаж переважно здійснювався на внутрішній ринок, частину ягід відправлено в холодильні склади, іншу продали до Согдійської області, де займаються його переробкою, а з деяких сортів дехкани самі навчилися виробляти родзинки.
Сьогодні на ринках Таджикистану можна зустріти різні види та сорти сушеного винограду – родзинок та кишмишів місцевого виробництва.Вони відрізняються відмінною якістю і коштують трохи дорожче за імпортні – від 70 до 120 сомоні за 1 кг.
Якими є перспективи експорту таджицького винограду?
Попри експортний потенціал, що щорічно зростає, таджицький виноград у найближчій перспективі може програти конкуренцію на світовому ринку. Вже цього року у літній сезон були проблеми із вивезенням винограду. І тут справа не в питаннях логістики чи упаковки товару, оформленні документів чи отриманні міжнародних сертифікатів якості (хоча і в цих напрямках є проблеми).
Головне, через що Таджикистан може втратити ринки збуту винограду – невчасне реагування на зміни у споживчих смаках покупців.
Традиційні ринки збуту – росія та Казахстан – поки що купують таджицьку продукцію, але в Європі вже перестали споживати кісточкові сорти винограду, які становлять значну частку в експорті Таджикистану.
Зараз у країнах ЄС, Північної Америки та Східної Азії у тренді сорту столового винограду з великими ягодами, без насіння та з дрібними китицями вагою від 300 до 500 грамів.
Поступово йде на спад мода на величезні грона вагою понад 1 кг. А в Таджикистані грона місцевих сортів важать ще більше.
Наприклад, грон сорту «Президент», вирощений знаменитим виноградарем Ходжі Не’матом Усмоновим у Турсунзаді, має вагу до 3 кг, а грона сорту «Шохона» досягають 5-6 кілограмів. А вага одного грона сорту «чорний Хусайні» може сягати 8 кг.
Вимоги ринку до місцевих сортів винограду, та й взагалі всієї сільгосппродукції, посилюються рік у рік.Потрібно не лише оновлювати виноградники новими сортами, а й відповідати всім вимогам безпеки продукції.
Садівники Таджикистану вже почали оновлювати виноградники, вони дадуть урожай за три роки.
Читайте також: Величезний надлишок столового винограду в Таджикистані призведе до масового викорчування виноградників?
Таджицькі сорти старіють
З більш ніж 500 сортів винограду, що вирощуються в Таджикистані, більшість належить до так званих «домашніх» сортів, які мають вузьке географічне значення – майже кожен регіон має свої місцеві сорти. З них понад 50 сортів вважаються перспективними для промислового закладання виноградників.
Згідно з програмою розвитку садівництва, у Таджикистані основний акцент до 2020 року робили на вирощуванні наступних сортів:
«Гіссарський» ранній та середньостиглий, «Німранг», «Зариф», «Чілаги», кишміш білий та чорний, «Тайфі рожевий», «Сафо», «Хусайні» білий та чорний, «Анзоб», «Султоні», «Галаба» (він же – “перемога” або “мерседес”). Сьогодні окрім кишмишу, на експорт не потягне жоден із них.
Конкуренти не сплять…
В орієнтуванні експорту винограду, експерти радять врахувати та конкуренцію між країнами регіону, це насамперед Узбекистан, Туркменістан, Афганістан та Іран, які також мають сприятливі кліматичні умови для вирощування винограду.
Звичайно, хто виробляє більше винограду на душу населення, він матиме більше можливості відправити зайву продукцію на експорт.
Ще один критерій – врожайність винограду з 1 га.
У цьому напрямку у Таджикистану також справи не найкращі. Єдиний регіон, який має найбільшу врожайність – це Турсунзаде: середня врожайність у фермерів цього регіону понад 30 тонн.
Але там вирощують виноград на поливних землях. А так середня врожайність не перевищує 7 тонн з га, тоді як за цим показником усі вищеназвані країни одержують від 10 до 15 тонн винограду з 1 га.
Інший фактор – це ціна, за якою реалізується продукція. Через дорожнечу палива, витрати на обробку технікою виноградних плантацій та транспортування, добрив, хімзахисту, робочої сили та інших складових собівартість вирощування 1 кг винограду в Таджикистані обходиться набагато дорожче, ніж у сусідніх країнах.
Таджицький столовий виноград реалізується приблизно на 40% дешевше ніж молдавський або турецький. Причину експерти бачать у високій питомій вазі поставок винограду з кісточками, обмеженій кількості дилерів, відсутності реклами, бренду, уповільненої реакції на зміну попиту та пропозицій.
Ще один важливий фактор – це переробка винограду всередині країни. У сезоні масового збирання ціни на виноград низькі, а постачання свіжого винограду на ринки росії та Казахстану не завжди виправдовує витрати фермерів. Шлях до Європи, Східної Азії чи арабських країн, де завжди є дефіцит винограду, поки Таджикистан відкрив не в повному масштабі.
Ці країни пропонують більше грошей не лише за свіжий виноград, а й за сушений продукт – родзинки. Поки що наш виноград служить сировиною для виготовлення родзинок для підприємців Афганістану та Узбекистану.
Не менш важливим та прибутковим є ще один продукт переробки – виноробство, яке у Таджикистані не розвивається. Хоча в Таджикистані є понад 50 місцевих суто винних, винно-столових та родзинкових сортів.
За словами експертів, Таджикистану терміново потрібна програма розвитку виноградарства з урахуванням вимог експорту та заміни старих виноградних плантацій на нові інтенсивні. Важливо зайнятися розвитком сфери переробки винограду.
