За інформацією аналітиків EastFruit, у Таджикистані та Узбекистані ціни на лимони опустилися до рекордно низьких позначок, і падіння цін на ці цитрусові фрукти триває.
“Навіть роздрібна ціна на лимони в Таджикистані вже опустилася до еквівалента 50 центів США за кг – такого не було ніколи. Фермери в шоці – дозрілі лимони просто залишають на деревах, оскільки попиту на них немає”, – каже Бахтієр Абдувохідов, міжнародний консультант Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Трохи краща ситуація в сусідньому Узбекистані, де роздрібні ціни на лимони вже опустилися в деяких торговельних точках нижче $1 долара США за кг, однак і тут тенденція невтішна для виробників. Адже настільки низьких цін на лимони в роздробі в цей період року не було, мабуть, ніколи.
“Ціни на лимон до Узбекистану теж знижуються, щоправда, не такими темпами, як у Таджикистані, бо більш розвинений експорт свіжих лимонів. Але експорт щонайменше не зростає, а за підсумками поточного календарного року, найімовірніше, буде на рівні 2019 і 2021 років або навіть трохи нижчим. Пандемійний 2020 рік з аномально високим попитом на лимон не беремо до уваги”, – каже Навруз Хурамов, консультант ФАО з Узбекистану.
“Загалом, обсяг виробництва лимонів в Узбекистані зростає, але обсяг експорту – ні. А отже ціни, найімовірніше, будуть і далі знижуватися. Відповідно, фермерам потрібно приготуватися до нових цінових реалій, адже процес створення нових лимонаріїв підсобними господарствами не зупиняється”, – пояснює Навруз Хурамов.
“Цікаво відзначити, що Узбекистан, на тлі надлишку лимонів власного виробництва, дедалі активніше імпортує свіжі лимони із сусіднього Таджикистану, де ціни ще нижчі. У 2021 році в Узбекистан вперше було ввезено понад 150 тонн таджицьких лимонів. Також зберігалася тенденція зростання імпорту лимонів із Туреччини. За 2021 рік Узбекистан імпортував рекордні 307 тонн турецьких лимонів. При цьому експорт лимонів у 2021 році знизився. Однак у 2022 році ці тенденції тільки посилилися – за перші 10 місяців 2022 року Узбекистан імпортував уже 1300 тонн лимонів з Туреччини та 554 тонн лимонів з Таджикистану, 370 тонн лимонів з Аргентини та майже 100 тонн лимонів з Китаю. Тобто імпорт лимонів із Туреччини зріс у 40 разів, а з Таджикистану – у 26 разів порівняно з тим самим періодом минулого року”, – аргументує ситуацію Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Інформація подається мовою оригіналу
На тлі зростання виробництва та імпорту лимонів зниження експорту лимонів з Узбекистану тривало. За січень – жовтень 2022 року обсяги експорту узбецьких лимонів знизилися на 10% здебільшого шляхом зниження поставок до Казахстану. Експорт лимонів до росії залишився без змін.
Нагадаємо, що в Центральній Азії переважно вирощують лимони сорту “Мейєр” (“лимон Мейєра”), який має більш помаранчеве забарвлення і більш солодкий, злегка апельсиновий смак, ніж лимони жовтих сортів, до яких звикли в Європі, Північній Африці та Америці. При цьому ціни на лимон у регіоні, як правило, були порівняно високими.
“Центральна Азія має неоптимальні умови для вирощування лимонів. У той час як у Туреччині, а також у Південних країнах ЄС лимони вирощують у відкритому ґрунті, в Узбекистані й Таджикистані лимони доводиться вирощувати в закритому ґрунті. Також “лимон Мейєра” менш транспортабельний порівняно з тими лимонами, що переважно експортуються країнами ЄС, Туреччиною, Північною і Південною Африкою та Америкою. Також споживачі в більшості країн не знайомі з “лимоном Мейєра”, тому швидко наростити експорт цього типу лимонів буде вкрай складно. Ну і найголовніше – ціни на “традиційні” для міжнародного ринку лимони, зазвичай, набагато нижчі, ніж ті, до яких звикли фермери в країнах Центральної Азії. Тому не дивно, що в міру інтеграції в міжнародний ринок вони починають програвати конкурентам із міцнішими позиціями. Адже, наприклад, Туреччина за рік експортує понад 620 тис. тонн свіжих лимонів, що в 124 рази більше, ніж експортує Узбекистан”, – каже Андрій Ярмак.
Він прогнозує, що, в довгостроковій перспективі, регіон Центральної Азії знижуватиме обсяги вирощування місцевих лимонів і збільшуватиме обсяги імпорту. “Це не означає, що “лимон Мейєра” зникне, адже йому, як і раніше, віддають перевагу місцеві споживачі. Однак ціни на нього, найімовірніше, знизяться, що зробить його вирощування менш економічно вигідним, і змусить багатьох фермерів відмовитися від вирощування лимонів у Таджикистані та Узбекистані”, – пояснює експерт ФАО.
