За інформацією аналітиків EastFruit, у сезоні 2022/23 українські садівники можуть викорчувати рекордні площі садів. Водночас ситуація на ринку свіжого яблука України стає вельми динамічною, і може призвести до різкого подорожчання фрукта №1 найближчим часом. Розбираймось, чому при дедалі вищих цінах на яблуко, садівники вважають його вирощування не надто вигідним для себе.
Якщо подивитися на оптові ціни яблука в поточному сезоні, навіть у доларах США, то ситуація не здається катастрофічною. Ціни знаходяться якраз посередині між вищими за цінами сезонами, як 2019/20 і 2020/21, і сезонами низьких цін, як 2018/19 і 2021/22. Тобто зараз ціни на один із найпопулярніших сортів яблука “Голден Делішез” на 58% вищі, ніж роком раніше, і на 73% вищі, ніж у 2018/19 роках, коли деякі фермери яблуком поля удобрювали.
Ба більше, ми вважаємо, що в період з кінця березня до липня 2023 року середня оптова ціна на яблуко в Україні може істотно зрости, що призведе до зростання імпорту свіжого яблука, переважно з Польщі. Навіщо ж тоді садівникам України корчувати сади?
Щоб відповісти на це запитання, необхідно зрозуміти причини ймовірного зростання цін на яблуко найближчими тижнями. До речі, зростання цін уже почалося наприкінці минулого тижня, торкнувшись масових сортів. Зростання ж цін на якісне яблуко експортної якості почалося ще раніше, причому переважно під впливом внутрішнього попиту.
“Ціни на яблуко дійсно можуть зрости найближчими місяцями, бо запаси якісного яблука в українських фруктосховищах практично вичерпані. Це зумовлено насамперед терористичними атаками на об’єкти цивільної інфраструктури України, зокрема, на системи забезпечення електропостачання, що змусило багатьох садівників України відмовитися від планів зі зберігання яблука. Оскільки навіть мінімальні перебої в енергопостачанні сховищ можуть призвести до перепадів температури в камерах, це може призвести до повної втрати фруктів, що там зберігаються. Водночас порти України залишалися заблокованими для експорту яблука, що обмежувало можливості зовнішніх поставок. У результаті пропозиція яблука в осінній період і в грудні 2022 року сильно перевищувала попит на нього, а ціни були рекордно низькими. А ось витрати на вирощування яблука у 2022 році були рекордно високими. Це призвело до збитків для багатьох садівників, які вирощували яблука, і змусило їх ухвалити рішення про викорчовування”, – пояснює Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
“Загалом, через різке зростання вартості ЗЗР і дефіцит робочої сили, не всі садівники змогли вчасно провести обробки. Що також чинило негативний вплив на зберігання яблука, якщо хтось все-таки приймав рішення його зберігати, попри ризики. Ну й умови для зберігання, у зв’язку з перебоями в енергопостачанні, були далекими від оптимальних. Усе це стало причиною ситуації, коли наприкінці березня якісного яблука українського виробництва на ринку стало недостатньо для задоволення внутрішніх потреб, тому зараз ціни починають зростати навіть у сегменті яблука середньої та невисокої якості”, – пояснює експерт ФАО.
У зв’язку з цим у квітні мережі супермаркетів можуть почати активно ввозити імпортне яблуко з Польщі, де запаси вищі у зв’язку з високим урожаєм, а ціни трохи нижчі, ніж в Україні.
Щоправда, і в Польщі останнім часом намітилася тенденція до зростання цін на якісне яблуко. Головна причина схожа – різке зростання витрат на електроенергію змусило польських садівників активніше, ніж зазвичай, продавати яблуко в першій половині сезону. Сприяли цьому й порівняно високі ціни на промислове яблуко, що давало змогу позбутися яблука невисокої якості та “неходових” сортів значно швидше.
Цікаво, що високі ціни на яблуко в Грузії, Узбекистані та інших країнах Центральної Азії стимулюють експорт яблука з України, Польщі та Молдови в ці країни, що ще більше сприяє зростанню цін. Запаси яблука в усіх названих країнах також далекі від достатніх для задоволення внутрішнього попиту.
Ще одна причина, чому ціни на яблуко в Україні можуть зрости, полягає у високих цінах на овочі та поганих перспективах постачань ранніх овочів, ягід і фруктів із південних регіонів країни, оскільки їх, як і раніше, окупували російські агресори, а інфраструктуру з вирощування продукції в регіоні переважно пошкоджено або зруйновано. Відповідно, до липня яблуко, навіть за доволі динамічного зростання ціни, залишатиметься одним із найдоступніших продуктів плодоовочевої сфери. Відповідно, попит на нього буде досить високим, навіть якщо ціни на нього подвояться.
Розкорчування ж садів фермерами України наразі проводиться переважно в господарствах, які мають або недостатню площу для будівництва власних сучасних фруктосховищ, або в тих, хто вирощує сорти, які не користуються наразі високим попитом. Насамперед ідеться про такі популярні, але такі, що не мають попит на міжнародному ринку і втрачають популярність на внутрішньому ринку, сорти, як “Чемпіон”, “Джонаголд”, “Джонагоред”, “Айдаред”, “Лігол”, “Ренет Симиренка” тощо.
Водночас довгострокові перспективи яблучного бізнесу в Україні, на наш погляд, можуть бути непоганими. Зниження пропозиції “неходових” сортів яблука, укрупнення яблучного бізнесу та підвищення його ефективності, що спостерігається наразі, можуть призвести до підвищення середнього рівня оптових цін на продукцію в найближчі сезони.
А це, своєю чергою, допоможе підвищити віддачу на інвестиції в садівництво у виробників яблука.
