Минулого тижня проєкт EastFruit спільно з Федерацією фермерів Молдови FARM та за підтримки ФАО та ЄБРР закінчив навчальний тур для фермерів Молдови на півдні Італії. Головне завдання – вивчити передовий досвід італійських виноградарів щодо вирощування, доопрацювання та маркетингу раннього столового винограду, який вирощується під укриттям, та використати найцікавіші напрацювання у Молдові.
Регіон Апулія по праву вважається столицею столового винограду Італії, тому що тут, куди не поглянь, видно плантації столових сортів «сонячної ягоди». Цікаво, що практично весь столовий виноград у регіоні вирощується на перголі, і практично весь прихований або плівкою або сіткою, залежно від сорту та стратегії, обраної виробником.
Нам вдалося вивчити весь ланцюжок поставок столового винограду – від фермера до консолідатора чи кооперативу, доопрацювання, пакування, логістики та маркетингу. Цікаво, що головним напрямком реалізації винограду із півдня Італії є Німеччина. Також важливі напрями постачання – це Нідерланди та Бельгія. Відвантаження ведуться зі складів, де виноград сортується, пакується та охолоджується кооперативами фермерів або приватними компаніями.
На цей час йде збирання таких сортів як Crimson (Крімсон), ARRA Sugar Drop (Шугар Дроп) і Black Magic. Вже найближчим часом фермери розпочнуть збирання таких сортів, як Italia («Італія») та Victoria («Вікторія»). Ці сорти зараз відправляють на реалізацію переважно до Німеччини.
Цікавою особливістю постачання винограду на німецький ринок є вимоги щодо цукристості винограду. Щоправда, ліміт саме з верхнього кордону – тобто виноград не повинен бути надто солодким і містити не більше 15% цукру. За цим уважно стежать, бо німецький споживач не звик до надто солодкого винограду. Солодший виноград продають на місцевому, італійському ринку.
Отже, скільки ж можна заробити на ранньому столовому винограді під час його експорту до Німеччини? Розглянемо найбільш типовий сценарій, коли фермер є членом кооперативу і продає продукцію через кооператив.
Представник кооперативу або комерційний покупець вивчає плантацію, візуально визначає якість, калібр і врожайність і домовляється про ціну. Само собою зрозуміло, що купують виноград тільки у фермерів, які мають GlobalG.A.P. сертифікацію та гарантують повну простежуваність (traceability) продукції. Усі фермери, на плантаціях яких ми побували, схиляються до мінімізації використання ЗЗР та постійно шукають нові біометоди захисту столового винограду.
Такий популярний сорт винограду, як «Кримсон», хорошої якості, зараз фермери відвантажують кооперативам по 1,05 євро за кг. При реалізації приватним компаніям можна отримати трохи вищу ціну, проте перевага реалізації через кооператив у тому, що наприкінці року прибуток, отриманий від реалізації винограду, розподіляється пропорційно серед постачальників. Однак про це ми розповімо трохи пізніше.
До речі, ціна встановлюється за весь виноград, а кооператив чи імпортер, як правило, сам оплачує збирання, а точніше надає своїх прибиральників для збирання врожаю, що дає йому вищий рівень контролю за процесом. Це, до речі, також вигідно для фермера.
Скільки ж коштує збирання винограду в Італії? У середньому один прибиральник протягом дня прибирає близько однієї тонни чистого винограду, тобто без листя і з частковим перебиранням грон, тобто погані виноградини у процесі збирання повинні викидатися. Забирають виноград зазвичай у ящики по 10 кг. Зазвичай це багаторазова тара, що складається.
За день у цьому регіоні Італії прибирачеві платять у середньому 70 євро з усіма відрахуваннями, якщо легальне працевлаштування. Якщо ж прибиральник працює «чорну», тобто. без сплати податків, що також іноді трапляється, то витрати будуть нижчими – 40 євро на день. Іншими словами, збирання винограду в Апулії коштує в середньому від 4 до 7 євроцентів за кг.
Після збирання виноград надходить на кооперативний логістичний центр або комерційний пакхауз, де його сортують і упаковують (див. фото нижче) вже в упаковку, в якій він буде продаватися в супермаркетах Німеччини. Витрати логістичного центру кооперативу на упаковку, сортування та охолодження становлять близько 50-60 центів за кг, що включає вартість робочої сили, оренду пулінгових багаторазових ящиків і витрати на пакувальні матеріали.
Цікаво, що один із кооперативів, у якому ми побували, використовує і власні та орендовані п’ятикілограмові ящики. Власні придбали для того, щоб надавати їх фермерам. У ці ящики виноград прибирають і в них він відразу доставляється в логістичний центр кооперативу. Ця скринька виробляється в Апулії й була придбана за 6 євро за штуку. Оскільки ящик витримує близько 200 оборотів, витрати на один кг виявляються дуже незначними. Зате він легко палетується і дозволяє зберігати максимальну якість винограду під час збирання та доставки.
Інша скринька орендується в IFCO – однієї з найбільших пулінгових платформ, що працюють більш ніж у 50 країнах світу. За словами представників кооперативу, оренда ящика коштує 80 центів за один оборот, що відповідає 16 центам за кг винограду. Однак, на думку опитаних нами фахівців, найімовірніше ціна насправді нижча – не більше 50-60 центів за оборот за одну скриньку або 10-12 центів за кг. Це досить висока ціна, проте постачання в цих ящиках є частиною контрактів із мережею супермаркетів у Німеччині.
Витрати доставки покупець нерідко бере він, проте тут вже можливі варіанти. Тому виноград обходиться кооперативу приблизно 1,60-1.70 євро за кг. Відпускна ціна винограду з доставкою до Німеччини становить близько 2,0-2,4 євро за кг. Отже, маржа кооперативу на кожному кілограмі раннього винограду становить в середньому близько 0,30-0,50 євро.
З цих грошей формуються маркетингові бюджети кооперативу, але це означає, що фермери отримають на додаток до 1,05 євро за кг винограду, щонайменше 10-20 або навіть більше центів/кг за підсумками сезону. Звичайно, вони можуть рішення про реінвестування частини прибутку, що часто й відбувається, проте працювати через кооператив у будь-якому випадку виходить вигідніше.
До речі, цього року ситуація на ринку є досить важкою. Попит на виноград помітно впав – кількість замовлень з боку імпортерів зменшилася, що негативно впливає на ціни. А ось витрати зросли, за словами фермерів, у середньому на 25-35%. Проте, за ціною 1,05 євро за кг, фермер, як і раніше, має непоганий прибуток, проте виноградарі Апулії побоюються падіння цін у майбутньому, тому що сезон поставок тут триває до кінця календарного року.
До речі, місцеві трейдери вважають, що зберігати та продавати виноград далі ніж до кінця грудня не варто, бо потім на ринку масово з’являється виноград нового врожаю з Південної півкулі.
За якою ціною зараз продається виноград у Німеччині? Оглянуті нашими колегами супермаркети Німеччини переважно пропонували виноград із Південної Півкулі за цінами від 3,0 до 3,5 євро за кг. Упаковка винограду була стандартна, така ж як та, в яку пакують виноград на півдні Італії.
Іншими словами, середня націнка супермаркетів Німеччини на виноград з Італії зараз становить близько 30-50% або 0,6-1,0 євро за кг, залежно від сорту.
Ще одна цікава особливість, ліцензійні сорти винограду, такі як Шугар Дроп, витрати на які вище, оскільки потрібно платити роялті та інші відрахування, в Апулії користуються все більш високим попитом з боку фермерів. Ціни на такий виноград вищі, і продається він набагато краще. Тому очікується, що площі під «клубними» сортами винограду також продовжать рости, тоді як застарілі сорти замінюватимуться на сучасніші та «ходові».