Найважчий рік в історії незалежної України добігає кінця. Аграрний фронт впорався з кожним новим викликом. Тож які результати мають на фінішній прямій українські виробники овочів та фруктів розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник, пише Українська плодоовочева асоціація (УПОА).
За словами фахівця, щоб зрозуміти ситуацію, варто розділити 2022 рік на сезони. Також аналіз краще проводити у розрізі різних культур.
ВЕСНА
«Весна була, м’яко кажучи, непередбачувана і важка. На щастя, багаторічні насадження ягід та фруктів були посаджені набагато раніше. Адже одразу стало зрозуміло, що навесні нових плантацій закладати ніхто не буде через вкрай нестабільну ситуацію. Виробники стикнулися з дефіцитом добрив, хімії та пакування. Та, не дивлячись ні на що, ці проблеми вдалося швидко вирішилося», – говорить Тарас Баштанник, характеризуючи ситуацію на ринку фруктів та ягід.
Говорячи про галузь овочівництва, президент УПОА зазначив, що Україна втратила досить суттєву площу посівів овочів. До того ж багато продукції залишилося в холодильниках. Така ситуація мала місце через швидку окупацію Півдня нашої країни.
«Звідси й засилля на українському ринку імпортних овочів борщового набору протягом всієї весни та частини літа. Імпорт переважав до тих пір, поки не виросли місцеві овочі в регіонах, які не були окуповані. Все вищевказане призвело до суттєвого зростання вартості борщового набору в порівнянні з минулим та позаминулим роками. Особливо цінові рекорди побили цибуля і морква», – зауважує Тарас Баштанник.
ЛІТО
Літо – це в першу чергу ягоди. Для проведення якісного аналізу фахівець також розділив їх на основні позиції.
Суниця садова
«Пропозиції на свіжому ринку стало менше, адже продукції з Півдня, знову ж таки, не було. Але й попит був менший. Багато людей виїхало. До того ж істотно впала купівельна спроможність. Але на свіжий ринок продукції вистачило. Він завжди споживає певну кількість ягід, а те, що спожити не може, – йде на заморозку та переробку», – говорить президент УПОА.
Враховуючи відсутність великої кількості свіжої ягоди, ціна на суницю садову була не низька. Це призвело до того, що її фактично не заморожували. В цілому, за словами фахівця, цього року Україна мало експортує чи переробляє суниці, але попит свіжого ринку був задоволений.
«За ціною суниця садова цьогоріч була десь на 40-45% дорожчою, ніж рік тому. Загалом сезон для виробників цієї продукції, які ведуть господарство на території, підконтрольній Україні, був непоганим. Проблеми мали ті, хто працював «з того боку». Я спілкувався з колегами, які мають плантації в окупованих регіонах. Вони свій урожай збирали, продавали. Він їхав до Криму, можливо і далі. Продавали «за копійки» – 20 гривень за кілограм суниці. Це нижче або ж приблизно на рівні собівартості. По всій Україні середня ціна на суницю садову цьогоріч була 50 гривень за кілограм», – розповідає Тарас Баштанник.
Лохина
Традиційно ця культура вирощується на Півночі, Заході, та частково в Центрі. На Півдні та Сході її не вирощують. Тому окупація територій ніяк не позначилася на балансі по лохині.
«Урожай згаданої ягоди цього року дуже високий – на 30-40% вище прогнозів. Це було, звичайно, і погано – лохини стало дуже багато, ринків споживання – набагато менше. Але ж курортів, куди раніше «їздила» лохина, як таких, немає. До того ж багато платоспроможних людей виїхали за кордон. Лохина ж поїхати за ними не мала змоги. Тому, що логістика була дуже дорога і довга через черги. А лохина – це такий товар, який швидко псується», – зауважує фахівець.
Він відзначив, що експорт лохини все ж мав місце, але він був на рівні минулого року. Цьогорічні об’єми виробництва ж були більшими за торішні. Що не скажеш про показники споживання.
«Усе це стало причиною того, що на ринку лохини цього року було дуже багато. В цьому немає нічого дивного. Лохина – це вже «народна» масова ягода і кінцева ціна 50-60 гривень за кілограм – це майбутнє найближчих років», – зазначив Тарас Баштанник.
Черешня
Черешні, своєю чергою, цьогоріч було мало. Основний гравець ринку – Мелітополь – не зміг реалізувати продукцію в Україні через тимчасову окупацію.
«Хоча є один парадокс. Інші регіони, які вирощували черешню, а це Вінниччина та Чернівці, цього року навіть не склали ціни на ягоду. Я досі не знайшов відповіді для себе, чому так сталось. Черешні цього року було мало. Також не можна сказати, що вона була неякісна. Для себе я пов’язую все це з тим, що цьогоріч черешня підійшла дещо пізніше, тоді, коли на ринку було все: і лохина, і малина, і суниці. Тому черешні, ніби, не було дуже багато, але і ціни на неї також не було», – додає Тарас Баштанник.
Малина
Український внутрішній ринок малини, як свіжої, так і замороженої, невеликий. Тому левова частка цих ягід йде на експорт.
«Ті, хто вирощували літні сорти малини, і збирали її в липні-серпні, досить вигідно продавали урожай. На міжнародних ринках, в першу чергу, європейських, були дуже високі ціни. Їх викликав чималий, зокрема і штучний, ажіотаж з боку Сербії. Тому літня малина була реально дорога. Однак переважна більшість малини в Україні осіння, ремонтантна. Її збирають з середини серпня і до вересня. Ця малина була настільки дешева, що серби й досі сидять та нічого продати не можуть. Урожай малини в Україні був непоганий. Дуже багато ягід вдалося заморозили. Проте відсоток малини низької якості теж був чималий. Чому? Тому, що весь вересень, як пам’ятаєте, йшли дощі», – говорить Тарас Баштанник.
Він наголошує на тому, що у жовтні по всій Україні почалися відключення електроенергії. Тож вітчизняні виробники почали швидко вивозити заморожену малину, не дивлячись на ціну.
«Під реалізацію без грошей – вивозимо, бо не дай Боже… Поляки на це все подивились: ну що ж, давайте ціни – беремо. Був один тиждень місяць тому, коли малина певної якості коштувала 2,80 євро за кілограм, а вкінці тижня ця сама малина була вже 2,10. Це суттєво – за тиждень ціна впала на 30%! Така тенденція – велика рідкість», – зауважив президент УПОА.
Наразі в Україні ще досить багато залишків замороженої малини. Європа, звичайно, не поспішає все це закуповувати, сподіваються, що ціни ще «просядуть».
«Стосовно замороженої малини є ще один фактор. Найближчим часом очікується сильне затишшя на ринку заморожених ягід у зв’язку з наближенням Різдва та Нового року. Тому ринок завмре щонайменше на 1,5 місяця. І від цього українцям не легше. Залишки, які є, вивезти нікуди. І з електроенергією, мені чомусь здається, простіше найближчим часом не буде», – додає фахівець.
Яблука
Як зауважив Тарас Баштанник, на ринку яблук в Україні вже три роки проблема – перевиробництво. Є величезна кількість цієї продукції, яка не відповідає певним експортним вимогам. До того ж Україна останні роки досить успішно розвивала ринки Сходу та Азії. Нині вони фактично не доступні, адже йдеться про морську логістику. Відтак з яблуками виник додатковий клопіт – відсутність ринку збуту.
«Крім того, в України з’явився конкурент з дешевими якісними яблуками. Це Молдова. Її «забанили» – тепер вона не має права постачати до росії. Враховуючи це все, з яблуками нині ситуація невесела. Буде невесело і далі. Багато людей навіть викорчовують садки. Дехто яблука так і не зібрав», – розповідає президент УПОА.
Що стосується переробки, тут вже давно спостерігаються довжелезні черги. До того ж яблучний концентрат не дуже поспішають робити.
«Український концентрат має гарну якість, однак він недешевий. Сьогодні ж слід враховувати ще й недешеву логістику. Річ у тім, що той самий транспорт, який возить яблучний концентрат, возить і олію, і паливо-мастильні матеріали. На них попит і ціна такі, що з концентратом порівнювати навіть не варто. На сьогодні логістика стала дорожчою втричі. Тож чим дешевший продукт, тим менш вигідно його везти», – додає Тарас Баштанник.
ПІДСУМКИ
Для виробників плодоовочевої продукції цей рік став надзвичайно важким. Декілька компаній, які займалися переробкою ягід, цього року взагалі не працювали через ряд причин. Деякі господарства в регіонах, де велись активні бойові дії, на жаль, були вщент зруйновані через обстріли.
«Площі насаджень цього року не скорочувались, але вочевидь ніхто не досаджував нового. Динаміка збільшення площ в 4-5 разів менша, ніж минулого року. І це цілком логічно – в країні війна. Сади та плантації – це багаторічні насадження, це не зернові, які висіваються на рік-два. До того ж мало у кого з інвесторів сьогодні все гаразд з бізнесом. Інвестиційних коштів катастрофічно не вистачає. Річ у тім, що ягоди висаджує велика кількість зернових компаній, але ситуація в зерновому бізнесі сьогодні дуже сумна. Про які інвестиції тут можна говорити взагалі», – підсумовує Тарас Баштанник.
ПРОГНОЗИ
Президент УПОА переконаний, що далі ситуація в агробізнесі залежатиме безпосередньо від ходу війни. Якщо вона закінчиться швидко – фермерам буде легше. Якщо ні – ситуація нагадуватиме цей рік.
«З яблуками буде важко, з малиною навпаки все гаразд. Ситуацію з лохиною вирішить майбутній врожай. Що стосується овочів, я вважаю, що вони стануть дешевшими наступного року, бо збільшиться їхня пропозиція. Йдеться вже про новий врожай. Цієї весни мало підприємств змогли швидко переорієнтуватися і висадити овочі. Наступного року їх буде вже більше», – зазначив фахівець.
Тарас Баштанник вважає, що з насінням у новому сезоні теж проблем не буде. Україна щороку споживає конкретну кількість насіннєвого матеріалу. Ці показники не зміняться. Лише частина насіння, яка раніше йшла на південь України, тепер прямуватиме в інше місце.
Фахівець спрогнозував і ситуацію на ринку ягід.
«Ціни на суницю наступного року будуть доволі високими. Приблизно такими ж, як і цьогоріч. А от ціни на лохину знизяться. Вони будуть не більшими, аніж у 2022-му, а можливо навіть нижчими. По малині: ціни будуть такими, як нині, можливо трішечки знизяться, але не глобально. Загалом вартість ягід та фруктів варто очікувати плюс-мінус таку ж, як і цьогоріч. Тільки овочі будуть дешевшими. А ще я впевнений, що наступного року пів України буде в моркві та цибулі. Адже саме ці овочі у 2022 побили власні цінові рекорди», – говорить Тарас Баштанник.
