Урожайність суниці садової (полуниці) цього року по Україні була досить непоганою. Кількість зібраних ягід виявилася навіть більшою за весняні прогнози. Навіть при тому, що вже другий сезон на ринку були відсутні ягоди з окупованих територій Півдня, постачальники з інших регіонів України змогли задовольнити попит. Географія вирощування суниці садової доволі широка: є великі плантації на Закарпатті, Львівщині, Волині, Тернопільщині, Вінниччині, Одещині, Житомирщині. Однак через дощову погоду в червні з якістю ягід були постійні проблеми. Проміжні підсумки ягідного сезону в Україні підбиває Тарас Баштанник, керівник Української плодоовочевої асоціації (УПОА), у колонці на Agrotimes.
Середня оптова ціна для виробників за сезон становила 40-50 грн за кілограм. На ягоди, зібрані після дощу, ціна була орієнтовно на 20% нижчою. Однак ті фермери, яким пощастило, і їхні плантації оминула негода, свій товар продавали дорожче на 10%, тобто навіть трохи дорожче, ніж торік у сезоні. Фермери побоювалися, що на піку сезону ціна буде сильно просідати, але цього не сталося через значну місткість ринку. Суниця споживачам добре знайома, її чекають, її люблять, тому купують досить активно.
У підсумку ціна на ягоди була цілком прийнятною, якщо відштовхуватися від собівартості. Можливість заробити у фермерів була.
Реалізація переважно відбувалася на свіжий ринок, адже ціна на ягоди була досить високою, що стримувало попит переробників. Крім того, переробники не дуже-то хотіли ризикувати, приймаючи ягоди на заморожування, оскільки є проблеми з поставками до Польщі.
Де-юре у Польщі немає підстав не приймати чи не пропускати українські ягоди. Однак фактично поляки роблять усе, щоб не допустити нашу продукцію на свій ринок.
Наші польські партнери прискіпливо ставляться до кожної букви й коми в документації. Вони відбирають зразки продукції для аналізу, і результатів цих аналізів потрібно чекати тиждень-півтора. Якщо в разі поставок заморожених ягід експортер з України має додаткові витрати за простій машини, то при експорті свіжих ягід це загрожує втратою продукції.
Читайте також: Малина розбрату – обвал цін і заклики до бойкоту підприємств із заморозки малини
Сезон малини літніх сортів перетнув свій екватор. Через півтора-два тижні він завершиться і незабаром почнеться період плодоношення ремонтантних сортів. Урожайність непогана, втім, через дощі є питання щодо якості продукції, як і з суницею.
Проблема в тому, що малина, зібрана після дощу, придатна тільки для переробки. А з переробкою виникли проблеми. Ціна на заморожену малину провалилася. Якщо торік кілограм замороженої малини коштував 100 грн, то зараз – 20-25 грн, тобто спостерігаємо падіння ціни в 4-5 разів. Ситуація цілком передбачувана, оскільки в період, коли малина була дорогою, було закладено значні за обсягом плантації цієї культури, в тому числі домогосподарствами. Відтак, по малині маємо відчутне перевиробництво, яке з великою часткою вірогідності спостерігатиметься і в наступному сезоні. Ціна на рівні 20-25 грн за кілограм малини не покриває навіть витрати на її вирощування. Іншими словами, малина цього сезону для виробників збиткова.
Ринок свіжої літньої малини не такий великий, як ринок суниці. Малини традиційно споживають менше, зокрема й через те, що в період її плодоношення дозрівають інші фрукти, тому споживачі мають більший вибір. На свіжому ринку оптова ціна кілограма малини цього сезону трималася на рівні 50-55 грн за кілограм. Це вдвічі більше, ніж ціна ягоди для переробки, проте з урахуванням додаткових витрат, логістики, тари тощо, така ціна дасть змогу виробникам вийти на рівень беззбитковості, але навряд чи дасть змогу заробити.
Найімовірніше, збут ремонтантних сортів буде ще важчим: покупці в цей час мають ще ширший вибір сезонних фруктів і овочів і вже не такі голодні на свіжі вітаміни. Крім того, площі під літніми сортами малини становлять лише 30% у загальній структурі, тоді як решта 70% зайняті ремонтантними сортами.
Ремонтантні сорти більше підходять для заморожування, проте навряд чи це допоможе фермерам домовитися за вищою ціною з переробниками.
По лохині ситуація теж прогнозована, хоча не дуже втішна для виробників. Станом на середину липня ціна на лохину вдвічі нижча, ніж вона була торік: на рівні 120 грн за кг. Причин тому кілька. По-перше, останніми роками спостерігалося значне нарощування площ під лохиною. Поступово ці насадження вступають у плодоношення і збільшують урожайність. Орієнтовно обсяги виробництва лохини в Україні зростатимуть на 25-30% щорічно. Обсяги внутрішнього споживання цієї ягоди зростають набагато меншими темпами. У середньому українці споживають 3-5 тис. тонн лохини за сезон. Споживання у світі зростає теж нешвидко. Тим паче, що зараз ми маємо проблеми з експортом лохини з тих самих причин, що й по інших культурах. Лохину експортують у свіжому вигляді, тому проблеми та затримки на кордоні для неї будуть критичними. На мій погляд, експорт можливий тільки до країн Заходу, зокрема, до Данії чи Нідерландів, куди лохина може їхати транзитом, і наші польські партнери не зможуть заблокувати такий вантаж.
Читайте також: Крах цін на ринку лохини Європи: огляд ринку від EastFruit
Що робити з перевиробництвом лохини?
Відповіді класичні: розширювати канали збуту, працювати з експортом, хай там як складно, працювати над зменшенням собівартості та збільшенням урожайності та якості ягід.
Поріг входу в суничний чи малиновий бізнес не такий високий, тож там доволі багато випадкових гравців. Закладка плантацій лохини потребує значних інвестицій, тому складно уявити ситуацію, що їх почнуть корчувати. Здебільшого в цьому бізнесі працюють великі гравці, які налаштовані на тривалу гру.
