Ринок пулінгу в Україні пройшов кілька етапів свого розвитку, але поки що не зміг досягти необхідної інтеграції з розвиненими ринками пулінгу країн ЄС і Туреччини.
Якщо екологічні рішення в логістиці часто вимагають вищих витрат, то пулінг – це унікальне бізнес-рішення з категорії «win-win» — вигоду від цього отримують і всі учасники ринку, і вплив на екологію та довкілля виявляється дуже позитивним.
Раніше ми докладно розповідали про те, що таке пулінг і як він з’явився у світі та Європі. Сьогодні ж EastFruit розповість про пулінг в Україні – єдину країну регіону, де пулінг досить успішно і давно працює, хоча перспективи його розвитку тут ще далеко не вичерпані.
Початок – краще один раз побачити, ніж 100 разів почути
Наприкінці 2006 року Проєкт технічної допомоги Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні організував ознайомчу поїздку до Туреччини для українських фермерів та плодоовочевих трейдерів, які вивчили сучасну упаковку та дистрибуцію. Учасники поїздки могли особисто побачити, як працює пулінг, як він впливає на роздріб, виробництво та оптову торгівлю, скільки зручних рішень пропонує.
Після позитивних вражень учасників від поїздки у 2007 році проект IFC провів дослідження потенційного ринку пулінгу в Україні та представив результати досліджень для всіх учасників українського плодоовочевого ринку.До дослідження також було включено п’ятирічний бізнес-план пулінгової компанії, розроблений у співпраці зі Schoeller Arca Systems, провідним світовим виробником пластикових пакувальних систем, який виробляв багатооборотну пластикову тару для міжнародних пулінгових компаній.
На той момент в Україні, як зараз у більшості інших країн пострадянського простору, було заведено упаковувати плодоовочеву продукцію у використані картонні коробки з-під бананів та іншої імпортної плодоовочевої продукції. Це не дозволяло ефективно розподіляти плодоовочеву продукцію роздрібними мережами по магазинах.
Перший етап: 2007-2011 рік – розвиток завдяки кризі
Проект працював з основними роздрібними мережами, включаючи Fozzy Group, найбільшу роздрібну мережу в Україні та лідера з продажу фруктів та овочів. Коли висновки дослідження та можливі плани розвитку були представлені місцевим ритейлерам та представникам європейських компаній пулінгових компаній, вони спочатку оцінили, що ринок пулінгових послуг в Україні не розвиватиметься як мінімум п’ять років. У відповідь на це навесні 2008 р. проект IFC організував повторну ознайомчу поїздку до Туреччини для групи представників українського плодоовочевого бізнесу для вивчення досвіду використання ящиків у системах пулінгу.
Несподівано на допомогу прийшла фінансова криза 2008–2009 років. Вона призвела до збільшення вартості одноразових картонних коробок для фруктів та овочів в Україні.Це своєю чергою, призвело до відродження інтересу до розвитку пулінгу, і кілька оптових операторів самостійно повернулися до Туреччини для проведення додаткових досліджень навесні 2009 року та запуску пілотного проєкту на українському ринку.
Компанія Schoeller Arca Systems також швидко відреагувала на зростання попиту, швидко організувавши в Україні восени 2009 року виробництво необхідного обсягу пластикових ящиків.
У результаті до літа 2010 року перша українська пулінгова компанія використала вже понад 500 тисяч ящиків, інвестувавши в український ринок кілька мільйонів доларів.
Fozzy Group була першою роздрібною мережею, яка системно застосувала пулінг для дистрибуції свіжих фруктів та овочів у країні. До кінця 2010 р. пулінг та використання пластикових ящиків було повністю реалізовано для української продукції з обнадійливими результатами: було підвищено ефективність дистрибуції, а також якість продукції. За оцінками компанії, ефективність транспорту збільшилася на 20–30% (залежно від продукції, що перевозиться), а втрати знизилися приблизно на 15%.
Компанія оцінила річну економію близько 300 000–350 000 кілометрів пробігу вантажівок, а також знизила на 400–500 тонн викиди вуглекислого газу на рік.
Fozzy Group оцінила річну економію від впровадження пулінгу у своїй роботі з фруктами та овочами більш ніж $3 млн доларів.
На основі позитивного досвіду впровадження пулінгу для фруктів та овочів, компанія також ввела пулінг для інших продуктів, що швидко псуються (молоко, м’ясо, хліб), що дозволило отримати додатково $2 мільйони економії. Для фермерів цінність використання багаторазових ящиків та пулінгової системи — це зниження втрат готової продукції та ефективніша логістика від поля до розподільчого центру.
За підсумками застосування пулінгу було отримано кілька важливих уроків:
Урок 1: побачити – означає повірити, коли справа доходить до подолання опору відмови від звичайної наявної практики. Українські фірми спочатку відкидали ідею впровадження пулінгу, посилаючись на такі фактори, як вартість (це було надто дорого) та терміни (це був не вдалий час для українського ринку). Щоб подолати цей опір, команда проєкту IFC організувала ознайомчу поїздку до Туреччини по всьому ланцюжку поставок фруктів та овочів у 2006 р. для фермерів та торговців. Це призвело до другої навчальної поїздки у 2008 році для роздрібних продавців, приділяючи особливу увагу логістиці та дистрибуції. В результаті другої поїздки уявлення про пулінг почало змінюватися. Як тільки українські фірми побачили переваги системи, включаючи точні цифри, що показують вартість економії, вони захопилися модернізацією власної системи упаковки та розподілу свіжих фруктів та овочів.
Урок 2: локалізація світової практики відповідно до місцевого контексту.
Надання галузевої інформації та фінансових моделей було здебільшого ключовими даними, необхідні для демонстрації цінності впровадження пулінгу.Однак недостатньо було просто показати дані з Європи чи Туреччини. Фінансові моделі мали бути локалізовані для відображення українських умов, наприклад розмір українських господарств та представників торгівлі, асортимент продукції, а також сезонність виробництва в Україні значно відрізнялися від Європи та Туреччини. Відображення місцевих ринкових умов підвищило довіру і зробило більший вплив на учасників стажування. Також дуже важливим є високий рівень галузевої обізнаності та доступ до якісної ринкової інформації. Ринкова інформація, отримана в рамках пілотного проекту IFC, дозволила провести швидко оцінити ефективність можливого впровадження аналогічних проєктів в інших регіонах, таких як Білорусь та Грузія.
Урок 3: фокус на лідерах галузі.
Пілотний проект ґрунтувався на роботі з низкою клієнтів, щоб продемонструвати нові способи ведення бізнесу для всього плодоовочевого сектору. Тому відбір найкращих клієнтів був надзвичайно важливим. Деякі з ключових факторів були:
1) репутація – ви повинні бути впевнені, що інші орієнтуватимуться на результати роботи лідерів;
2) готовність поділитися своїм досвідом – клієнти отримали вигоду від того, що вони були першими, хто впровадив нову технологію, але потрібно досягти того, щоб вони були готові показати переваги нової системи для інших учасників ринку;
3) масштаб – операції клієнта повинні бути досить великими для ринку, щоб результати були очевидними;
4) технічні можливості – клієнт повинен мати всі необхідні ресурси, щоб впровадити технологію та взяти на себе відповідні ризики.
ВИСНОВОК:
Працюючи в плодоовочевій сфері України протягом 10 років, проект технічної допомоги IFC отримав вичерпну інформацію та знання про галузь, зацікавлені сторони плодоовочевої галузі, важливі проблеми та вузькі місця. Це мало велике значення, дозволяючи проекту знайти хорошого партнера/клієнта для підтримки реалізації пілотного проекту, та довести пілотний проект до кінця.
Другий етап: 2011-2021 рік: різке зростання, дефіцит тари та знову криза
Після успішного впровадження пулінгу у Fozzy Group, абсолютна більшість роздрібних мереж України протягом одного року почали використовувати цю послугу, що призвело до збільшення попиту і навіть дефіциту ящиків, особливо в літній період, коли продажі у роздрібних мережах у натуральному вираженні зростали у кілька разів.
Чинний пулінговий оператор не міг виконати всі заявки клієнтів, тому протягом наступних кількох років на український ринок вийшли два нові пулінгові оператори, частково знизивши дефіцит пропозиції. Понад 80% контейнерного парку пулінгові оператори використовували для потреб українського плодоовочевого бізнесу, який часто був підданий сезонним коливанням, тому що обсяги продажів української плодоовочевої продукції влітку та восени в кілька разів перевищували обсяги продажу взимку та навесні.
Слід зазначити, що на український ринок не змогли вийти міжнародні пулінгові компанії через високу конкуренцію з боку місцевих операторів. Українські пулінгові компанії за свої послуги брали в середньому на 50% менше, ніж у країнах ЄС. Крім того, роздрібний ринок України контролюється національними, а не міжнародними роздрібними мережами, які не готові брати на себе підвищені довгострокові зобов’язання, передбачені контрактами міжнародних пулінгових компаній.
Найбільші виробники м’ясної та молочної продукції в Україні, які використовують у своїй дистриб’юції багатооборотну пластикову тару понад 40 років, продовжують вважати, що власний парк пластикової тари, незважаючи навіть на те, що він менш ефективний у логістиці, – це найкраще рішення на цей час.
Крім цього, існувала ще низка інших факторів, які стримували розвиток пулінгових послуг, такі як девальвація гривні у 2014-2015 році. Девальвація національної валюти значно погіршила фінансовий стан більшості пулінгових компаній, тому що пластикова тара чи сировина для її виробництва імпортувалася.
Відповідно коли гривня девальвувала з 8 гривень до 25 гривень за один долар США, то у пулінгових компаній різко зросла собівартість пулінгових послуг, а роздрібні мережі не погоджувалися на дзеркальне підвищення вартості для своїх постачальників. Негативно вплинула й анексія Криму, і розв’язана росією війна на Донбасі, оскільки роздрібні мережі та пулінгові компанії втратили активи в цих регіонах.
Значною проблемою була відсутність доступу до проєктного фінансування, тому що українські банки, як правило, вимагали додаткового забезпечення та не розглядали пластикову тару як ліквідну заставу. Відсутні на українському ринку й лізингові компанії, які б погодилися надавати в лізинг багатооборотну пластикову тару. Тому лише коли одна з пулінгових компаній змогла організувати власне виробництво багатооборотної пластикової тари, максимально знизивши собівартість пулінгових послуг, українські банки змогли надати фінансування для розвитку виробництва. Основним джерелом фінансування інших пулінгових компаній були власні кошти, інвестиції засновників, а також товарні кредити виробників пластикової тари, які були прив’язані до іноземної валюти.
Низька вартість пулінгових послуг та обмежене фінансування не дозволяли пулінговим компаніям інвестувати у розвиток сучасної IT-інфраструктури, що своєю чергою призводило до вищих витрат на адміністрування та облік, а також до вищих втрат, тому що завдяки сучасній IT-інфраструктурі контроль тари можна виробляти щодня, а в українських умовах, якщо акти звіряння між постачальниками роздрібних мереж та пулінговими компаніями проводилися щомісяця й у разі нестачі постачальник відшкодовував пулінговій компанії вартість втраченої або поламаної скриньки.Водночас провести швидко звіряння з роздрібною мережею у якої, наприклад, кілька сотень магазинів у різних регіонах було досить складно, тому що персонал у магазинах дуже часто використовував пластикову тару як додаткове торгове обладнання та не повертав її до розподільчих центрів, тому при проведенні звіряння завжди виникали значні розбіжності, які негативно впливали на фінансовий стан пулінгових компаній та створювали додатковий дефіцит пропозиції, особливо влітку.
Високий попит на пулінгові послуги влітку та цінова конкуренція призводили до того, що пулінгові компанії надавали пластикову тару без обов’язкової санітарної обробки, дана практика дозволила спочатку отримати вищу маржу в короткостроковому періоді, але в довгостроковому періоді це призвело до зниження інвестицій у розвиток мийної інфраструктури підвищення залежності пулінгових компаній від плодоовочевого бізнесу
Як уже зазначалося вище, міжнародні пулінгові компанії були не надто зацікавлені у виході на український ринок, тому що попри високий потенціал розвитку українського ринку, існували досить високі фінансові та політичні ризики, недосконале митне законодавство, тому ці компанії концентрувалися у розвитку на ринку ЄС. Але водночас українські пулінгові компанії також не змогли системно вийти на ринок пулінгових послуг ЄС та Туреччини, хоча окремі поставки імпортної продукції з Польщі, Греції та інших країн в українській пластиковій тарі все ж таки відбувалися, але їхня питома вага в загальному обсязі пулінгових послуг був незначним. І це при тому, що лише банана Україна у 2021 році імпортувала понад 15 млн ящиків, які продовжують повторно використовувати українські виробники плодоовочевої продукції, створюючи конкуренцію для українських пулінгових компаній.
Окремо також слід зазначити ситуацію на ринку пулінгу піддонів, українські пулінгові компанії надають в оренду обмежену кількість дерев’яних та пластикових піддонів разом із пластиковою тарою, але окремо даний сервіс в Україні ще не отримав свого належного розвитку через низьку вартість вторинних дерев’яних піддонів.
Третій етап: 2022 рік – повномасштабне вторгнення російських військ в Україну
За підсумками 2021 року український ринок пулінгових послуг зріс більш ніж на 20%, тож на початок 2022 року усі пулінгові компанії планували продовжувати активний розвиток. Зокрема, вони планували розширювати асортимент пластикової тари.Однак початок повномасштабної війни, коли російські війська вторглися в Україну з різних напрямків, кардинально змінило ситуацію на ринку цих послуг.
Спочатку було втрачено активи багатооборотної тари та клієнти на окупованих територіях та різко скоротився попит з боку постачальників роздрібних мереж. Потім російськими агресорами було повністю знищено один із заводів із виробництва багатооборотної пластикової тари у Чернігові.
Дефіцит палива навесні та різке зростання вартості логістики призвели до скорочення попиту на послуги пулінгу. Проте вже влітку, з початком збирання нового врожаю, роздрібний ринок почав поступово адаптуватися до умов, що змінилися, і більшість пулінгових компаній відновили свою діяльність. Більше того 23 червня 2022 року Рада Європейського Союзу надала Україні статус кандидата на вступ до Євросоюзу, що дозволить українському пулінговому бізнесу найближчим часом максимально інтегруватися в ринок ЄС, а міжнародним пулінговим компаніям розпочати вихід на ринок України. Також держава створила передумови для спрощення доступу до фінансування та страхування експорту послуг з України.
