Україна встановить історичний рекорд з експорту картопляного крохмалю в сезоні-2020/21 (вересень-серпень), повідомляє EastFruit. Тільки за перші п’ять місяців поточного сезону країні вдалося експортувати практично втричі більше цієї продукції, ніж за весь попередній маркетинговий рік. Тим часом імпорт картопляного крохмалю в Україну різко знизився, а торговельний баланс країни може вперше вийти на позитивні показники як мінімум за останні п’ять років.
Чи все так райдужно насправді, чи змогла Україна переломити тренд на імпортний картопляний крохмаль, і які в української продукції є перспективи на світовому ринку? EastFruit пропонує розібратися за допомогою Сергія Самоненка, директора ПМП “ВИМАЛ”, що є провідним виробником і експортером крохмалю в Україні, та Євгена Кузіна, керівника міжнародних проєктів Fruit-Inform.com, єдиного в Україні інформаційно-аналітичного агентства для професіоналів плодоовочевого ринку.
Інформація подається мовою орігиналу
Лише за період із вересня 2020 р. по січень 2021 р. Україна змогла експортувати майже 1,1 тис. тонн картопляного крохмалю, тоді як за попередні сезони обсяги експорту за весь маркетинговий рік коливалися в межах 100-400 тонн. Тим часом імпорт за перші п’ять місяців поточного сезону сягнув лише 700 тонн, що теж є рекордно низьким показником для цього періоду як мінімум за останні п’ять маркетингових років.
Ключовим і практично єдиним ринком збуту українського картопляного крохмалю за кордоном у поточному сезоні став Китай, який імпортував близько 95% від усього українського експорту і вже встиг встановити новий рекорд імпорту з України. Тільки з вересня 2020 р. по січень 2021 р. до Китаю було відправлено понад 1 тис. тонн української продукції.
Інформація подається мовою орігиналу
“З одного боку, Україні дійсно вдалося здійснити справжній прорив на китайському ринку картопляного крохмалю за останні кілька сезонів, і вже зараз можна сказати, що Китай стає основним експортним напрямком для української галузі, – повідомляє Сергій Самоненко. – Але насправді за лаштунками експорту українського крохмалю до Китаю захована проблема – українські виробники просто викинуті з власного ринку демпінговим імпортом з Республіки Білорусь. Продажі на внутрішньому ринку приносять прямий збиток, і експорт до Китаю – це хоч якась можливість надати економічну доцільність виробництву картопляного крохмалю в Україні”.
Інформація подається мовою орігиналу
“Китай загалом є світовим лідером з імпорту всіх типів крохмалю і щороку закуповує від двох до трьох мільйонів тонн цієї продукції. Хоча основною імпортною категорією для ринку Китаю виступає крохмаль, вироблений із тропічних бульбоплодів кассави, імпорт картопляного крохмалю також доволі суттєвий. Попри власні значні можливості виробництва, Китай – це сьома країна у світі за імпортом крохмалю з картоплі. Так, за щорічного виробництва картопляного крохмалю в 450-500 тис. тонн, Китай все одно імпортує ще 30-60 тис. тонн цієї продукції”, – коментує Євген Кузін.
“Поточний обсяг імпорту українського картопляного крохмалю в 1,1 тис. тонн має мінімальний вплив на ринок Китаю і виглядає незначним порівняно з імпортом з ЄС”, – зазначає Сергій Самоненко.
За даними FAS USDA, головною проблемою галузі переробки картоплі в Китаї є досить низька якість сировини. Для виробництва крохмалю на китайському ринку часто використовують нестандартну відбраковану продукцію, і для задоволення ринкового попиту на якісний крохмаль місцеві гравці змушені імпортувати його з-за кордону. “Якість українського крохмалю – це один із найголовніших чинників українського прориву на китайському ринку, – погоджується Сергій Самоненко. – Яскравим підтвердженням високої якості картопляного крохмалю, поставленого з України до Китаю, можуть слугувати вже задокументовані факти копіювання упаковки нашої продукції на китайському ринку”.
Ліворуч – крохмаль, вироблений з копіюванням упаковки української продукції.
Праворуч – сама українська продукція, що поставляється в Китай.
Просувається український крохмаль на китайському ринку, зокрема, за допомогою сучасних комунікаційних каналів, наприклад, через місцеву версію соціальної мережі TikTok. Нагадаємо, що аналогічно просувають свою продукцію і, наприклад, експортери продуктів з Чилі, країни, яка вважається одним з еталонів проведення промо-кампаній в аграрному світі.
“Тим не менш, хоча Україні вдалося увірватися і закріпитися на ринку Китаю, українські перспективи в інших напрямках експорту – менш значні. А ми всі пам’ятаємо, чим закінчується залежність від одного ринку збуту, – попереджає Сергій Самоненко. – Якщо розглядати сусідні ринки збуту, в України зараз практично немає можливостей для активних поставок картопляного крохмалю. Усі оточуючі нас країни, а особливо Білорусь, Росія та члени ЄС активно підтримують виробництво крохмалю на державному рівні. Як наслідок, обсяги нашого експорту до країн пострадянського простору доволі малі, і на цих ринках також існує жорстка конкуренція. А виробники саме з цих країн активно експортують свою продукцію в Україну, створюючи інтенсивний тиск на український ринок і ціноутворення на ньому”.
Інформація подається мовою оригіналу
“Щодо ЄС, то цей регіон практично не імпортує картопляний крохмаль із країн поза Євросоюзом, але є великим експортером цієї продукції, щорічно відправляючи на інші ринки, включно з Україною, від 250 до 470 тис. тонн крохмалю з картоплі”, – коментує Євген Кузін.
“До того ж у ЄС діє квота на імпорт крохмалю з України на безмитне ввезення 10 тис. тонн усіх типів продукції, яка швидко заповнюється українськими постачальниками насамперед крохмалю з кукурудзи”, – додає Сергій Самоненко.
Крім того, країни ЄС, насамперед Польща, а також Білорусь є активними гравцями на українському ринку імпортного картопляного крохмалю. Ці дві країни щосезону забезпечують від 85% до 94% від усього імпорту крохмалю з картоплі в Україну.
Інформація подається мовою оригіналу
Тим часом на тлі активного демпінгового імпорту за останні сезони з білорусі, за словами Сергія Самоненка, із шести українських підприємств, що можуть виробляти свою продукцію, у сезоні переробки 2020-2021 років запустилося лише два.
“Показовим може бути приклад сезону-2019/20, коли на ринку збіглося одразу кілька негативних чинників, що й призвело до чергового різкого зростання імпорту. Так, за демпінговим імпортом крохмалю з Республіки Білорусь, який триває, восени послідувала різка ревальвація національної валюти, що істотно поліпшило можливості для імпорту картопляного крохмалю і знизило конкурентоспроможність українських експортерів. Додамо до цього поступове зростання вартості енергоносіїв, і ми отримуємо один із рекордних показників імпорту картопляного крохмалю з країн, де, до того ж є активні програми підтримки та субсидування картопляного сектору. Як наслідок, на ринку домінує імпорт, а ціна на крохмаль в Україні за першу половину сезону падає на третину з 28 грн/кг до 19 грн/кг”, – додає Сергій Самоненко.
За даними Сергія Самоненка, середня маржинальність виробництва картопляного крохмалю в Україні до 2019 р. становила 10-15%. Таким чином, українські виробники вже змушені реалізовувати свою продукцію нижче собівартості. Усі показники діяльності підприємств галузі катастрофічно погіршилися: різко впали обсяги виробництва, знизилися прибутки, рентабельності та розміри виплат за податками. Ситуацію не поліпшило і зниження закупівельних цін на картоплю.
Природно, що така ситуація в найближчій перспективі може призвести до повної зупинки підприємств і руйнівних наслідків для крохмальної промисловості та картоплярства України. 15 грудня 2020 р. Асоціацією виробників картоплі та крохмалепродуктів України, керуючись Законом України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” від 22.12.1998 №330-XIV, було подано Скаргу “Про порушення та проведення антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну картопляного крохмалю походженням з республіки білорусь” до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яка зареєстрована за №07/115916-20.
Ще одним важливим фактором домінування імпортного картопляного крохмалю є якість сировини. “На жаль, іноді якість української сировини для виробництва крохмалю просто не витримує жодної критики, хоча закупівельні ціни в Україні на сировинну картоплю часто вищі, ніж у країнах-конкурентах”, – продовжує Сергій Самоненко.
До речі, як зазначає Євген Кузін, схожа ситуація спостерігається і в секторі продовольчої картоплі в Україні, адже, на тлі постійних проблем із якістю цієї продукції, Україна продовжує витрачати мільйони доларів на імпорт продовольчої картоплі, даючи змогу заробляти на українському ринку постачальникам продукції з білорусі, Литви та інших країн Європи.
У результаті, на українському ринку крохмалю з картоплі складається досить парадоксальна ситуація, коли на внутрішньому ринку домінує імпорт, а місцеві виробники шукають експортні ринки збуту. Таким чином, українська галузь з виробництва картопляного крохмалю просто ризикує втратити внутрішній ринок і одночасно потрапити в залежність від одного експортного ринку збуту.
Імпорт картопляного крохмалю дійсно знизився за останні кілька місяців, але, за словами Сергія Самоненка, причина цього лежить в обвальному зниженні відпускних цін українських виробників до рівня збитковості під впливом демпінгового імпорту.
“Наявні в Україні виробничі потужності дають змогу виробляти на рік 40 тис. тонн картопляного крохмалю, тоді як внутрішній попит у країні оцінюється в 12 тис. тонн. Таким чином, щорічно Україна може експортувати десятки тисяч тонн готової продукції, при цьому повністю задовольнивши потреби внутрішнього ринку. До того ж 65% виробничих потужностей представлені сучасними технологіями переробки, рівень яких значно перевершує підприємства в білорусі та росії. Попри експортний прорив і падіння імпорту, однією з головних перепон розвитку галузі все ще залишається низька якість сировини, через яку українські виробники програють конкуренцію з постачальниками з тих країн, де є присутніми активні програми підтримки експортерів та імпортерів”, – резюмує Сергій Самоненко.
Примітка. Коментарі Сергія Самоненка подаються в перекладі з української мови.
