На початку березня 2023 року аналітики EastFruit опублікували огляд ринку замороженої сливи за сезон 2022/23, який показував гнітючу картину з рівнем цін і перехідними залишками готової продукції. Тоді, здавалося, що особливих причин для оптимізму немає, якщо раптом не виникне якихось непередбачуваних подій, на кшталт природних катаклізмів.
На початку серпня 2023 року ніхто остаточно не розумів, чого очікувати від сезону, хоча вже ходили чутки про поганий урожай сливи в країнах Євросоюзу, передає EastFruit. Проте, перші сорти сливи продавалися досить “нерішуче”.
Далі почали з’являтися додаткові новини, що підігрівали ринок. Інформація про неврожай сливи в Сербії, що обвалив ринок замороженої сливи в сезоні 2022/23, повідомлення про дуже погану якість сливи в Німеччині підказували, що попит на сливу, начебто, має зрости.
Оскільки в деяких країнах утворився дефіцит продукції, а Молдова є одним із найбільших постачальників свіжої сливи в країни ЄС, то інтерес до сливи з Молдови почав зростати. Урожай сливи в Молдові був дійсно непоганим, про що одразу ж стало відомо, і Європа активно почала узгоджувати угоди.
Також в очікуванні гарного прибутку, деякі трейдери запаслися фруктами в сховищах, очікуючи циклічного піка ціни. Хоча цей крок може виявитися досить ризикованим. При цьому ціна на сливу продовжувала падати, про що ми неодноразово писали.
Фактично ціна на сливу в Молдові станом на кінець минулого тижня була найнижчою за останні п’ять років! І це без урахування інфляції. Нижчими ціни були тільки в далекому 2018 році.
Середня ціна на свіжу сливу в Європі в сезон склала близько 0,70 EUR за кг. Заморожена “ручна” половинка сливи також продавалася дорожче, ніж у попередньому сезоні – по 0,90-0,95 EUR за кг.
Ймовірно, вкрай низький рівень цін на заморожену сливу в попередньому сезоні все-таки дав змогу привернути до неї увагу покупців, що, в сукупності з поганими перспективами врожаю 2023 року, призвело до зростання попиту і цін на продукт. У результаті, “ручна” половинка сливи стала одним із найбільш потрібних продуктів заморозки на початку сезону 2023/23 років.
Попри брак сировини для переробників і на загальний інтерес до замороженого продукту, його вартість підвищилася від звичного рівня в 0,70 EUR лише на 0,20 – 0,25 EUR.
Усім уже стало зрозуміло, що цього року продати сливу не буде проблемою, але як домогтися ціни в 0,90 EUR, і чому ж переробники в Молдові не можуть купити потрібний обсяг сировини для роботи з цим продуктом?
У згаданій вище боротьбі за сливу між свіжим ринком і переробниками, неминуче програють переробники, оскільки свіжий ринок просто не дасть ціні опуститися до бажаної, так званої “прохідної”. Активність з боку трейдерів і покупців з Європи, рівень ціни на свіжу сливу, готовність клієнтів платити передоплати або робити перерахування в день відвантаження/отримання – створюють умови, в яких фермер вибере свіжий ринок на противагу невідомості здачі на переробку з можливими затримками оплат, ще й за нижчою ціною. Поки покупці продовжують боротьбу за свіжу сливу, переробка в цей час отримує лише випадкові угоди, або ту сировину, яка не проходить на свіжий ринок.
Варто нагадати, що до сливи для сушіння (для чорносливу) або для переробки на сливове пюре вимоги за якістю нижчі, ніж до сливи на заморозку. Тут незайвим стане заповнити, що шокова заморозка – це, технічно, не переробка, а спосіб зберігання продукції. Саме тому завжди заморозка за вимогами до якості буде ближчою до свіжого ринку, тому що форма продукту в процесі заморозки не змінюється.
Ціна сировини (сливи) на сушіння в Молдові трималася в діапазоні 0,20-0,23 EUR за 1 кг, а це означає, що заморозка зі своїми вимогами до сировини мала б пропонувати ціну вищу, ніж сушіння, тобто близько 0,25 – 0,28 EUR. Але навіть з такою ціною не було жодних гарантій угод з фермерами на хоча б якісь обсяги.
Крім ціни на сировину, заморозчики зіткнулися з більшою проблемою – вартістю переробки сливи. Ні для кого не секрет що вартість сировини займає найменшу частину калькуляції виробництва ручної половинки. Рівень зарплат у Молдові зріс у 2 рази за останні кілька років, а виробіток за зміну залишився той самий. Крім того, зросла ціна на таро-упаковку, енергоносії та всі супутні витрати.
Складаючи воєдино вартість сировини й вартість переробки, не завжди виходить калькуляція очікуваної ринкової ціни. Отже, виробники змушені або йти на ризик отримання збитків, або відмовлятися в принципі від цього продукту.
Ймовірно, у секторі “ручної” половинки замороженої сливи настав той період, коли ми не просто переживаємо черговий цикл ціноутворення, а підіймаємось на сходинку вище на новий мінімальний рівень, де вже не буде повернення до звичної ціни. Це, в принципі, логічно, враховуючи високий рівень інфляції в Єврозоні за останні три роки. Тобто навіть якщо номінальна ціна зросла, то реальна ціна на цей товар залишилася без змін.
Крім ціни, навіть у Молдові існує проблема пошуку працівників, які готові вручну різати фрукти, що постійно поглиблюється. Світ змінюється, і така робота може бути абсолютно неприйнятною, особливо для молодого покоління.
