Учасники ринку столового винограду в Таджикистані та Узбекистані шоковані рівнем цін на цю продукцію. Аналітики EastFruit відзначають, що зараз оптові ціни на більшість “ходових” сортів столового винограду в рази перевищують традиційні для цього періоду часу.
На ринку Таджикистану відзначається величезний дефіцит столового винограду, який зазвичай є в цей період часу одним з найбільш доступних фруктів. Однак зараз ціни “кусаються”. Основна причина – це величезний збиток для виноградників від заморозків, про який ми писали неодноразово.
“Усе, що зараз можна знайти на оптовому ринку, – це переважно пізній сорт винограду “Тойфі”, або незначні обсяги подекуди збережених сортів столового винограду “Хусайні”, “Дамський пальчик” і “Перемога”. Якщо раніше ціни на виноград у вересні йшли донизу, то цього сезону вони вже зростають”, – каже Бахтійор Абдувохідов, міжнародний консультант ФАО.
Також відзначається тенденція імпорту столового винограду з Узбекистану. Каравани дрібних вантажівок привозять виноград із Ферганської області. Виноград відразу надходить у сусідню з Узбекистаном Согдійську область Таджикистану, після чого викуповується дрібними оптовиками, які потім везуть виноград за 500 км до Душанбе. При цьому, за словами учасників ринку, оскільки ціни на виноград і так високі, посередники економлять на прекулінгу і перевозять продукцію в машинах без охолодження, що негативно позначається на якості продукції. Відповідно, ціни на виноград у Душанбе значно вищі, ніж у Худжанді.
“Торговці виноградом очікують, що ціни на нього й надалі зростатимуть, і, можливо, ще масштабніший імпорт з інших країн стане прибутковим уже перед новим роком. Звісно ж, ні про який експорт поки що не йдеться”, – каже Бахтійор.
При цьому він зазначає, що Таджикистан зможе повернутися на торішній рівень виробництва столового винограду не раніше, ніж через три роки.
“Столовий виноград свіжий, а також сушений, тобто родзинки, для Таджикистану є другим основним джерелом виручки в сегменті фруктів, після сушеного абрикоса. Тому щорічні втрати експортної виручки країни від заморозків становитимуть від $10 до 15 млн доларів США тільки в сегменті винограду найближчими роками”, – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Цікаво зазначити, що в Узбекистані, який зараз експортує столовий виноград до Таджикистану, взимку також були сильні морози. І ціни в Узбекистані на виноград теж у рази вищі, ніж зазвичай. Загалом ситуація виглядає абсолютно ідентичною тій, яка зараз спостерігається в Таджикистані. Про цінові рекорди по винограду Узбекистану EastFruit писав неодноразово останнім часом. І тут теж зростання цін на виноград у вересні, коли, як правило, на ринку величезний вибір і велика пропозиція винограду, є аномалією.
“Потрібно зазначити, що Узбекистан зазвичай входить до числа найбільших світових експортерів столового винограду та родзинок, посідаючи за цим показником 11-14-те місця у світі. А для плодоовочевої галузі Узбекистану саме експорт винограду свіжого і сушеного приносить найбільше виручки – а саме від $180 млн до $280 млн на рік, тобто майже у 20 разів більше, ніж для Таджикистану. Відповідно, втрати від заморозків для Узбекистану попри те, що там в окремих регіонах вдалося краще зберегти виноградники, будуть набагато масштабнішими. Це, до речі, негативно вплине і на експорт інших сухофруктів та компотних сумішей”, – вважає Андрій Ярмак.
Експерти також прогнозують, що ціни на виноград в Узбекистані та Таджикистані в зимовий період часу досягнуть рекордних значень, що може надати підтримку цінам на інші види фруктів, оскільки багатьом споживачам доведеться шукати заміну традиційному винограду.
“Ми неодноразово говорили про те, що ціни на виноград в Узбекистані в зимовий і весняний період аномально високі, як для країни, яка вирощує й експортує такі значні обсяги. Основна причина – нерозвиненість інфраструктури зберігання і низький рівень розвитку технологій вирощування винограду саме для зберігання. Тому, на мій погляд, найбільше зниження споживання винограду відбудеться саме в період з вересня по грудень, і саме це вікно можуть використати імпортери для нарощування поставок альтернативних фруктів, таких як банан, апельсин, мандарин, яблуко і груша”, – говорить Андрій Ярмак.
Експерт також прогнозує значне зростання імпорту винограду до Узбекистану з країн Південної Півкулі в зимово-весняний період. Ба більше, на його думку, Узбекистан може здійснити перші прямі закупівлі з ПАР, Чилі чи Перу, а не через посередників із росії, як це зазвичай відбувалося в попередні роки.
Також не можна виключити, що на ринок країн Центральної Азії цього сезону почне надходити імпортний виноград з Індії.
Крім втрат від експорту продукції, які можуть перевищити для двох країн сотні мільйонів доларів, потрібно також враховувати й втрати споживачів, які будуть значно вищими. Населення Узбекистану близько 35 млн осіб, а Таджикистану – близько 10 млн. Уже зараз споживачі переплачують за виноград у середньому не менше 30-50 центів США на кожному кілограмі.
За найскромнішими оцінками, середнє споживання винограду свіжого та родзинок у свіжому еквіваленті становить близько 20-25 кг на людину на рік, хоча багато джерел називають цифру в 35 кг. Однак ми братимемо нижній поріг у 20 кг, оскільки частина цього винограду, можливо, споживається в самих сім’ях виробників і не проходить через ринок. Також, очевидно, що споживання цього сезону буде нижчим. Навіть за таких оцінок, споживачі в Таджикистані та Узбекистані “переплатять” – витратять на виноград на $300-350 млн доларів США більше, ніж зазвичай.
Відповідно, якщо на відновлення обсягів виробництва знадобиться до трьох років, таких втрат країни зазнаватимуть щороку. Хоча, з іншого боку, це може стати непоганою можливістю для переосмислення підходів до вирощування винограду в регіоні, адже сортовий склад винограду в Центральній Азії наразі є вироком для цієї галузі.
