Сертифікація – це найважливіша частина роботи сучасного бізнесу. Особливо багато видів сертифікатів існує у сфері виробництва харчових продуктів, які необхідно продавати за межі країни, де вони вироблені.
Для початку EastFruit пропонує розібратися з тим, які види сертифікатів існують і чим обумовлена їхня необхідність. Сертифікати, як правило, підтверджують, що підприємство та/або продукція відповідають певним стандартам. Стандарти ж можна розділити на стандарти управління якістю або стандарти управління безпекою продукції.
Стандарти можна умовно розділити на державні, міжнародні та приватні, а також на добровільні та обов’язкові. У СРСР пробували об’єднати стандарти якості зі стандартами безпеки, що призвело до неможливості забезпечення ні якості, ні безпеки продукції.
Як правило, стандарти безпеки продукції або управління безпекою перебувають у компетенції держав і є обов’язковими.
Стандарти ж якості або управління якістю – це, як правило, приватні стандарти, які є добровільними. Тому, якщо, скажімо, мережа супермаркетів вимагає сертифікації власним сертифікаційним органом за стандартом, то виробник завжди має вибір, постачати продукцію в цю мережу чи ні.
Зазначимо, що розглядати сертифікацію лише як витрати виробникам не варто. Більша частина сертифікацій призводить до ефективнішої організації бізнес-процесів на виробництві та зниження ризиків отримання таврів (рекламацій), повернень, сплати різних штрафів. Тому, на наш погляд, сертифікація окуповується не тільки через спрощення маркетингу та підвищення репутації виробника, а й шляхом зниження витрат і втрат.
Розглянемо, з якими сертифікатами доводиться стикатися на практиці виробнику плодоовочевої заморозки.
Дуже важливо, щоб уже на етапі проєктування підприємства майбутній виробник замороженої продукції був ознайомлений з основними стандартами безпеки виробництва харчових продуктів, щоб мати можливість врахувати всі необхідні технічні вимоги під час будівництва заводу.
Перший крок – GMP (Good Manufacturing Practice / Належна Виробнича Практика). GMP ґрунтується на досвіді та практиці хороших виробництв, містить у собі мінімальні вимоги та умови до системи забезпечення якості на виробництві:
– до персоналу
– до приміщень та обладнання
– до документації
– до приймання сировини
– до виробництва продукції
– до зберігання сировини та готової продукції
– до відвантаження готової продукції
– до контролю якості
– до рекламацій і відкликання продукції
– до проведення внутрішніх аудитів та інших аспектів виробничої діяльності.
Метою є мінімізація ризиків для споживача. Правила періодично уточнюються і змінюються, до них можуть вноситися доповнення або коригування у зв’язку з різними інцидентами.
Такі практики застосовуються і в інших напрямках як, наприклад, при вирощуванні плодоовочевої продукції GAP (Good Agricultural Practices).
GMP план є внутрішнім документом, він має бути розроблений і затверджений всередині компанії та за запитом надсилатися клієнтам.
Наступна важлива і відома абревіатура – HACCP.
Що ж таке HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points)?
Це аналіз ризиків і критичні контрольні точки – система, що передбачає розпізнавання, оцінювання та управління небезпечними факторами, які суттєво впливають на безпеку продукції.
HACCP підтверджує, що на підприємстві або на виробничому об’єкті розроблено, впроваджено та успішно функціонує система менеджменту безпечності харчових продуктів. Станом на сьогодні входить до сертифікації ISO-22000 і не потребує окремої сертифікації.
Проте критичні точки HACCP також прописуються у внутрішньому документі компанії та надаються клієнтам за запитом.
Зовнішні сертифікати, що видаються відповідними компаніями-сертифікатами (локальними в країні виробника або міжнародними). Також надаються клієнтам за запитом. На практиці клієнт заздалегідь дізнається, чи є у виробника необхідний сертифікат, і тільки після підтвердження – ведуться подальші переговори про угоду.
Сертифікат ISO-22000.
Базовий сертифікат, що підтверджує дотримання стандартів з безпеки виробництва продуктів харчування, який отримують на локальному рівні, а також відкриває двері на продажі до більшості клієнтів.
Для його отримання необхідно виконати низку умов щодо дотримання правил безпеки харчових продуктів, мати необхідний персонал, вести необхідну документацію і здійснювати будь-які дії на підприємстві в рамках необхідних стандартів. Зазвичай для отримання цього сертифіката наймається компанія-консультант і готує виробника для подачі, коли підприємство відповідає всім вимогам – відбувається подача документів на видачу самого сертифіката.
У середньому процедура може займати 1-2 роки.
Нижче також вказані деякі найбільш відомі сертифікати для заморожених ягід/фруктів/овочів:
– IFS і BRC (визнані Глобальною ініціативою з харчової безпеки – GFSI / Global Food Safety Initiative)
– FDA/USFDA (управління санітарного нагляду за якістю і безпекою продуктів, один з федеральних департаментів США (з найсуворішими стандартами за вимогами до якості), за діяльністю і результатами досліджень якого стежать не тільки американці, а й схвалення продукту FDA підвищує популярність і довіру до продукту в усьому світі);
– Cosher
– Halal
– ECO, BIO, Organic (vegan friendly)
– інші
Також частою практикою є заповнення анкет від департаменту якості клієнта з описом процедур, технічними характеристиками, наданням сертифікатів, плану GMP і HACCP, прописаних планів роботи з алергенами на виробництві, роботи з рекламаціями та інше.
Серед іншого популярними є візити клієнтів на виробництва з метою проведення аудиту та затвердження даного виробництва до співпраці.
Крім сертифікатів, які підтверджують, що підприємство відповідає загальноприйнятим стандартам виробництва харчових продуктів, також важливим аспектом є наявність у компанії якісної специфікації на продукцію. Даний документ складається співробітником компанії (відділ якості), містить інформацію з граничними показниками параметрів, які виробництво може виміряти у внутрішній лабораторії свого підприємства (показник Bx, відсотковий вміст недостиглих, поламаних, перестиглих плодів, можливо плодів із пліснявою, наявність фрагментів листочків, плодоніжок і т.д.).
Пропозиція продукції клієнту має містити назву продукту, якісну специфікацію для розуміння, про яку саме якість йдеться, і реалістичні фотографії продукту. Якщо клієнта влаштовує якість і ціна, призначено дату відвантаження – ми переходимо до логістики та пакету експортних документів, який має супроводжувати відвантаження замороженого продукту.
Нижче наведено перелік стандартного пакета експортних документів:
– копія контракту або копія ордера (документ, що підтверджує взаємовідносини продавця і клієнта);
– копія специфікації на відвантаження (доповнення до контракту із зазначенням найменування, ціни, кількості, якості та умов поставки конкретної партії);
– інвойс / Invoice (стандартний рахунок міжнародного зразка);
– пакувальний лист/Packing list (складається на підставі даних інвойсу за найменуванням і кількістю продукції, а також містить детальну інформацію щодо ваги та пакування);
– CMR (товарно-транспортна накладна);
– сертифікат походження – Certificate of Origin / COO (EURO-1 – для Європи, СТ-1 для країн СНД тощо). Зазвичай видається митницею або Торгово-промисловою палатою, підтверджує країну походження товару. Цей документ також слугує підставою для звільнення товару від мита в країні-імпортері, якщо застосовні відповідні торговельні угоди між країнами продавця і покупця (експортера та імпортера). Для отримання цього сертифіката існує перелік необхідної документації, який потрібно уточнювати в органу, що видає сертифікат, і готувати ці документи заздалегідь, ще на етапі закупівлі сировини;
– сертифікат якості – Certificate of Analysis / COA (складається на підставі якісної специфікації продукції внутрішньою лабораторією підприємства, де прописуються вже не граничні показники продукції, а точні цифри, які отримують під час фінальної перевірки продукту перед відправленням, але вони обов’язково мають бути в рамках узгодженої якісної специфікації);
– інші документи можуть бути надані за погодженням з клієнтом або за правилами конкретної країни й митниці оформлення вантажу.
Також компанія повинна здавати зразки кожного виду продукції (партії сировини) у зовнішню акредитовану лабораторію для отримання якісних характеристик товару, які не можна перевірити в умовах заводу:
– мікробіологія;
– пестициди;
– важкі метали;
– радіація;
– наявність різних бактерій типу COLI тощо.
Ці аналізи не є обов’язковими й не входять до переліку експортних документів. Ці аналізи виробник робить для власного обліку та впевненості, що його продукція є безпечною та якісною. Також ці аналізи запитуються в більшості випадків клієнтами до узгодження відвантаження.
Наявність Сертифіката якості – COA, Сертифікату походження – COO та вищевказаних аналізів є достатніми для продажу замороженого продукту як подальшому переробнику замороженої продукції, так і сегменту ритейл. Однак при роботі з кожною новою країною краще уточнювати необхідні клієнту документи до відвантаження.
У багатьох випадках мережі супермаркетів вимагають також власну, приватну сертифікацію якості та безпечності продукції, яка не є безоплатною, та, в більшості випадків, має більш жорсткі вимоги, ніж стандартні.
У будь-якому разі якість і безпека – це базові моменти, з яких починається робота. Отримання сертифікатів потрібно починати сьогодні або навіть учора. Це тривалий, обов’язковий і важливий процес, який може зайняти багато років.
