За інформацією аналітиків EastFruit, попри провідні позиції у світі з експорту окремих фруктів і ягід, таких, наприклад, як свіже яблуко або заморожена малина, Польща залишається великим нетто-імпортером плодоовочевої продукції.
Ба більше, за останні п’ять років Польща досить істотно наростила імпорт плодоовочевої продукції. У 2022 році імпорт овочів і фруктів до Польщі, з урахуванням сегмента горіхів і грибів, досяг $3,8 млрд. Водночас експорт плодоовочевої продукції становив $3,1 млрд, а від’ємний баланс міжнародної торгівлі – $700 млн.
Це величезні показники зовнішньої торгівлі овочами та фруктами. Для порівняння, найбільший експортер регіону – Узбекистан – продає своєї продукції на зовнішні ринки в середньому на $700-800 млн на рік, а Молдова – на $200-220 млн. Інакше кажучи, зовнішньоторговельний обіг Молдови за плодоовочевою продукцією у 20 разів менший, ніж зовнішньоторговельний обіг Польщі.
Не дивно, що багатьох постачальників з України, Молдови, Узбекистану, Таджикистану та Грузії цікавлять перспективи поставок своєї продукції на ринки Польщі та можливості цього ринку. Тому аналітики EastFruit проаналізували структуру і тенденції плодоовочевого імпорту цієї країни.
Які овочі та фрукти імпортує Польща?
Як і в більшості інших країн Північної Півкулі, головною імпортною позицією Польщі є банан, на який припадає близько 9% імпорту за вартістю. На всі цитрусові фрукти припадає близько 13% імпорту, а загалом на ці дві позиції, що не вирощуються в Польщі, – 22% імпорту.
На третьому місці за обсягом імпорту в плодоовочевому сегменті Польщі тепличні помідори, на які припадає ще 9% імпорту – лише трохи менше, ніж на банани.
Цікаво, що Польща, будучи одним із найбільших світових експортерів плодоовочевої заморозки, є і дуже великим імпортером цієї продукції. Польща переважно закуповує заморожену ягоду в Україні та перепродає її потім до інших країн світу після доопрацювання, що дає змогу польським трейдерам залишатися “в ринку” навіть попри проблему зниження обсягів виробництва місцевої сировини.
Привертати до себе увагу і присутність серед топ-6 найбільш імпортованих товарів лохини, оскільки Польща є великим її виробником. Однак очевидно, що місцеві споживачі полюбили цю ягоду, і тепер купують її цілий рік, а не тільки в липні-жовтні, коли на ринку присутня місцева ягода.
Важливе місце в імпорті Польщі посідає столовий виноград, на який припадає 5% закупівель усієї плодоовочевої продукції. Причому чимало винограду до Польщі постачає Молдова, а обсяги поставок постійно зростають.
Інші важливі товари плодоовочевого сегмента, які імпортує Польща у великих обсягах, – це тепличні огірки та перець, кавуни та дині, персики та нектарини, авокадо, заморожені овочі, сушена цибуля, свіжа суниця садова, ківі, а також свіжі броколі та цвітна капуста.
Імпорт яких овочів і фруктів на ринок Польщі зростає найшвидше?
За останні 5 років найістотніший приріст імпорту серед топ-10 імпортних позицій плодоовочевої торгівлі Польщі показали свіжі тепличні помідори, лохина і заморожена малина.
Імпорт лохини зріс за цей період у 4,7 раза або $107 млн, імпорт замороженої малини – у 3,7 раза або $92 млн, а імпорт тепличних помідорів – на 65% або $132 млн.
Зниження імпорту в топ-10 за жодною позицією немає, проте не потрібно забувати, що у 2020-2022 роках відзначалося значне зростання глобальної інфляції.
За межами топ-10 привертає до себе увагу зростання імпорту кавуна – більш ніж у 2 рази за 5 років на суму в $49 млн. На 70% і $43 млн зріс імпорт огірка, у 4 рази й на $57 млн збільшився імпорт інших овочів, імовірно, перш за все, свіжої зелені, у 6 разів і на $51 млн. – імпорт цибулі. Однак імпорт цибулі до Польщі схильний до частих і різких коливань – інколи він падає майже до нуля, тож робити далекосяжних висновків про тенденцію не варто.
Також відзначимо досить різке зростання імпорту до Польщі свіжої та замороженої суниці садової.
Що можуть постачати до Польщі країни регіону EastFruit?
Країни Центральної Азії, як-от Узбекистан і Таджикистан, можуть скористатися кліматичними перевагами й налагодити постачання свіжих позасезонних овочів, фруктів і ягід на ринок Польщі. Щоправда, для цього потрібно дуже добре попрацювати над логістикою та якістю продукції.
На наш погляд, найцікавішим сегментом для експорту з Центральної Азії до Польщі можуть стати заморожені ягоди, фрукти та овочі. В Узбекистані вже створено значні потужності з плодоовочевого заморожування, проте значні зусилля необхідні для підвищення якості сировини та готової продукції, а також забезпечення дотримання стандартів безпеки продукції. До речі, ми нещодавно детально описали, які сертифікати можуть бути потрібні “заморозчикам” під час експорту.
Це ж стосується і можливостей експорту з України, Молдови та Грузії. Щоправда, ці можливості вже активно використовуються, оскільки Польща є найбільшим імпортером українських заморожених фруктів і ягід.
Лохина з Грузії може знайти відмінну нішу на ринку Польщі: наприкінці сезону іспанської й до початку української. Аналогічно, свіжа українська і молдавська лохина може з’являтися в Польщі приблизно за 10 днів до початку збирання ягоди в Польщі, і це вікно можливостей можна використовувати.
З огляду на дефіцит робочої сили в Польщі, можна очікувати на появу нових можливостей щодо поставок у цю країну асортименту свіжих ягід, передусім з України та Молдови, які можуть мати швидку та недорогу логістику до Польщі.
Молдова вже експортує багато столового винограду до Польщі. Зростання поставок можливе в разі розвитку виробництва безнасінних сортів, які матимуть вищий попит, ніж сорт “Молдова”. Можна розглядати й поставки з ЦА в разі поліпшення ситуації із сортовим складом.
Також цікавими можуть бути поставки до Польщі суперранніх баштанних культур: кавуна і дині. Щоправда, цей сегмент уже “розкусили” постачальники з Марокко і нарощують експорт до країн ЄС дуже високими темпами. Тому фермерам з Узбекистану і Таджикистану необхідно вивчити досвід цієї країни, перш за все, тому що логістика в них буде доволі дорогою, і потрібно запропонувати продукт конкурентний насамперед за якістю. І тут виникають великі питання до сортового складу вирощуваних у Центральній Азії кавунів і динь, оскільки ці фрукти не завжди відповідають очікуванням споживачів у Польщі.
Ранній сегмент кісточкових культур, таких як абрикос, черешня, персик, нектарин і слива, також може бути цікавим, однак потрібно навчитися вирощувати конкурентну турецькій за якістю і калібром продукцію. А рання черешня, в Центральній Азії, як ми знаємо, має дуже дрібний калібр, як це показано, наприклад, у цьому відео.
Як показує досвід, періодично, приблизно один раз на 4-5 років, може виникати гарна нагода для експорту цибулі з Узбекистану і Таджикистану до Польщі. Однак робити на це ставку точно не варто. А цього року й Узбекистан, і Таджикистан і зовсім заборонили експорт на піку попиту на цибулю в Польщі, хоча могли б на цьому непогано заробити.
Не можна скидати з рахунків і можливості експорту до Польщі, насамперед ранніх свіжих цвітної капусти та броколі. Щоправда, тут уже вимоги до логістики та якості забезпечувати буде непросто, але неможливого в цьому нічого немає, за умови забезпечення конкурентної ціни.
