Якщо протягом двох попередніх десятиліть 21 століття посухи в Молдові відзначалися в середньому кожні два роки з п’яти, то з 2020 в країні кожен другий рік – посушливий. Причому нинішнього року, за оцінками місцевої гідрометеослужби, на більшій частині території держави недобір опадів порівняно з багаторічною статистичною нормою поки що становить 30-55%. До кінця березня прогноз на опади не втішний, залишаються лише надії на дощі у квітні та згодом. Проте, очевидно, що більш-менш нормальний режим зволоження ґрунту в нинішньому сільськогосподарському сезоні може бути забезпечений тільки на зрошуваних угіддях.
Однак якісна вода для іригації в Молдові – ресурс дефіцитний. Якість води малих річок, струмків і озер у країні часто малопридатна для інтенсивного зрошення, тим паче з огляду на високий рівень вмісту деяких металів у молдовських ґрунтах і високий ризик їхнього засолення. У достатній кількості вода з метою іригації є тільки в прибережних районах Дністра і Прута. Але і там вода – ресурс дорогий. Послуги із закачування води на плантації фермерам в ареалі дії централізованих систем зрошення, що використовують дністровську і прутську воду, становлять у середньому близько 5 леїв/кубометр ($0,27). З огляду на негарантований збут сільгосппродукції за прийнятними цінами, багато фермерів, навіть ті, що мають у своєму розпорядженні доступ до води й зрошувальні системи, змушені на іригації економити.
Питання про те, як зробити цей процес раціональнішим, обговорювали під час семінару “Високі технології в садівництві та овочівництві Молдови”, організованого 15 березня в Кишиневі Федерацією сільгоспвиробників FARM за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Європейського Банку реконструкції та розвитку (EBRD). Один зі спікерів форуму, експерт молдавської компанії IM “Expert Agroteh” SRL Сергій Алба зазначив, що в ґрунтово-кліматичних умовах Молдови застосування систем підземної іригації дає змогу заощаджувати до 30% води, порівнюючи з її витратою наземними системами крапельного зрошення. При цьому конструктивно системи підземної іригації дають змогу створити максимально комфортне середовище для живлення і дихання рослин.
На відміну від систем наземного крапельного зрошення, системи підземного крапельного зрошення прокладаються в ґрунті на глибині 25-40 см. Тобто, вони постачають воду в той ґрунтовий горизонт, звідки вона найбільш активно споживається корінням багатьох сільгоспкультур. Ці системи можуть бути гармонійно інтегровані в ті чи інші форми землеробства, які передбачають мінімальний або нульовий механічний обробіток ґрунту (міні-тілл, стрип-тілл, ноу-тілл). Також системами підземної іригації можуть бути обладнані як новостворювані, так і вже наявні багаторічні плантації. Крім економії води, ці системи забезпечують скорочення неефективної витрати дорогих мінеральних добрив. Завдяки чому підземна іригація сприяє екологізації сільського господарства, підходить для конверсійного і, можливо, органічного сільгоспвиробництва.
Найдосконаліша система іригації – підземне імпульсне крапельне зрошення. Ці системи вмикаються протягом доби неодноразово, але на короткі проміжки часу – в ті моменти, коли датчики вологості та/або тензіометри сигналізують про потребу ґрунту у зволоженні, рослин – у волозі.
Витрати на системи підземного крапельного зрошення в Молдові становлять близько $3,5-4,5 тис. /га. Тобто, вони дещо вищі за витрати на системи наземного крапельного зрошення. Однак “підземка” розрахована на більш тривалий термін експлуатації – до десяти років (хоча в деяких країнах є випадки нормальної їхньої роботи протягом двох десятків років).
Нині, за експертними оцінками, системи підземного зрошення в Молдові змонтовано на 700-800 га, зокрема приблизно на 200 га виноградників і 150 га садів.
