Команда EastFruit продовжує інформувати учасників плодоовочевого бізнесу про нові можливості цифрових технологій. Сьогодні ми покажемо, як за допомогою дронів, завдяки дозапиленню, можна суттєво підвищити врожайність фундука, покращити якість ядра (читай отримати більш високу ціну) та, при цьому, знизити витрати!
Ми вдячні Drone.UA та “Галс Агро” за те, що погодилися поділитися цим цікавим досвідом. Відео див. нижче, а докладнішу інформацію в тексті під відео.
Підприємство, показане у відео, знаходиться на півдні Київської області, у Тетіївському районі. Компанія, що вирощує фундук на 400 гектарах, входить до корпорації “Галс Агро”. Євген Лайтер, головний агроном, розповідає про досвід 2023 року та своє бачення перспектив використання дронів, робототехніки та інших цифрових технологій у господарстві та агробізнесі України.
Далі – пряма мова Євгена.
«Перші посадки фундука вже починають приносити перші врожаї. Цього року ми вирішили спробувати провести дозапилення саду фундука за допомогою дронів.
Фундук – культура, що запилюється вітром. При цьому безпосередній період цвітіння жіночих та чоловічих органів на ньому відбувається в ранньовесняний період та пізньозимовий. Так, у наших умовах деякі сорти фундука починають цвісти вже після середини січня і закінчують своє цвітіння наприкінці березня. Їхня особливість у тому, що має відбутися перенесення пилку з батьківської рослини на материнську. Батьківською рослиною вважається інший сорт, який має спільні алелі для запилення материнської рослини, материнської квітки, і таким чином відбувається запилення. Тобто для того, щоб успішно відбулося запилення, потрібно, щоб сорт запилювача цвів одночасно з сортом, на якому знаходяться жіночі квітки.
Ну тут є певні накладки, тому що у наших умовах промислові сорти ведуть себе трохи по- іншому, чим, наприклад, на півдні України чи на заході, де в нас зосереджені основні масиви посадок. І тому нам приходиться якось проводити цю корекцію з допомогою дозапиленя.
Якихось основних ефективних способів дозапилення ще немає. Головне – це правильне висаджування сортів запилювачів і підбір строків цвітіння, а також підбір сортів, які сприяють кращому заповненню ядра. Є спроби дозапилення за допомогою садових обприскувачів, а потім якихось ручних маніпуляцій, але вони у великих обсягах є малоефективними і, у свою чергу, не пристосовані для впровадження у товарне виробництво.
Геннадій Юдін – керівник української горіхової асоціації, запустив цей проект “Дозапилення за допомогою дронів”. Команда “Галс-Агро” цього року все це протестувала на своїх насадженнях, і побачила, що це ефективно. Є результат, який ми отримали саме завдяки дозапиленню, і тому надалі ця технологія набиратиме все більше обертів. Відбуватиметься розробка технології дозапилення, їхніх термінів, підбір сортів для запилення, процес відбору пилку. Тобто це досить складний та тривалий процес.
Але найголовніше, що він запущений, і в свою чергу ми, я думаю, вже через кілька років матимемо дуже серйозні результати саме завдяки дозапиленню і саме завдяки дозапиленню дронами. Тому що в період зими досить складно провести якісь маніпуляції за допомогою техніки. Бо це може бути як снігове покриття, так і неможливість під’їзду техніки: тракторів, автомобілів до саду через високу вологість ґрунту в міжряддях. Тому саме за допомогою дрону можна дистанційно проводити ці технологічні операції без проблем. При цьому не втрачаючи ні термінів, ні відповідних погодних умов. З агрономічної точки зору дрони дають можливість запилення фундука в несприятливих для техніки погодних умовах, коли йде цвітіння культури.
Дуже важлива також і мобільність дронів. Їх можна швидко перевозити, швидко обробляти площі. У свою чергу це дає можливість покривати за допомогою невеликої кількості дронів велику площу. Тобто, якщо говорити про те, що ми робили цього року, то можна покрити 15-20 га за один день. Це при щільному використанні. А якщо це буде часткове внесення, то ця площа може бути 40-50 га за один день, що досить чимало.
З економічної точки зору це економічно вигідно, тому що використання будь-якої техніки – це паливо, яке зараз має досить високу ціну. Потім амортизація та ремонт самої техніки, які значно вищі, ніж у дронів. Крім того, при використанні дрону потрібна невелика кількість обслуговуючого персоналу в порівнянні з традиційними обприскувачами. Ну і відповідно це порівняно невеликі витрати на одиницю площі, що своєю чергою відбивається потім на собівартості продукції.
Ми можемо говорити про те, що збільшення врожайності фундуку внаслідок застосування дронів відбулося на різних ділянках по-різному, але цей показник був на рівні від 15 до 30%. Крім того, ми відзначили збільшення кількості горіхів у зав’язі та покращення якості ядра, що впливає на ціну продукції.
У нас однозначно буде дозапилення дронами в пізньозимовий та ранньовесняний період у майбутньому. Другим напрямком у компанії буде використання дронів для внесення фунгіцидів та інсектицидів, але тут потрібно буде підбирати засоби захисту, які будуть ефективними при малооб’ємному обприскуванні. Потім у майбутньому ми, можливо, використовуватимемо наземні дрони для боротьби з бур’янами. Ця технологія поки що вимагає дослідження, але використання дронів або роботизованої техніки дозволяє зменшити використання людської праці, а отже, за ними майбутнє.
Тому потрібно проводити механізацію та роботизацію виробництва, автоматизацію процесів виробництва. Протягом 3-4 років плануємо впровадити роботизовані дрони для догляду за насадженнями. Я вважаю, що роботизоване обладнання, агродрони, а також автоматизовані системи у сільському господарстві все більше й більше будуть виконуватимуть виробничі операції. Тому що вже є перші трактори, які можуть виконувати більшість технологічних операцій без людського втручання. Потім у нас автоматизована система поливу, яка може працювати практично без людського втручання, але поки що вона в процесі доопрацювання і надалі буде автоматизована на 80-90%, що вимагатиме не 3-4 особи для її роботи, а буде достатньо однієї.
Так що можна сказати, що практично 90% усіх технологічних операцій, пов’язаних з доглядом та вирощуванням як багаторічних культур, так однорічних овочевих та плодових культур, можна буде проводити за допомогою роботизованої техніки: агродронів та різних інших, які з’являться у процесі роботизації та діджиталізації виробничих процесів».
