“Вертикальні фермери в Молдові?!” – щиро дивуються багато хто, дізнавшись, що вертикальні фермери в Республіці Молдова вже існують і успішно функціонують. Ба більше, інтерес до їх створення та розвитку швидко зростає. І EastFruit сьогодні розповість і покаже вам, що робить інвестиції у створення вертикальних ферм привабливими, навіть в умовах Молдови, яка відома порівняно слабо розвиненим рівнем розвитку стандартних теплиць.
Нагадаємо, що відео-екскурсію від EastFruit на першу вертикальну ферму Грузії можна пройти за цим посиланням, а побувати віртуально на вертикальній фермі з вирощування суниці садової (полуниці) в Об’єднаних Арабських Еміратах – перейшовши за цим посиланням.
Але повернемося у високотехнологічну Молдову. Для початку пропонуємо переглянути відео, відвідавши разом із нами місцеву вертикальну ферму з вирощування зелені та салатів. А під відео ми докладніше розповімо про феномен комбінації вертикального фермерства та міського сільського господарства, яке більш містко називається англійською мовою “урбан фармінг” (urban farming), а також про економіку та специфіку такого виробництва.
Виробництво овочів, фруктів і ягід в умовах “захищеного ґрунту”, у теплицях різного типу в багатьох країнах із високорозвиненим сільським господарством стає буденністю. Закритий ґрунт – це гарний, але дорогий спосіб пом’якшення кліматичних змін і кліматичних ризиків, підвищення якості та екологічності продукції, прискорення виробничого циклу й отримання позасезонної продукції ближче до споживача, подовження циклу виробництва або ж переходу на цілорічний цикл реалізації овочів, ягід і фруктів.
У Республіці Молдова тепличний сектор, на жаль, у пострадянський період пережив спад і зараз продовжує стагнувати. За експертними оцінками, загальна площа теплиць – від найпримітивніших до більш-менш технологічних – навряд чи перевищує кілька сотень гектарів, а тепличні овочі, переважно, імпортують із Туреччини та інших країн із більш розвиненим тепличним бізнесом. Проте, віднедавна і в Молдові почали з’являтися “елементи вищого пілотажу” в цій сфері – гідропонні теплиці і навіть вертикальні ферми.
З 2017 року компанія Croponix розробляє і впроваджує в Молдові проєкти будівництва гідропонних теплиць, вертикальних ферм, а також надає консалтингові послуги (агротехнологічний супровід бізнес-проєктів теплиць і ферм). Наразі в країні реалізовано два великих проєкти гідропонних теплиць – з вирощування салату і суниці садової (посадковий матеріал і товарна ягода) в Унгень, а також дві вертикальні ферми – діюча в Келераш і Бечой (готова до запуску найближчим часом). Минулого року компанія вийшла на ринок України (два завершених проєкти вертикальних ферм – у Вінниці та Харкові, останній наразі призупинено у зв’язку з вторгненням в Україну російських військ і бомбардуванням житлової та цивільної інфраструктури міста Харкова).
У принципі, спочатку вертикальні ферми розглядалися керівництвом компанії як суто експортні проєкти, для ринку великих міст у великих країнах. Однак у процесі їх розробки з’ясувалося, що деякі з типових рішень будівництва вертикальних ферм цілком здатні зацікавити інвесторів і в Молдові.
Компанія пропонує три типових варіанти вертикальних ферм, здатних забезпечити стабільне виробництво високоякісної продукції (зелені культури і трави) протягом тривалого періоду часу. Це вертикальні ферми початкового рівня “стартер” – на 62 кв. метри, “оптимум” – 120 кв. метрів, “про” – 180 кв. метрів. Згідно з розрахунками, обсяг інвестицій у типові вертикальні ферми становлять відповідно 39 тис. євро, 69,5 тис. євро і 99,5 тис. євро (EXW Київ/Кишинів). Іншими словами, в один квадратний метр вертикальної теплиці, без урахування вартості приміщення, необхідно вкласти від 555 до 630 євро.
Щотижневий обсяг виробництва – наприклад, рослини салату вагою 125-150 грамів – досягає 1, 2 і 3 тис. штук відповідно. За рік на вертикальній фермі можна отримати до 26 врожаїв салату, залежно від використовуваної технології. За відпускної оптової ціни на недорогий вид салату в 0,6 євро за штуку (роздрібні ціни, за даними нашого моніторингу, коливаються від 1 до 2 євро за штуку), виторг може становити приблизно 31 тис. євро на рік для найменшої ферми, 62 тис. – для більшої та 94 тис. – для найбільшої вертикальної ферми. Звісно, виробнику необхідно буде додатково понести витрати й на упаковку. З іншого боку, за невеликих обсягів виробництва і реалізації в роздріб, виручка може виявитися навіть вищою.
Собівартість виробництва продукції на вертикальних фермах залежить насамперед від тарифів на електроенергію і воду, а також витрат на насіння і добрива, пакувальні матеріали для готової продукції, робочу силу тощо. У принципі, всі варіанти вертикальних ферм передбачають високий рівень автоматизації майже всіх виробничих процесів і віддалене (через Інтернет) управління ними. Малі вертикальні ферми орієнтовані на самозайнятість їхніх власників, а більші, вимагають найму невеликої кількості працівників. У середньому розрахункова окупність типових інвестиційних проєктів будівництва вертикальних ферм становить близько півтора-двох років. Реальні терміни окупності можуть бути, звісно, дещо тривалішими.
На вертикальних фермах апріорі вигідно вирощувати сільгоспкультури з коротким вегетаційним періодом, високою ціною реалізації та високими вимогами до свіжості. Ми вже показували, що в Грузії, яку відвідує багато туристів, і де добре розвинений ресторанний бізнес, вертикальні ферми вже встановлюють навіть у самих ресторанах, що дає змогу отримувати зелень неперевершеної свіжості просто в ресторані та ще і є додатковим фактором залучення відвідувачів.
Градація культур за комерційною маржинальністю, і, відповідно, привабливістю для вирощування в умовах вертикальних ферм, з погляду компанії Croponix: канабіс (у країнах, де дозволено його вирощування та реалізацію), мікрозелень (як декоративна складова ресторанних страв), ароматичні трави та масові зелені культури, суниця садова, овочі – огірки, томати, перець.
У цьому контексті варто згадати, що компанія Croponix наразі реалізує в Молдові власний великий проєкт вертикальної ферми, в приміщенні площею 200 кв. метрів, з висотою стель 8 метрів. Крім вирощування “стандартних” ароматичних трав і зелені, на цьому об’єкті компанія тестуватиме технології виробництва “нової” – для вертикальних ферм Молдови – продукції: томати, огірки, суниця садова. Будівництво ферми керівництво компанії планує завершити до літа нинішнього року.
“Практично в будь-якому форматі та масштабі собівартість виробництва продукції на вертикальних фермах порівняно з її виробництвом у гідропонних теплицях вища приблизно на 20-25% у середньому за річним циклом”, – зазначає Тимур Мурадов, комерційний директор Croponix. “Разом з тим, великий плюс вертикальних ферм – стабільне виробництво протягом усього календарного року. Крім того, реалізована продукція свіжіша внаслідок розташування виробництва ближче до споживача, що дає змогу отримувати вищу ціну і з лишком компенсувати різницю в собівартості. Тоді як у нас у країні навіть у гідропонних теплицях, не кажучи вже про традиційні парники та “солярії”, виробництво має сезонний характер, у переважній більшості випадків цикл припиняється в найбільш холодні періоди. А отже, продукція з вертикальної ферми продаватиметься за вищою ціною в зимовий період, а окупність такого проєкту буде коротшою”, – пояснює експерт.
Він також зазначає ще одну величезну перевагу “вертикалок” – у виробництві продукції використовується суворо дозована, мінімальна кількість добрив і взагалі не застосовуються пестициди (за умови дотримання суворих режимів ізоляції приміщень і гігієни персоналу). А отже, продукція виходить екологічно чистою.
І, мабуть, найголовніше, на думку Тимура Мурадова, – вертикальна ферма як концепт агропродовольчого бізнесу націлена не на експорт продукції, а на постачання максимально близьких локальних ринків. Відповідно, найбільш логічно будувати вертикальні ферми зовсім поруч із точками продажів – транспортна логістика навіть у межах великого міста може бути непростою і нешвидкою через “затори”, а отже, недешевою. Вертикальна ферма, збудована в місті, та ще й на відстані кількох кілометрів від роздрібних магазинів (гіпермаркетів, супермаркетів, магазинів біля будинку) чудово розв’язує цю проблему.
“Звісно, продукти, вирощені на вертикальних фермах – це поки що не мас-маркет, а верхній горизонт сегмента преміум. Але навіть у Молдові попит на ці товари наразі істотно перевищує пропозицію”, – каже експерт.
