Аграрії всього світу користуються послугами страховиків, тим самим захищаючи й зберігаючи свої господарства від втрат. Однак серед фермерів Узбекистану подібна послуга не користується популярністю через низку причин. Та й самі страхові компанії, які працюють у даному сегменті, неохоче входять у процес агрострахування. На це є низка причин. Що утримує аграріїв від звернення за послугами агрострахування, в інтерв’ю пресслужбі Міністерства сільського господарства Узбекистану розповів начальник управління сільськогосподарського страхування АТ «Узагросугурта» Абдурашид Вахобов. EastFruit виділив найцікавіші моменти інтерв’ю.
— Розкажіть, у якому стані зараз перебуває ринок агрострахування в Узбекистані?
— У нашій країні високий рівень ризиків у галузі сільського господарства – рослинництво та тваринництво. Тут результати виробництва залежать від погодно-кліматичних умов. І впливають на фінансово-економічне становище підприємств та населення сільських районів. Це ускладнює залучення широкомасштабних інвестицій в агропромислове виробництво.
У разі важливим чинником є наявність гарантованого страхового захисту. Вона сприяє фінансовій стійкості сільгосппідприємств, зростанню зайнятості та добробуту населення на селі.
На сьогодні страхові компанії в галузі сільгоспстрахування здійснюють свою діяльність на підставі локальних документів, розроблених усередині компаній та не зареєстрованих Міністерством юстиції. Немає єдиного основоположного правового документа, який регулював страхування у сільському господарстві.
— Яких ризиків схильні сільгоспвиробники?
– Виробничий ризик. Особливо поширений у рослинництві. Його можна оцінити за рівнем врожайності окремих культур. Ступінь виробничого ризику часто вимірюється статистичними показниками та характеризується ступенем відхилення від середньої ознаки врожаю.
Ціновий чи ринковий ризик. Протягом останнього десятиліття сільськогосподарські виробники поступово адаптувалися до ситуації зі значними коливаннями цін. Попри це, коливання у цінах є серйозним джерелом ризику у сільському господарстві.
Інституційний ризик. Виникає у разі змін в економічній політиці, у правовому регулюванні сільського господарства, в аграрній політиці держави.
Фінансовий ризик. Пов’язаний зі способом освіти, накопичення капіталу та фінансування підприємства. Ризик у разі обумовлений змінами залежно від випадку ставок кредитування за позиковим капіталом, розмірів акціонерного капіталу, недостатньою ліквідністю.
Персональний ризик (так званий фактор людини). Має на увазі можливість настання таких нещасних випадків як хвороба, втрата працездатності керівника господарства, що може серйозно позначитися на господарській діяльності підприємства.
Крім цих п’яти основних, можна назвати такі види ризиків, як ризик невиконання договірних зобов’язань, а також майновий ризик.
— Назвіть найпопулярніший вид агрострахування для місцевих аграріїв?
— Сільськогосподарське виробництво відрізняється високим ступенем ризиків, стихійних лих та надзвичайних ситуацій. Такі природні небезпеки як посуха, град, повінь тощо можуть призвести до серйозних втрат.
У нашій країні найпопулярніший вид агрострахування — страхування від недобору майбутнього врожаю бавовни-сирцю та зерноколосових культур. 90% надходження страхових премій посідає цей вид ризику.
Щорічно по всій республіці укладається великий обсяг договорів добровільного страхування врожаю сільськогосподарських культур. Але лише 10-15% з них набирають чинності.
— Чому наші фермери утримуються від страхування?
— Непоодинокі випадки, коли дійсна відповідальність за договором страхування врожаю становить менш як 20% від суми, зазначеної в самому договорі. Таке явище призводить до того, що роль страхування суттєво зменшується при компенсації збитків від природних лих.
Особливістю сільгоспстрахування є розпорошеність клієнтів по всій республіці, що призводить до великих адміністративних та виробничих витрат, а низький рівень охоплення перешкоджає мінімізації частки адміністративних витрат у структурі страхової премії. Страхові компанії змушені покривати ці витрати з допомогою доходів з інших видів страхування. Що невигідно для страховиків.
Ймовірність настання збитків у сільськогосподарському страхуванні в кілька разів вища ніж в інших галузях страхування, а за чинного рівня капіталізації це може призвести до того, що без державної підтримки, при охопленні врожаю фермерських господарств республіки на 20-30%, страхова компанія може збанкрутувати через брак резервів. У багатьох країнах у межах державної політики передбачено надання державної підтримки сільському господарству у разі стихійного лиха. У Республіці Узбекистан проєкт Закону “Про страхування сільськогосподарських ризиків” подано на розгляд до Уряду.
Для підвищення ефективності сільськогосподарської галузі Узбекистану потрібна оптимальна модель страхування з метою захисту інтересів і фермерів, і страховиків.
— А як в інших країнах вирішується питання страхування у сільськогосподарській сфері?
— У багатьох країнах у рамках державної політики передбачено надання державної підтримки сільському господарству у разі природних лих. Такі схеми компенсації наслідків стихійних лих передбачають спрямування компенсаційних коштів у страховий сектор.Наявність страхової інфраструктури у сільськогосподарському виробництві підтримує стратегічну політику забезпечення продовольчої незалежності держави. Крім того, наявність страхового захисту стимулює залучення капіталу під середньострокові та довгострокові проєкти розвитку сільськогосподарського виробництва, зменшує залежність фермерів від природних катаклізмів, стабілізує доходи фермерів, забезпечує зайнятість населення та його соціальний захист.
— Яка форма страхування є оптимальною для сільського господарства в нашій країні?
— Закордонний та вітчизняний досвід показали, що державна підтримка страхування сільськогосподарських ризиків, яка надається через субсидування страхової премії, є більш ефективною формою підтримки доходів агровиробників, ніж пряма допомога держави у разі катастрофічних збитків.
