Неймовірні ціни на овочі в Україні почали стрімко знижуватися. Деяким фермерам вдалося непогано заробити на цьому, інші ж вирішили зробити овочівництво ледь не основним напрямком господарства.
Однак довгострокового і стабільного заробітку на овочах не можна чекати, якщо фермери не готові вкладати кошти в будівництво овочесховищ. Про це в інтерв’ю SEEDS розповів комерційний директор компанії “Ван Дайк Технікс” Андрій Марущак.
– З початку війни ціни на певні овочі, зокрема цибулю, були дуже високими в Україні. Зараз ситуація докорінно змінилася, овочі подешевшали. Чи вдалося українським фермерам правильно оцінити ситуацію і скористатися нею?
– Цей сезон був дуже показовим щодо вирощування овочів, і тепер це починають розуміти всі фермери. Коли на ринку з’являється порожнє місце, надовго воно порожнім не залишається. Зрозуміло, що одразу всі кинуться вирощувати ту саму, скажімо, дефіцитну торік цибулю, бо тільки від фермера вона продавалася по 40-50 гривень.
Усі на хвилі натхнення швидко посадили. Хто посадив, хто посіяв, з розрахунком заробити гроші. І це нормально! Коли фермер бачить рік дуже високих цін, то овочі, умовно, та сама цибуля – це продукт, який дуже легко мультиплікувати й виробити його багато, буквально за раз.
Проте є й такі аграрії, які вже почали працювати системно. Вони працюють багато років і розуміють, що цього сезону хороша ціна на цибулю буде не восени, а в березні, у квітні, а може й у травні.
Якщо фермер продає ту саму цибулю по 10 гривень сьогодні, у березні він міг би її продавати вже по 25-30. Різниця просто колосальна. І це тільки за один сезон!
До того ж саме в сезон високих цін окупність обладнання відбудеться менш ніж за один сезон! Рахуйте самі: вартість обладнання для зберігання овочів на 1000 тонн орієнтовно 2,7 млн грн. І якщо витратити ці 2,7 мільйона зараз, то наступного року можна заробити вже 20 мільйонів.
Як? Дуже просто. Усі, хто насіяли чи насадили цибулю, мають її продати якнайшвидше – вона ж не буде довго лежати без спеціалізованого обладнання. Продають її недорого. Власне, 10 гривень сьогодні – нормальна ціна, за якої вже можна заробити. Але заздалегідь порахувавши, можна заробити на тій самій цибулі та 20 гривень, і 30.
Але можна ці гроші й не заробити. Як? Потрібно цибулю посадити або посіяти й не інвестувати в обладнання для зберігання. Проблема в тому, що наступного року вже такого великого заробітку не буде – там буде зовсім інша ціна і зовсім інша ситуація. Хіба що погодні умови складуться так, що ціна буде в районі 30 гривень.
Тому я неодноразово говорив і буду говорити, що інвестувати в будівництво овочесховищ потрібно в періоди високих цін. Тоді це простіше. Коли ти на тисячі тонн заробиш, наприклад, 3 мільйони гривень, інвестувати всі ці 3 мільйони гривень у зберігання ніяк не вийде. Це велика сума. Інша річ, коли ти заробляєш 20 тисяч, із них попередньо інвестувати 3 у будівництво овочесховища легко, бо це порівняно невелика сума.
Зберігання – це передостання ланка в будь-якому овочевому бізнесі, але воно не менш важливе, ніж вирощування. Воно дає змогу підтримати та зберегти максимальну якість продукції та продати її тоді, коли тобі потрібно і вигідно.
Ми знову повернулися до того, про що я говорю постійно: у період високих цін ніхто не дивиться на якість тієї ж цибулі, але в період низьких – покупці придивлятимуться до найменших недоліків вашого товару.
– Останнім часом вимоги покупців до овочів стали змінюватися, все частіше купують овочі чисті й упаковані.
– Так і є. Сьогодні замовників, а це і мережі, і магазини, більше цікавить саме такий гарний презентабельний продукт, ніж будь-яка картопля насипом, але дешевше.
Сьогодні ритейл, українські мережі супермаркетів керують ринком, і це дуже добре. Водночас у них підвищуються вимоги до якості закуповуваного ними продукту. Тепер це стосується й упакованих продуктів, і тих, що продаються насипом. Тобто крива, потріскана картопля не дуже цікава, навіть якщо вона коштує ну дуже дешево.
Що стосується упаковки, на мій погляд, це необхідність, зручність і презентабельність продукту. Так, зараз у нас упаковують у сітку, поліетилен тощо. Однак наші британські партнери розповідають, що в них пакування тільки паперове. У Штатах теж переважає екологічність.
На мій погляд, упакованого продукту має бути все більше. Тому що упакований продукт – це продукт великих міст, а в Україні частка міського населення вже переважає. Таким людям ніде вирощувати овочі, немає часу цим займатися, не завжди є місце для зберігання – вони хочуть купувати овочі в упаковці.
Тож за пакуванням овочів майбутнє, і що далі ми рухатимемося в цивілізований світ, то швидше нам доведеться переходити на цей світовий тренд.
Уже не один клієнт нашої компанії усвідомив це. Коли вони починали з фасування овочів у сітку 25-30 кг, тепер вони фасують уже в більш компактну упаковку. І таких виробників поступово стає більше.
Читайте також: Сміття замість фруктів і овочів на полицях плодоовочевих відділів невигідне супермаркету і стримує розвиток садівництва та овочівництва
Не всі розуміють важливість цього аспекту вирощування овочів. Хто зрозуміє швидше, той скоріше заробить і додаткові гроші.
За допомогою системи зберігання, професійної системи зберігання, не такої, яку пропонують 90% українських компаній, а професійної, фермери зменшують втрати, зберігають товарний вигляд і максимально підтримують продукт у тій якості, яку ставили на зберігання. Потім, маючи якісний продукт, можна і потрібно думати про те, щоб правильно його упакувати.
Навіщо? Ціна на такі овочі буде, звісно ж, вищою. Покращиться його привабливість, те, як він презентується, і на полиці він виглядає зовсім по-іншому.
Але, мушу зазначити, що якісного, професійно вирощеного продукту в Україні не так багато. Навіть наявні підприємства, що займаються миттям і розфасовкою овочів, наприкінці сезону практично не можуть знайти якісний продукт.
Це і питання про вирощування овочів, і проблема недостатньої кількості професійних сховищ в Україні.
Цікаво, що непрофесійних сховищ у нас теж мало, але непрофесійні сховища, які пропонують українські постачальники, наприкінці сезону зберігання вже не можуть забезпечити хорошу якість товару.
– Чим такі сховища відрізняються від тих, які обладнані компанією “Ван Дайк Технікс”?
– Усе дуже просто – ми продаємо нідерландську технологію, яку відпрацьовували майже 40 років. Нідерландські компанії давно співпрацюють з аграрним вишем №1 у світі, це Wageningen University&Research. Разом вони провели досліди не тільки в Нідерландах, а й у всьому світі.
Експеримент проводився в різних кліматичних зонах. Вчені визначали, що краще, яка система переважає, і чому така система, в чому переваги. Звичайно, це зайняло не рік і не два, а понад 20 років.
Завдяки цим дослідженням було розроблено системи зберігання, норми вентилювання, норми охолодження для різних кліматичних зон. І все це працює донині.
Річ у тім, що в нідерландських фермерів дуже маленькі ділянки землі – до 36 гектарів. Для них першочергове завдання – виростити максимально якісний, максимально врожайний продукт. Навіть сьогодні в Нідерландах постійно вдосконалюють системи зберігання та проводять аналітичну роботу.
Тому, коли я чую від українських фермерів: ми поставили хороші вентилятори, вони добре працюють, і все так гарно зберігається… особисто в мене це викликає певні сумніви.
Нещодавно я особисто мав справу з проєктом, реалізованим певною українською компанією для зберігання 3000 тонн картоплі. Але якщо порахувати за теперішніми цінами на носії, – аграрії, які замовили це сховище, лише на електроенергії переплачують 15,5 тисяч євро щороку! Усе це через дешеве, але нетехнологічне обладнання.
Наступного року ціна на електроенергію підніметься, і вони переплачуватимуть ще більше. З огляду на період експлуатації обладнання, а це 20, інколи 30 років, можна тільки уявити, які колосальні кошти доведеться переплатити власнику такого сховища через те, що обладнання виявилося на 15% дешевшим, ніж якісне нідерландське.
Використання матеріалів сайту можливе за наявності прямого і відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.
Основні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook і в Telegram – Підписуйтесь!
