Ягідний бізнес в Україні досі залишається досить перспективним напрямком. Хоча він потребує суттєвих капіталовкладень, але й доходи обіцяє набагато більші, ніж від реалізації зернових чи олійних культур.
Проте сьогодні вже недостатньо просто виростити ягоди. Критично необхідною зараз є наявність професійних технологічних систем зберігання та підтримання холодильного ланцюга у виробництві ягід.
Незалежно від того, які ягоди вирощують фермери, використання напівзаходів – це втрата майбутнього доходу. Про це в інтерв’ю SEEDS розповів Андрій Марущак, комерційний директор “Ван Дайк Технікс“ – компанії, що спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання та переробки ягід, фруктів і овочів.
– Наскільки перспективно займатися ягідним бізнесом в Україні сьогодні?
– Технології вирощування ягід удосконалюються щороку. В Україні вони вже більш-менш відпрацьовані – більшості наших фермерів вдається отримувати ягоди хорошої якості. Однак далі технологічний процес виробництва ягід вимагає ще й їх правильного та технологічного швидкого охолодження – прекулінгу.
Посадити гектар лохини, я не скажу яка вартість на сьогодні, але до війни це коштувало $15 тис. або євро, – це не критерій. Суть у тому, що це дуже дорого. Плюс за нею потрібно доглядати. Залежно від віку саджанців, вона дає врожай тільки через певну кількість років.
Для прикладу я взяв саме лохину, тому що це досить популярна і дорога ягода. Решта теж до цього належать, але там просто не такі ціни, масштаби й не такі площі.
Деякі клієнти нашої компанії закладали одразу 40 і навіть 50 гектарів лохини. Я розумію, що це реально шалені гроші. Але при цьому ніхто не думає про те, що всю цю зібрану ягоду доведеться охолоджувати після того, як її збирають. Тому логічніше було б посадити на 10 гектарів менше і зробити професійно правильне охолодження.
Так, коли лохину висаджували років 10-12 тому, в той час її можна було просто продати й забути. Але на сьогодні ситуація докорінно змінилася: навіть вітчизняним замовникам лохина потрібна охолоджена, іншим – треба її далеко везти, а для цього вона, знову ж таки, має бути охолодженою, особливо коли йдеться про експорт.
Тобто, говорячи про ягоди, ми стикаємося з тією самою проблемою, що й в овочах – їх недостатньо виростити, ягоди треба зібрати правильно, охолодити та правильно подати клієнту.
Зрештою ми маємо ситуацію, коли люди, висаджуючи 40 гектарів лохини, витрачають на це сотні тисяч євро. Проте про елементарну систему охолодження з бодай кількома камерами прекулінгу та зберігання, яка коштуватиме зовсім невеликі гроші, залежно від масштабів це від 15 до 80 тисяч євро, про це вони, на жаль, не думають.
Як результат, що ми бачимо? Через це в нас, у період масового збору, дуже сильно “просідає” ціна на лохину, тому що, зібравши її з поля, її потрібно охолодити. Просто в охолодженому приміщенні охолоджену лохину реально зберігати три тижні. Якщо її не охолодити, – вже за тиждень вона зморщиться (втратить тургор) або “потече” і врешті-решт втратить усю свою комерційну цінність.
Якщо в майбутньому ми хочемо бачити Україну як серйозного гравця на світовому ягідному ринку, то, перш ніж висаджувати плантації, потрібно розробити ретельне планування повного комплексу: охолодження, сортування, пакування.
Звісно, будівництво можна не планувати на перший рік чи другий рік існування плантації, але на третій рік кожен ягідник відчує потребу в такому комплексі.
Багато хто з наших клієнтів такого не зробив, заздалегідь, або зробили щось маленьке “щоб було”, проте з часом усі вони усвідомлюють, що напівзаходами тут не обійдешся – потрібно все робити з нуля і робити якісно.
– Чи можна будувати такий комплекс поетапно? На все не кожному вистачить грошей із самого початку.
– Звісно, проте для початку потрібно все повністю спроєктувати, а потім поступово додавати: камери зберігання, охолодження, лінію пакування. Це необхідність для кожного виробника лохини, чи будь-яких інших ягід, які мають плантації понад 20 гектарів.
Без комплексу з охолодження та пакування експорт ягід неможливий – можна працювати лише на внутрішньому ринку і з обмеженнями. А він, як ми бачимо останнім часом, починає переповнюватися, і страждають від цього тільки виробники.
Сьогодні ще зустрічаються оптові покупці, які кажуть, що їм не треба холодної ягоди, але це явище тимчасове. І такі угоди, найімовірніше, зменшуватимуться з часом. Однак, якщо у вас уже є певний контракт з українськими мережами, які диктують вимоги на всьому ринку ягід, – від вас вимагатимуть постачання саме охолоджених ягід.
Читайте також: Вперше в історії міжнародна торгівля лохиною може знизитися, а ціни – зрости!
Рано чи пізно всім ягідникам України доведеться використовувати у своїй роботі нові технології охолодження та зберігання ягід. А малим виробникам доведеться кооперуватися, щоб формувати товарні партії якісної ягоди.
– Це стосується тільки лохини?
– Це стосується всіх ягід: і суниці садової, і малини, і багатьох інших. Якщо виробник не планує продавати врожай прямо на переробку, а реалізовувати його дорого і з гарним заробітком – ягоди потрібно охолоджувати правильно і правильно презентувати.
В Україні внутрішній ринок не тільки малий, як це не прикро, він ще й бідний і мало платоспроможний. Тому ягоди, за які готові платити де-небудь, у будь-якій точці світу, потрібно експортувати.
Через це сьогодні поступово проходять українські виробники яблук, які навчилися продавати саме той товар, якого потребує певна арабська країна, Індія чи Китай, чи інші. Вони вже навчилися адаптуватися і відповідати вимогам. Хто не бажає змін, – той продовжує “штовхатися” на українському ринку, часом успішно, часом – не так успішно.
Першими зрозуміли особливість і перспективи великі виробники. Експорт українських яблук потроху зростає, чим далі, тим більше. Я сподіваюся, що і з ягодами нас чекає те ж саме. Та кількість ягід, яка вирощується в Україні, постачати тільки на внутрішній ринок – це нонсенс.
А ще, якщо ви задумалися про експорт, то вам потрібно буде виконувати вимоги вашого іноземного покупця, який не купить ягоди, що їх збирають і зберігають просто в сараї.
Це так зване Food Safety (Продовольча безпека), на що всі закордонні покупці звертають увагу. Якщо у вас немає всіх належних сертифікатів, то ваша продукція автоматично нікому не потрібна, скільки б вона не коштувала, якщо вона буде навіть дуже дешевою і дуже гарною, але без відповідних сертифікаційних документів.
На сьогодні ціна на продукцію не є вирішальним фактором, сьогодні головне – безпека харчових продуктів. А вона забезпечується, насамперед, професійним обладнанням і професійним комплексом для охолодження, який спроєктований відповідно до вимог світових агровиробників.
– Як впоралися з процесом, що відбувається після збору ягід, дрібніші виробники?
– Невеликі виробники, на жаль, може й не замислювалися над цим, а може й не знали, недостатньо знань, мені здається, що проблема полягає в недостатній інформованості.
Насправді для невеликих фермерів, які займаються ягодами, є дуже прості й недорогі рішення. У нас є клієнт, у якого всього-на-всього 2 гектари малини, але і він поставив собі камеру швидкого охолодження і невелику камеру зберігання. Це такий крихітний модуль.
І це його абсолютно влаштовує – вони малину збирають, швидко охолоджують, а потім можуть формувати якусь більш-менш товарну партію, щоб завести її або на переробку, або продати.
Не продати 200 кг на день, це в принципі нікого не цікавить. А раз на три-чотири дні реалізувати близько п’яти тонн – ось це вже цікаво певним покупцям. І це, нагадаю, йдеться лише про 2 гектари малини.
– Цього року ціни на малину знову були не надто високими. Чи допомогла ягідникам у цій ситуації наявність камер для зберігання та охолодження?
– Той, хто малину продавав на переробку, завжди страждає від низької ціни. Той, хто продавав її на свіжий ринок – для мереж і супермаркетів, а в них є певні вимоги до товарної партії, той, у принципі, не мав таких проблем.
Якщо ти продаєш малину на свіжий ринок, ритейл – то, в принципі, ціна була, і нормально всі заробляли. Але таких в Україні зовсім небагато. Як бачимо, понад 90% фермерів продають ягоди на переробку.
А переробка, вона дуже мінлива. Сьогодні в Європі неврожай – вони готові скуповувати нашу заморожену малину за високою ціною. Коли в Європі перевиробництво, бо в Сербії великий урожай, і все – вже на малину ціни немає.
– З огляду на ваш величезний досвід, чи можете ви сказати, які ягоди будуть перспективними для вирощування в Україні найближчим часом?
– Моя персональна, суто індивідуальна, думка, що найперспективнішим буде вирощування садової суниці, яку всі помилково називають полуницею, у тунелях.
Я поїздив трохи Європою і подивився на те, як вони вирощують ці ягоди в тунелях – це дуже перспективно. По-перше, фермери не залежать від погодних умов майже ніколи, до того ж вони завжди отримують ягоду преміум м’якості.
Головне десь знайти гроші на ці тунелі, бо це доволі дороге задоволення. Але насправді, я думаю, це найбільш перспективна річ, оскільки погодні умови останнім часом не сприяють безпечному виробництву ягід.
– Чи є в Україні фермери, які починають сьогодні ягідний бізнес з “нуля”?
– Так, є. І, по-моєму, ягідний бізнес, він цікавий, а в майбутньому, – досить перспективний. Ягоди – вони більш прибуткові, але й більш затратні, якщо порівнювати із зерновою групою.
Однак зернова група – це шлях у нікуди без переробки. Зернові потрібно переробляти. Неважливо на що. Умовно, на олію, біодизель, комбікорм, шрот, борошно або ще що-небудь. Але їх потрібно переробляти. Хоча б половину.
Це додана вартість – це все впливає на подальші прибутки. Просто продавати зерно в таких масштабах, як сьогодні, у такому відсотку від загальної економіки – це шлях у нікуди.
Звісно, ягідний чи овочевий бізнес потрібно починати з професійним підходом і розумінням технології зберігання, охолодження, переробки, які можуть надати тільки компанії, пов’язані з Нідерландами, тому що сьогодні, на жаль, в Україні взагалі немає вітчизняних компаній, які пропонують професійні та перевірені рішення.
