Українські фермери вже давно опанували сучасні технології вирощування овочів. Сьогодні чимало аграріїв можуть виростити цибулю хорошої якості з урожайністю 100 тонн з гектара. Однак інші українці пішли ще далі – освоюють нові цікаві та прибуткові ніші з переробки агропродукції.
Сьогодні в Європі неабиякий попит має нарізана та заморожена цибуля з України. Для чого її використовують і як експортують, SEEDS розповів Андрій Марущак, комерційний директор “Ван Дайк Технікс“ – компанії, що спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання та переробки ягід, фруктів і овочів.
– Зазвичай Україна експортувала небагато овочів, чи змінилася ситуація зараз?
– Продавати сиру цибулю або сиру картоплю за кордон – це шлях “у нікуди”. Ефективніше продавати цибулю вже якось підготовленою. Ми це можемо і це потрібно розвивати.
Багато хто продає цибулю замороженою. Це той продукт, який має попит, де вже є додана вартість. В Україні у виробників є тунелі шокової заморозки й встановлені прямі контракти з іноземними покупцями. Вони продають заморожену цибулю на експорт.
Це цибуля нарізана, наприклад, кільцями або кубиками. Її купують, чистять, нарізають, заморожують у великих обсягах, фасують у пакети й далі експортують. Це цікавий бізнес. На сирій цибулі чи картоплі заробітку великого, звісно, не буде. Це недорогий продукт. Треба намагатися продавати продукт із доданою вартістю.
Додана вартість і експорт – це те, що нас рятує.
Скільки точно українських підприємств займаються експортом такої замороженої подрібненої цибулі, я не знаю. Мені точно відомо про щонайменше три такі підприємства, але переконаний, що їх набагато більше.
Це не фермерські господарства – це підприємства, які займаються заморожуванням. Вони просто купують, переробляють і експортують подібний товар. І це цілком логічно – це ніша, яку має хтось заповнити, а результат такої роботи досить ефективний.
– Хто купує таку нарізану і заморожену цибулю?
– Сьогодні це Західна Європа, переважно сектор переробки та ХоРеКа. Така цибуля має попит у власників барів, ресторанів, кафе, виробників напівфабрикатів.
Якщо ви готуєте якусь страву, де є цибуля, ви просто дістаєте з морозилки пакет, у якому її вже почищено і покришено, і просто починаєте смажити. Це швидко і зручно.
У Європі ресторани повинні дотримуватися вимог харчової безпеки, ХАССП та інших, через які не всі з них можуть чистити цибулю і картоплю в ресторані, якщо там мало місця.
Але ж багато ресторанів, особливо в старих європейських містах, мають обмежені площі. Там є приміщення для кухні, але на тій кухні не можна чистити брудні продукти. Тому вони намагаються купити все готове.
А це доволі велика кількість барів і ресторанів, які знаходяться в невеликих приміщеннях. Вони не можуть приносити туди брудний продукт – це буде всупереч вимогам харчової безпеки.
– В Україні такі самі вимоги? Наскільки може бути актуальним такий товар для вітчизняних рестораторів?
– У нас просторіші кухні, інші вимоги, тому це не настільки актуально, але ринок розвивається. На сьогодні, наскільки мені відомо, це актуально не тільки для Європи.
– Чи не виникає проблем з експортом переробленої цибулі?
– Ні. Нарізана і заморожена цибуля – це продукт, який придатний для харчування, це перероблений продукт. Так, нашу сиру картоплю не купують у Європі (принаймні офіційно напряму), бо саме з сирою картоплею кордони долають шкідники, віруси та різні бактеріальні хвороби, які є карантинними для ЄС. Але якщо цю картоплю ви почистите та запакуєте – тоді з її експортом до Європи не виникне жодних проблем.
Так само і з цибулею. Хоча вона якраз і не має таких жорстких вимог та обмежень щодо експорту сировини, як картопля. Але, якщо з неї зняти шкірку і подрібнити, вона перетворюється на зовсім інший, більш привабливий продукт. Це вже не сировина і ціна на такий товар набагато краща, на цьому можна непогано заробляти.
Але питання не в тому, що ми можемо це робити, а в тому, що ми можемо це продавати. Ми знаходимо покупців, які купують і продають – попит завжди є. Сьогодні це дуже цікавий напрям бізнесу. І він стосується не тільки цибулі, а й переробки взагалі будь-якої овочевої продукції.
– Якщо в українських переробників буде постійний контракт із певною європейською мережею магазинів чи ресторанів, це може стати постійним прибутковим бізнесом?
– Так, це може стати регулярним заробітком, якщо знайти людей, готових таку продукцію купувати тривалий час. Попит, він завжди є. Я б порадив фермерам починати саме з цього – з пошуку покупців і тільки потім вирощувати потрібні обсяги потрібних овочів.
Читайте також: На картоплі можна заробити більше, якщо інвестувати в сучасні сховища та доопрацювання – думка
Слід одразу подбати про заморозку переробленої продукції. Так, якщо ми говоримо про цибулю, то тунель шокової заморозки – це дорого. Але є багато підприємств, які надають такі послуги або скуповують продукцію.
– Цього року навіть без експорту ціни на цибулю в Україні досить вигідні, як для виробників, так і для покупців. Чи буде цибуля дорожчати?
– Далі, я думаю, цибуля дорожчатиме. Сьогодні її в магазинах багато, але це все неякісна цибуля. І це абсолютно закономірно. Товар кращої якості намагаються притримати до кращих цін, які можуть бути на початку весни.
Ті, хто не має де зберігати врожай, або хто не має професійного обладнання для зберігання, і де цибуля вже почала втрачати товарну якість, – намагаються продати її якомога швидше.
– Чи має особливості цибуля, вирощена в Україні? Чи відрізняється вона від тієї, що росте за кордоном?
– Цибуля – це продукт районований. Ми вирощуємо одні сорти чи гібриди, у Нідерландах – інші. Є гібриди чи сорти довгого дня, переважно це північні сортотипи, а є короткого, зазвичай це сортотипи південні.
Але в цибулі не існує єдиного універсального сорту чи гібриду, який можна виростити, скажімо, в Миколаєві, і очікувати такого ж урожаю під Києвом. Так, ця цибуля ростиме скрізь, але не матиме однакової врожайності та собівартості.
Але є й те, чим українські фермери можуть похвалитися – це врожайність. У нас дуже хороша врожайність. В Україні практично всі фермери навчилися вирощувати цибулю. Багато фермерів в Україні вирощують цибулю з урожайністю 100 тонн з гектара. Крім того, вони навчилися досягати хорошої якості. І це стосується абсолютно всіх регіонів країни.
Тобто, тут ми дійсно випереджаємо фермерів багатьох країн. Однак, знову ж таки, йдеться про цибулю, вирощену на поливі, на богарі її можна теж виростити, але врожайність буде дещо меншою. Цибуля, вона взагалі поливний овоч, незалежно від регіону. Є полив – вона буде давати більшу врожайність.
– А чи потрібно будувати для цибулі обов’язково окреме овочесховище чи можливе сумісне зберігання?
– Сховище може бути одне для всього. Але в ньому може бути багато камер зберігання для різних овочів. У кожної культури своя система зберігання.
Система зберігання для цибулі, вона досить цікава з точки зору ефективності та потужності. Вона зазвичай набагато потужніша, ніж система для зберігання картоплі. А ще вона має свої технологічні особливості, що забезпечують збереження продукції, навіть 12 місяців.
Професійне обладнання для зберігання було розроблено та досліджено в Нідерландах дуже давно, понад 30 років тому, і відтоді лише вдосконалюється в плані енергозбереження та ефективності, а ТОВ “Ван Дайк” впроваджує ці технології на ринку України, Казахстану, Молдови понад 15 років.
