Цибуля несподівано стала овочем №1 у всьому світі. Українців карколомні ціни на цибулю налякали, а ось фермерів – надихнули: кожен збирається вирощувати цибулю цього року.
Так уже традиційно склалося, що вирощують цей овоч на півдні України, хоча хороші врожаї можуть бути де завгодно. Навіть більше, за грамотного розрахунку вирощування цибулі може стати стабільним прибутковим бізнесом у будь-якому регіоні, розповів в інтерв’ю SEEDS Андрій Марущак, комерційний директор компанії “Ван Дайк Технікс”.
– Цибуля ніколи не була дорогим овочем в Україні. Як так вийшло, що сьогодні ціни на неї просто шалені?
– В Україні цибуля стала дорожчою через те, що значна частина країни, де традиційно її вирощували, нині окупована. Хоча зараз це загальносвітова тенденція щодо цін на цибулю. Усе через погодні умови. У багатьох країнах цибуля не виросла через брак води. Скажімо, у Нідерландах сьогодні цибуля коштує 1 євро за кілограм, зазвичай це було 10-20 євроцентів. Тобто ціни зросли в 5-10 разів.
З огляду на такі високі ціни, в Україні цього року цибулю саджатимуть масово. Цибулю, моркву, капусту цього сезону висаджуватимуть по всій Україні. І вона виросте. Може, не так професійно вирощуватимуть, як у Херсонській області, але цибулі буде достатньо.
Сьогодні багато компаній, які раніше не займалися не те щоб цибулею, овочівництвом узагалі, розглядають варіант вирощування цибулі, моркви, капусти, буряка. До того ж більшість думає, що вони їх “з поля”, “з коліс” реалізують, не інвестуючи в професійне зберігання – у сховища.
Вони не думають про те, що виростити – це тільки половина справи, головне – продати. Однак якщо торішні погодні умови повторяться, то й у нас цибулі особливо не буде – ми під тим самим небом ходимо. Це може стати вирішальним фактором, який позначиться на ціні.
– Чи стабілізуються ціни на цибулю, якщо цього року в Україні буде гарний урожай?
– Якщо цибуля, морква, капуста виростуть у всіх, тоді ціни обваляться. Це чудово для споживачів, але не для виробника. Зростати ціни на овочі почнуть тільки до кінця квітня наступного року. Але ж на той час ці овочі потрібно буде десь зберігати.
З огляду на прибуток, який сьогодні приносить цибуля, сховищами, звичайно, можна знехтувати, як раніше нехтували ними багато південних фермерів. Ще донедавна вони вирощували цибулю десятками, або навіть сотнями гектарів, при цьому робили напівпримітивні сховища, де втрати під час зберігання сягали катастрофічних 20%, а іноді навіть 50%. Коли маржа становить, як це було колись, близько 400%, то, в принципі, ці 50% не робили абсолютно ніякої погоди.
Читайте також: Без технологічних сховищ українські фермери програють у боротьбі за врожай – Андрій Марущак
Однак, коли прибуток скоротився до 30%, усе одразу змінилося. Якщо у вас 50% врожаю згнило і зіпсувалося, при прибутку 30% – ви вже в мінусі. За пару років таких цін багато хто відмовився від вирощування цибулі. Деякі фермери навіть збанкрутували.
На жаль, небагато людей у ті часи на півдні України будували свій бізнес стратегічно. Мало хто планував наступні 10 років вирощувати цибулю і тому не дуже думав, де її зберігати. Якщо в тебе є професійне зберігання, ти не залишишся в мінусі, навіть якщо прибутки в роки перевиробництва становитимуть лише 10-20%.
– Чи зможуть фермери інших регіонів “перехопити” цибулевий бізнес півдня?
– Так, це можливо і це буде дуже вигідно. Сьогодні дуже сильно зросла вартість логістики – у кілька разів. Усі ці транспортні витрати автоматично лягають додатковим вантажем на вартість овочів. Цибуля – продукт масовий і недорогий, проте нинішні логістичні витрати можуть колосально вплинути на її ціну. Якщо привезти цибулю, умовно, з Херсона до Києва, логістичні витрати будуть більшими у багато разів, ніж на транспортування цибулі, вирощеної на Київщині.
В Україні овочі можна вирощувати в будь-якому регіоні, але підходити до цього потрібно з багаторічними розрахунками й плануванням хоча б 10 років. Але Волинь, Львівщина чи Київщина – там небагато фермерів, які вирощують цибулю та інші “борщові” овочі. Традиційною зоною вирощування цибулі завжди був південь.
Це не пов’язано з якимись особливими кліматичними умовами південних регіонів. Просто традиційно саме на півдні в нас була розвинена система поливу. Цим правильно і вчасно скористалися фермери, які займалися овочівництвом.
В інших регіонах можна встановити полив крапельний або поверхневий – це не важливо, тому що це дорого. Це великі інвестиції не на кілька років, а на десятиліття. Сьогодні під час війни не всі готові в це інвестувати.
– Маючи продуманий полив і сучасне сховище, можна сміливо починати вирощувати цибулю, моркву та капусту. А чи допомагає держава в будівництві таких сховищ?
– Наявність сховищ дає можливість планувати свої продажі. Без сховища ту саму цибулю потрібно продавати одразу, щойно ти починаєш її копати.
Дійсно, сховища – це великі інвестиції. І ти маєш гроші заплатити одразу і все. А вже потім користуватися приміщеннями років 20-30 – такий приблизно період експлуатації сховища.
На жаль, зараз ні міжнародні донори, ні держава на сховища грошей не дають. Зараз активно просувають програму переробки, що я вважаю дуже позитивним, але щодо сховищ такого немає.
Ситуація може покращитися тільки тоді, коли в нас з’являться дешеві гроші для середніх і малих фермерів. Овочівництво – це питання не великих холдингів, а саме фермерів: середніх і малих.
– Чи є можливість обладнати власне сховище для овочів з мінімальними витратами?
– Заощадити можна скрізь. Мінімальні витрати – це сама система зберігання. Найголовніше – професійно розрахувати вентиляцію. Якщо переобладнати за невеликі кошти наявну будівлю системою зберігання без системи управління, щоб люди самі “вручну” нею керували – це дасть змогу непогано і якісно зберігати ту ж цибулю навіть до березня місяця.
У нас є навіть успішний приклад такої “економної” системи. Один із наших клієнтів придбав у нас вентиляцію, ми йому розрахували й правильно намалювали підлогові канали, які він виготовив власноруч із дерева фанери та брусів. Завдяки цьому він зміг дуже успішно зберігати цибулю довго і продати її за хорошою ціною.
Дешеві рішення – вони теж працюють. Але їм потрібні відповідальні люди. А людський фактор, він не завжди надійний. Є клієнт, який ледь не втратив одну з 4-х камер схову, через те, що його вказівки щодо контролю за сховищем робітники виконували халатно.
Проте така проста схема працює ефективно та економно. Якщо ви невеликий фермер, який вирощує цибулю на 10-20 га, ви можете обрати систему для зберігання та керувати нею вручну. Ми консультуємо, як саме керувати цією системою. Перші роки можна досягти непоганих результатів навіть завдяки такому обладнанню.
Потім можна додавати в неї й систему автоматичного управління, і все інше. Таке сховище можна назбирати з часом, як конструктор. Це реально і працює! Однак повторюся, потрібні відповідальні люди, чіткі вказівки та щоденна перевірка.
– Перемога з часом прийде, про що українським виробникам овочів ще варто потурбуватися, окрім сховищ, щоб реалізація врожаю була 100%?
– Це правильна презентація продукту. Коли дефіцит, цибулю, моркву і капусту братимуть і так. Будуть будь-яку: дорогу чи дешеву, щоб вона була в наявності. Але в період перевиробництва і перенасичення ринку, важливим фактором стане правильність презентації своєї продукції покупцеві. Загальновідомо, що краще купують овочі помиті, відкалібровані та добре запаковані. Ці часи скоро настануть.
Усе це преміум-продукція. На неї завжди була ціна хороша і попит, незалежно від ситуації на ринку. Хто зможе виробляти якісний продукт високої якості – зможе завжди заробляти. Але тут уже будуть потрібні фасувальні, пакувальні, калібрувальні машини, мийки тощо.
Це вже наступний етап розвитку овочівництва. Але про нього потрібно думати заздалегідь. Найімовірніше, таке обладнання для доробки зможе потрапити до переліку грантових програм, які можуть отримувати наші фермери. Звісно, гранти – це 50\50 за вартістю, але отримати навіть половинне відшкодування вартості обладнання, це дуже хороший варіант для виробників овочів.
