Хоча «овочеві жнива» в Україні досі тривають, певні висновки вже відомі. Цьогоріч фермери знову зробили ставки на цибулю, пише EastFruit. Однак через аномальну спеку врожай був не таким, як очікувалось. Якісної цибулі, як і картоплі цього року буде дуже мало.
Але українські фермери, відчувши брак робочої сили, почали активно закуповувати лінії для сортування овочів. Про це SEEDS розповів Андрій Марущак, комерційний директор «Ван Дайк Технікс», – компанії, яка спеціалізується на професійних рішеннях для зберігання та переробки ягід, фруктів та овочів.
– Овочевий сезон в Україні спрямував на фінішну пряму, чи змінились цього року вподобання українських овочівників?
– Як ми бачимо овочеві пріоритети на сьогоднішній день не змінилися – всі знову «кинулися» в цибулю. Але цікавий факт, крім цибулі цього року всі ще й «кинулись» в ранню капусту. Але якраз на ній всі і «пролетіли». Очікувалось, що рання капуста буде по гарній ціні, від 20 гривень і вище, але так не сталось. Люди жалкують за цим, і я, в принципі, з ними також погоджуюсь – це нонсенс, щоб рання капуста так дешево коштувала.
Але треба планувати і прогнозувати ринок, а ще – розуміти його. До того ж треба мати і якісне зберігання на випадок, якщо врожай не продавати одразу з поля.
На сьогоднішній день по цибулі вимальовується дуже цікава ситуація. Проїхавши по деяких господарствах в різних регіонах, мушу констатувати що, наприклад, на Дніпропетровщині цибуля не набрала достатньої маси і не доросла. Спека. Навіть наявність крапельного зрошення не дала цибулі можливості вирости.
Тому цьогоріч буде дуже багато мілкої цибулі. Це спричинить, напевно, що зниження ціни на початку сезону, коли всі будуть копати і продавати її з поля, але потім ,в довгостроковій перспективі, десь після Нового року, ціна на цибулю буде висока.
Щодо ціни, можна прогнозувати, що цибуля від фермера буде по 20 гривень. Якісна цибуля, яка гарно зберігалася в професійному сховищі. В магазинах вона, відповідно, буде дорожчою, десь до 30 гривень.
Але так сталося з погодою не скрізь, якщо брати, наприклад, наші західні регіони, – там все було гарно. Там цибуля виросла якісна, велика, дозріла, з гарною врожайністю. Вони будуть постачати її всюди по гарній ціні, як для фермера, і не дуже привабливій ціні, як для кінцевого споживача. Але ж масово у нас цибулю вирощують на Півдні, а не на Заході.
– Чи не станеться так, що овочівництво зараз будуть масово переносити на захід України?
– Овочівництво і так поступово переходить на захід України. Але треба розуміти, що масово овочі традиційно вирощують у південних областях, і продовжують вирощувати.
Якщо ти вирощував на заході України 30 гектарів овочів, то виростити наступного року одразу 300 – це майже нереально. Але якщо ти на Півдні або Сході вирощував своїх 300 гектарів, то ти і далі будеш вирощувати їх. А де 300 гектарів, там і 400.
Між іншим, сьогодні дуже цікава ситуація вимальовується з картоплею. Вона, напевно, найцікавіша за останні роки.
Провівши декілька Днів поля спільно з нашими партнерами, ми бачимо наступне: картоплі, як продукту, в Україні є багато, але картоплі, як товару, який можна реалізовувати, – дуже мало.
Просто по назві «картопля» – її є багато. Але вона вся хвора, заражена, невирощена, неякісна, вона має дуже багато негараздів і так далі. А от товару, який можна продавати і презентувати на полицях супермаркетів, такої картоплі в Україні цього року майже немає.
Мережі супермаркетів працюють тільки з великими фермерськими господарствами, які можуть їм законтрактувати певний обсяг якісної, каліброваної, односортної, однотипної картоплі, відібраної за їхніми вимогами якості.
Читайте також: І на свіжий ринок, і для переробки потрібні якісний продукт та якісне зберігання
Останнім часом відбувається дуже цікавий розвиток якості. Я вже неодноразово говорив, що мережі супермаркетів вже зайняли доволі вагомий процент продажів овочів, потіснивши стихійні ринки та базари.
Сьогодні всі вимоги диктують переважно супермаркети, бо вони хочуть продавати якісну картоплю з відповідним калібром, з вимогами щодо безпеки, з вимогами щодо якісні, з вимогами щодо зовнішнього вигляду і сортності.
Потроху українські супермаркети починають маркувати приналежність продукту: «картопля для смаження», «картопля для варіння». Не всі, і не масово, але великі мережі супермаркетів, на кшталт, МЕТРО чи ФОЗЗІ, уже це роблять.
Звичайно, нам ще далеко до іноземних мереж, де пишуть: «картопля салатна», «картопля для варіння», «картопля для запікання». Але ми рухаємося в цьому напрямку, бо це єдиний правильний шлях. Для цього треба мати відповідні сорти, але хаотичний ринок цього не забезпечує.
Сьогодні мережа МЕТРО є трендом, вони вже почали вимагати сертифікацію господарств, з якими працюють. Тобто, вони самі присилають інспектора і проводять інспекцію господарства. І вони не працюватимуть з господарствами, які не пройшли їхні сертифікаційні вимоги. Це з часом будуть використовувати всі гравці ринку. Це називається «безпека харчових продуктів», – те, з чим працюють абсолютно всі продавці в цивілізованих країнах.
Якщо ти маєш картоплю, наприклад, в Нідерландах, і вона дуже красива і дуже якісна, а ще й дуже дешева, але ти не маєш сертифікату Global Gap, – така картопля нікому не потрібна. Це сміття, і ти не можеш і навіть не маєш права її продавати для людей, щоб вони харчувались цією картоплею.
– Ви згадували про надзвичайно погану якість картоплі цього року, що стало причиною такого?
– Перше, що вплинуло, – це погодні умови раз. Друге, – це, на жаль, відсутність якісного насіннєвого матеріалу. Тому що в країнах, які нам традиційно продають насіння, тобто Нідерланди, Бельгія, Франція, Німеччина, – в них були дуже погані умови збирання. Вони не змогли зібрати багато картоплі, зокрема насіннєвої. Відповідно, вони не змогли поставити високі репродукції, тобто еліту, супереліту, в достатній кількості на наш ринок. Вони ледь свій забезпечили.
Плюс до того всього, кілька років поспіль фермери-картоплярі мали дуже низькі ціни і не змогли достатньо заробити грошей. Багато хто скоротив площі під картоплею, але не відмовився від неї. Подорожчали абсолютно всі хімічні компоненти, що вплинуло на вартість засобів захисту ростин, добрив, збільшилась вартість пального, вартість робочої сили.
Затрати на вирощування картоплі зросли, а ціни залишалися низькими, і багато хто почав економити і на ЗЗР, і на добривах, і на всьому іншому, зокрема на насінні. Це напряму вплинуло на якість товарної картоплі. Ось через що ми маємо проблеми з картоплею, які вже помітні в багатьох регіонах.
Також вплинули на якість картоплі погодні умови.
Цьогоріч на Півдні була посушлива погода, в центральних регіонах України було дуже спекотно. В північних регіонах були дощі, які залили посадки картоплі настільки, що деякі фермери були вимушені їх просто переорати, передискувати. На Чернігівщині таких фермерів достатньо. А Чернігівщина — це саме картопляний край.
В результаті ми отримаємо низьку якість картоплі. Тобто, якщо брати вал, то валу картоплі достатньо для того, щоб їсти. Але для продажу – такої картоплі немає. Але, я думаю, що восени буде багато картоплі, бо вал є. Картопля, пізніше, буде і по 20 гривень, може дорожче. Хоч вона і неякісна, – її будуть потихенько продавати для того, щоб отримати бодай якісь гроші, і, до того ж, не витрачатися на зберігання.
– Тобто, картопля цього року не тільки не матиме товарного вигляду, вона ще й не зберігатиметься довго?
– Так, є багато хвороб, які напряму впливають на зберігання. До того ж дуже багато фермерів не вкладалися в професійні сховища – це вимагає інвестицій. А коли ти не заробив на картоплі пару років поспіль, то про які інвестиції можна говорити?
Якщо картопля не якісна, то сховища вже ніколи і нічому не допоможе. Сховище – це невід’ємна ланка вирощування, але всі операції робляться в полі. Якщо ми отримали неякісну картоплю, то очікувати, що ви позберігаєте її певний час, і вона стане якісна, – так не буває!
До речі, крім хвороб, цього року дуже сильно зріс відсоток механічних ушкоджень на картоплі із-за сухих погодних умов при збиранні. Механічне ушкодження — це те, що впливає на якість, але це те, з чим сховища можуть допомогти.
Якщо у вас є велика кількість механічних ушкоджень, то не маючи сховища їх залікувати неможливо. З професійним обладнанням, ви можете залікувати ці пошкодження. Так, картопля буде не така якісна, але вона ще полежить якийсь період часу у сховищі.
– Оскільки ажіотаж щодо цибулі не вщухає, чи збудували в Україні більше сховищ для цих овочів?
– Люди продовжують робити ставку на цибулю. Вона, зрештою, не дешева. Цей рік вона також не буде дешева. Слід враховувати те, на що ми не можемо впливати – це погодні умови.
Тут ситуація схожа з картоплею цьогоріч – сама цибуля в загальній масі буде, але знову ж таки, товарної цибулі буде не так вже і багато. Так відбувається у всьому світі, – якогось продукту є достатньо, але гарної якості буде мало.
А гарна якість – це те, за що споживач хоче платити. Тобто це картопля розфасована, або, наприклад, помита. Чому в нас мало помитої картоплі? Бо у нас якість дуже погана, і при митті все це стає одразу помітно неозброєним оком.
Але ми бачимо, що картопля пакована, фасована, навіть не мита, вона, в принципі, якщо якісна, то за неї споживач готовий трошечки більше платити.
Все з те саме стосується і цибулі. Якісний продукт – це те, на що потрібно зараз звертати увагу, і якісний продукт потребує професійних сховищ.
– Чи усвідомили це фермери України?
– На сьогоднішній день з’явився попит на автоматичне сортувальне та фасувальне обладнання для овочів. Просто для прикладу, нещодавно ми поставили фасувальну лінію одному з клієнтів. Вона фасує біля 8 тонн за годину, може фасувати і до 10 тонн. Це велика фасовка, – без точності, але це вимога клієнта.
Завдяки цій лінії, за словами клієнта, він отримав мінус шестеро людей. Я розумію, що, можливо, не настільки і дорого їх найняти, але сьогодні – це дуже проблематично. Тобто ви можете бути готові заплатити їм гроші, але людей просто нема.
А коли вам потрібно відвантажити 40 тонн в день, скільки вам треба наняти людей? Якщо людей не буде, а ви не матимете обладнання, то тут питання вже не в тому, скільки ви за це заплатите, а в тому, чи ви зможете виконати свої обсяги продажів.
– Зі стрімкою зміною клімату деякі фермери планують вирощувати «запасні» нішеві культури, щоб якось підстрахуватися, а раптом все посохне. Ви не помічали такого щодо овочів?
– Так, звичайно, є таке, пробують. І це, я вважаю, дуже правильно – це розширення асортименту. Але ми маємо не дуже гарну ситуацію, пов’язану з тим, що у нас, крім якихось традиційних овочів, заставити людей купувати щось трохи більш екзотичне, дуже важко.
Звичайно, що це треба робити, – це культура вживання овочів. І це нормально, коли люди їдять різноманітні овочі, не тільки броколі і цвітну капуста, а якийсь кейл, селеру, артишоки, чи ще більш екзотичні овочі. Люди всього світу це їдять і прекрасно себе почувають.
Ситуація, що склалась в Україні – це наслідок тих «совкових» традицій, що крім картоплі, цибулі та моркви нічого іншого і не було. Однак на сьогоднішній день ми бачимо, що така культура, як спаржа або аспарагус, вона здобуває популярність в Україні.
Диверсифікація напрямків нашими фермерами, вона вже приносить свої плоди. Ми бачимо, що ці напрямки розвиваються. Україні починають пробувати інші овочі, крім цибулі, моркви та капусти і знаходять свої смаки. Смаки змінюються, і це позитивно впливає на фермерів України – розвивається весь ринок альтернативних овочів.
Колись дуже давно, більше 15 років тому, ми робили один цікавий експеримент з нідерландськими представниками. Один український фермер спеціально заклав посадки, для того, щоб навчитися вирощувати савойську капусту, броколі, цвітну капусту, брюссельську капусту.
Виростити вдалось, все виросло гарне і якісне, абсолютно все, небагато було – декілька десятків тонн. Але потім, через деякий час, питаю: а що ви з овочами зробили? Вони кажуть: викинули. Тоді найбільша в Україні мережа була ФОЗЗІ. За один місяць у ФОЗЗІ продавали сукупно всіх овочів тільки одну тонну.
Зараз ситуація була б зовсім інша. Зараз, в принципі, не було б проблем продати всі ці овочі в таких об’ємах.
