Нинішній, 2022 рік, став переломним у Грузії для сфери промислового виробництва волоського горіха. За словами співзасновника Асоціації виробників мигдалю та волоського горіха Грузії (AWPA) Лері Табатадзе, цьогорічний урожай, який, за попередньою оцінкою, склав 2,5 тис. тонн, дозволить замістити на грузинському ринку вітчизняним продуктом близько 90% імпорту. EastFruit поговорив з Лері Табатадзе про поточні тенденції в галузі, виклики та плани на найближче майбутнє.
– Шляхом чого вдалося досягти такого значущого для Грузії показника?
– Це стало результатом зростання обсягів виробництва та забезпечення хорошої якості продукту. В останні роки в країні, значною мірою за підтримки держпрограми «Посади майбутнє», активно йде посадка інтенсивних садів волоського горіха. Близько 98% нових садів – сорт “Чандлер”. На сьогодні загальна площа цих садів становить 5500 га, і частина ще не починала плодоносити. Отже, рік у рік виробництво волоських горіхів тільки зростатиме. Інфраструктура з первинної переробки волоського горіха теж цілком розвинена. Зараз в країні працюють 6 сучасних переробних підприємств, потужностей яких достатньо для обробки врожаїв волоського горіха, що очікуються у найближчі п’ять років.
– Яким зараз є попит на волоський горіх на місцевому ринку?
– Попит – стабільно високий, і походить і від сектору ХоРеКа, який поступово відновлюється після пандемії ковіда, і роздрібного бізнесу. Волоський горіх традиційно активно використовується у грузинській кухні. Загалом рівень його споживання на місцевому ринку – близько 3 тис. тонн на рік.Ціни на волоський горіх порівняно з минулим роком практично не змінилися, хіба що коливаються в залежності від сезону.
– При стабільному попиті та пропозиції, що динамічно зростає, доведеться терміново освоювати експортні ринки…
– Робота над цим уже ведеться. Зокрема, з метою популяризації грузинського волоського горіха наша Асоціація, за підтримки Агентства розвитку села та держпрограми «Виробляй у Грузії», бере активну участь у різних міжнародних виставках. Налагоджують контакти й виробники. Перший організований експорт волоського горіха буде здійснено вже найближчим часом – партія 10 тонн буде спрямована до Європи. Але ми опрацьовуємо далеко не лише європейський напрямок експорту.
– Якими є попит і пропозиція на волоський горіх на міжнародному ринку, і чи здатний грузинський продукт гідно витримати конкуренцію?
– Попит на волоський горіх на міжнародному ринку, на тлі наслідків пандемії та війни, відносно знижений. Це в основному стосується напряму снеків, що виробляються з використанням горіха. Снеки – не продукт першої необхідності, люди стали більше на них заощаджувати, відповідно їх виробництво знизилося. Що стосується пропозиції волоського горіха, то, на мій погляд, воно зараз навіть дещо перевищує попит. Але й на такому фоні у грузинського волоського горіха досить висока конкурентоспроможність. Наша основна перевага – продукт найвищої якості. Хочу сказати, що з постачальників ми не розглядаємо конкурентами, наприклад Україну, Казахстан та Китай, звідки багато років здійснюється імпорт горіхів до Грузії.Продукція, що поставляється з цих країн – горіхи різних сортів та розміру, там індустрія влаштована інакше, і немає стандартизованого підходу. Ми пропонуємо однорідну продукцію. Як я вже згадував, практично всі промислово вироблені горіхи у нас – сорти Чандлер. На переробних підприємствах відбувається їх належне сортування за калібром та іншими показниками. Наші конкуренти зараз – країни Європи, такі як Франція, Іспанія, Італія.
– Тобто перспектив у традиційно вирощуваних у Грузії сортів волоського горіха – немає?
– З промислового погляду – ні. Ці сорти мають меншу врожайність, менші розміри, відсоток виходу «метелика», неоднорідний колір тощо, вони не зможуть витримати конкуренцію.
– Судячи з нашої розмови, у галузі виробництва волоського горіха в Грузії – все гаразд, і проблем практично немає.
– Ми чудово розібралися у питаннях вирощування волоського горіха, агрономії, пройшли всі процеси, і якщо хтось зацікавлений, він може отримати у нас вичерпну інформацію. З первинною переробкою – теж справді все гаразд. Але є серйозний виклик – це вторинна переробка, щодо якої ми не маємо ні знань, ні досвіду. Тим часом Грузія має величезний потенціал для того, щоб продавати волоські горіхи не як сировину, а як готовий продукт – з вищою доданою вартістю. Можна виробляти горіхові муси, що використовуються в снеках, пасту, масло, горіхове борошно, освоювати інші напрямки. І дуже важливо вийти на цей наступний етап.
– А чи є для цього відповідний капітал?
– Залучити капітал у вигідну справу – не велика проблема. У світі дуже багато грошей, головне, показати, що їх вкладення може стати вигідною інвестицією.
Асоціація виробників мигдалю та волоського горіха Грузії (AWPA), заснована у 2018 році, сьогодні об’єднує близько 600 виробників волоського горіха, в основному компаній.
Можливість ознайомитися з досвідом горіхівників Грузії буде надано у ході конференції «Горіхи України: обмін досвідом із Грузією», яка відбудеться у Тбілісі 19 листопада. Під час заходу буде розглянуто глобальні тенденції на світовому ринку горіхів, горіховий сектор України та Грузії, практики, які можуть бути корисними для горіхів обох країн. Конференція організована проєктом EastFruit за підтримки ФАО та ЄБРР.
