Аналітик аграрних ринків із 30-річним досвідом Андрій Ярмак аналізує інформацію про надлишок продовольства в Україні.
Я не розумію зайвого оптимізму деяких представників агробізнесу, щодо багаторічних запасів зерна та олії в Україні. Тому хочу розповісти, як справи з продовольчою безпекою України насправді й чого варто очікувати в найближчому майбутньому.
1. Запаси зерна та олії, які начебто в Україні є, зараз, зокрема, й окупантів годують, бо дуже багато цього зосереджено і на тимчасово окупованих територіях країни. Окупанти це крадуть та відбирають у фермерів.
2. Зерно й тим більше олія під час зберігання псуються. Особливо якщо не забезпечуються оптимальні умови зберігання (а зараз вони в багатьох регіонах далекі від оптимальних). І тому значна частина з цього продовольства піде у смітник уже в травні… Про які там багаторічні запаси можна взагалі говорити?!
3. Запаси, які є у нас зараз – це важкий тягар на балансі виробників замість грошей, на які ці запаси мали вже перетворитися. Адже за ці гроші + кредити аграрії мають забезпечувати новий цикл виробництва. А замість грошей ми намагаємось зберігати зерно, олійні та олію, тобто маємо додаткові витрати, замість отримання запланованих доходів.
4. Без портів експортувати ми зможемо лише 10-20% тих зернових, олійних та олії, які у нас є. І це дуже оптимістично.Навіть якщо війна закінчиться зараз, то до кінця року навряд ми відновимо експорт через порти, тому що інфраструктура зруйнована (мости, дороги, багато елеваторів, транспорту тощо). Відповідно, зараз фермери, які без грошей готуються до посівної, повинні розуміти, звідки вони братимуть гроші після збирання ще одного врожаю, адже той врожай також треба буде якось продавати. А особливих перспектив поки що не видно.
5. Я сподіваюся, що всі ми розуміємо, що радіти надмірним запасам таки не дуже розумно?
6. Тепер про раціон українця. Він усе-таки складається далеко не тільки з зерна та олії, чи не так? А як щодо овочів, фруктів, м’яса, молока, риби?
7. Тваринництво – це бізнес, надзвичайно чутливий до ідеальних логістичних рішень: своєчасне регулярне постачання ветпрепаратів та кормових компонентів, своєчасна реалізація готової продукції на переробку, підтримка мікроклімату, своєчасне фінансування всіх робіт, швидка логістика охолодженої готової продукції – будь-який цей бізнес. І з тваринництвом у багатьох випадках справжнє лихо, особливо в окупованих чи оточених територіях.
8. Для овочів та фруктів ми зараз не розуміємо, де брати людей для проведення робіт у саду та полі, а коли настане час збирати, взагалі не зрозуміло, що треба буде з цим робити. А потім це все має швидко експортуватись. Ризики в цьому секторі зараз дуже високі.
9. Основна частина запасів цибулі та інших овочів знаходиться в Херсонській області у тимчасово окупованих регіонах. Це все у сховищах без електрики, і, природно, що продукція дуже швидко псується. Також вже зараз має починатися реалізація ранньої продукції з парників, виторг від якої «годує» сотні тисяч жителів півдня, а продукція надходить у всі інші регіони. Фактично це все зараз не працює. Під загрозою також посів та висаджування овочів нового врожаю у цьому важливому регіоні країни. Тим паче порушена система зрошення, а без неї південь точно залишиться без врожаю овочів та значної частини врожаю зерна та олійних!
10. Імпорт риби, імпортні фрукти просто замовчу. Це все заходило переважно через порти. І коли буде відновлено імпорт – незрозуміло. Тому поки що доведеться жити без цих продуктів. І це дуже важливий елемент харчового балансу країни.
11. У західних частинах України вже зараз виникають локальні дефіцити харчових продуктів, адже там багато переселенців. Закрити його за кошт імпорту не виходить, адже в ЄС постачання контрактні та розписані, плюс їм зараз потрібно годувати плюс вже 3 млн українців! До того, вся система була налаштована на постачання з України, а не до України. Тому імпортувати продукти з ЄС зараз не виходить! Наші мережі готові купити продукти, але їх просто не мають оптовики ЄС. Їх треба закуповувати десь ще!
12. Європа не має можливості збільшити виробництво харчових продуктів швидко. Цей процес зайняв би роки й навряд чи був би можливим у принципі, адже площі зменшуються, екологічні стандарти та обмеження постійно підвищуються.
Основний висновок такий, так, ми маємо запаси дуже базових продуктів, але це не факт, що добре, і це зовсім не гарантує продовольчу безпеку Україні. А виробники, особливо продуктів із високою доданою вартістю, перебувають взагалі на межі банкрутства, вже й загроза щодня зростає.
Якщо є можливість організувати невеликий город для себе цієї весни, мабуть, варто розглядати таку можливість.
Я впевнений, що світ нам допоможе пережити цей рік, але, як я вже багато разів казав, врятувати посівну та агробізнес України можуть лише Збройні Сили України!
Тож давайте усі зусилля зосередимо на підтримці хлопців, які б’ють рашистів та зробимо все можливе для підтримки наших героїчних аграріїв!
