ГоловнаПлодоовочевий бізнесАвторські блогиНедооцінений фактор, що впливає на попит – безпека плодоовочевої продукції
Авторські блогиАктуальноЕксклюзивНовини

Недооцінений фактор, що впливає на попит – безпека плодоовочевої продукції

Як відомо, ціна на сільськогосподарську продукцію залежить від балансу попиту та пропозиції. Якщо на пропозицію впливають здебільшого зміна площі під тією чи іншою культурою та погодні умови, то, що ж впливає на попит?

Зазвичай торговці плодоовочевою продукцією називають такі чинники.

Насамперед свята – Різдво, Новий рік, Навруз, Курбан Байрам та інші. У всіх країнах багатий святковий стіл є одним з обов’язкових елементів святкування.

По-друге, погодні умови. Взимку більше споживається овочів, які потребують термічної обробки, нерідко з додаванням жирів, оскільки організму потрібно більше калорій для подолання низьких температур. Влітку це більше фрукти або салатні овочі. У спекотну літню погоду зростає споживання кавунів, у період пікніків, шашликів і барбекю добре розходяться томати, пряна зелень, овочі для гриля.

Важливим фактором є період масових відпусток, наприклад, у країнах Європи це традиційно кінець липня-серпень, коли багато сімей вирушають у подорожі й населення тимчасово, але помітно скорочується. Здавалося б, якщо в одному місці зменшилося, то десь іще воно має збільшитися, але ні. Завдяки глобалізації місця призначення відпускників знаходяться в усьому світі, тому не викликають помітного зростання попиту.

Ще один важливий фактор – пора збору врожаю у городників-любителів. Найбільше це стосується попиту на огірок, томат і яблука, але не тільки. Не тільки у Східній Європі, де у населення традиційно поширені сади та городи, а й навіть у Німеччині в серпні помітно знижується попит на томати, оскільки це одна з найпопулярніших культур в аматорів.

Однак є ще один дуже важливий фактор, який часто недооцінюють. Це безпека продукції.

Коли мова заходить про безпеку, перш за все, згадують про пестициди й це обґрунтовано. Будь-який пестицид отруйний не тільки для того шкідливого організму, проти якого застосовується, а й для багатьох інших організмів, зокрема й для людини. Не випадково для кожного хімічного засобу захисту рослин встановлено свою Гранично Допустиму Кількість (ГДК) залишкових сполук.

У 2006 році напередодні Різдвяних свят офіційні органи Фінляндії виявили в іспанському солодкому перці перевищення ГДК якогось фосфорорганічного інсектициду і попередили своїх колег в інших країнах. Незабаром про те саме повідомили в Німеччині, Франції та низці інших країн. При цьому згідно з іспанськими нормами ніякого перевищення ГДК не було, просто в країнах-імпортерах ці норми були нижчими. У результаті практично весь урожай перцю в теплицях Іспанії довелося знищити, оскільки на нього не було попиту. І це в період найвищих цін у році! Зауважте, не постраждав жоден споживач, оскільки норми ГДК встановлюються в 100 разів нижчими за величини, дійсно небезпечні для здоров’я. Відмінності між нормами в різних країнах на той час були пов’язані з відмінностями в кліматичних умовах.

Цей випадок призвів до далекосяжних наслідків. Після кількох років роботи в Євросоюзі ухвалили єдині норми ГДК для кожного з препаратів (при цьому враховували тільки токсикологію). Крім того, в Іспанії дуже швидко почало зростати застосування біологічного захисту рослин, і протягом кількох років ця країна стала лідером із застосування біометоду. Наразі в теплицях однієї тільки Альмерії (а це близько 30 тис. га) ентомофаги застосовують більш ніж на 80% площі (цифри коливаються за культурами, на перці більше, на томаті менше).

Наразі багато європейських мереж, зокрема Lidl, встановлюють власні норми ГДК на найпоширеніші препарати, які нижчі за загальноєвропейські. Однак за грамотної роботи агронома із захисту рослин і достатнього вибору препаратів цілком можливо виробити плодоовочеву продукцію, яка не просто відповідає ГДК, а й з дуже низьким вмістом залишкових кількостей або навіть без них. Саме тому у Франції та низці інших країн дедалі популярнішим стає вирощування “Zero residue” (без залишків пестицидів), яке починає конкурувати з органічним землеробством.

У Євросоюзі вже багато років проводиться щорічний моніторинг вмісту залишків пестицидів у продуктах харчування й останніми роками кількість зразків плодоовочевої продукції з перевищенням ГДК зазвичай нижча за 5% (зазвичай між 3% і 5%). Працює система швидкого оповіщення RASFF (Rapid Alert System for Food and Feed), що дає змогу оперативно вилучити партії, в яких виявлено перевищення ГДК.

Небажані домішки. У 2008 році в Німеччині якийсь ботанік виявив в упаковці італійської руколи кілька листочків жовтозілля (Senecio vulgaris). Це поширений бур’ян, листя якого в досить великій кількості отруйне для людини. Звичайний споживач, найімовірніше, їх би й не помітив, саме тому ботанік звернувся і до магазину, і до преси. Історія набула дуже широкого розголосу. У результаті, спочатку мережа відкликала з продажу всю партію руколи, пізніше заявила, що відмовляється від усієї італійської руколи, і її приклад наслідували інші мережі Німеччини. На жаль, ця історія трапилася незадовго до початку збирання руколи в самій Німеччині й налякані пресою споживачі відмовилися від руколи взагалі. У результаті виробникам довелося заорати весь урожай, і збитки одних тільки виробників Німеччини було оцінено у 2 млн євро. Кілька років тому в Туреччині офіційні особи заборонили збирання руколи в низці господарств, оскільки виявили зарості жовтозілля на краях полів. У цьому випадку збитків зазнали тільки власники полів, але не вся галузь.

У грудні минулого року один з австралійських виробників шпинату був змушений заплатити 1 млн австралійських доларів як компенсацію ста госпіталізованим унаслідок отруєння домішкою в упаковках шпинату листя бур’яну – дурману смердючого (Datura stramonium). Уже наступного дня попит споживачів на упакований і неупакований шпинат різко впав і досі, вісім місяців потому, мережі не замовляють шпинат у місцевих виробників. Один нещасний випадок вплинув на всю галузь по всій Австралії! При цьому споживачі не тільки відмовилися від придбання шпинату в супермаркетах, а й від покупок безпосередньо в господарствах виробників. Наразі виробники сподіваються на відновлення попиту, але нікому не відомо, коли це станеться.

Мікробіологічне забруднення найбільш небезпечне. Річ у тім, що мікробіологічне забруднення продукції зазвичай виявляється заднім числом, коли певна кількість людей уже постраждала. У Європі найбільш значні випадки були у 2011 році. Найбільшу увагу та наслідки мала епідемія патогенної кишкової палички E. coli O104:H4 у Німеччині, унаслідок якої було інфіковано 3950 осіб, з яких 51 людина померла. Сама епідемія тривала трохи більш як два місяці у травні-червні, але залишила величезні наслідки, і на відновлення плодоовочевого ринку всього Євросоюзу знадобилося понад два роки. (Цікаво, що самі споживачі епідемію забули раніше, ніж торговельні мережі.) Розпочавшись у Німеччині, вона поширилася до Швейцарії, Польщі, Нідерландів, Швеції, Данії, Англії та навіть США (хоча в США подібні історії трапляються регулярно). Спочатку джерелом зараження епідеміологи порахували органічні огірки з Іспанії, тому їх було відкликано з продажу. Як і у випадку з руколою, мережі незабаром відмовилися і від усіх огірків з Іспанії, а потім і від огірків взагалі. Кризу посилило закриття Росією свого ринку. Пізніше джерелом зараження оголосили мікрозелень, вироблену в одному з органічних господарств Німеччини з імпортного насіння. У результаті господарство було закрито (згодом відродилося під новою назвою), а попит на мікрозелень впав у всій Європі й відновився лише через три роки.

На тлі цієї епідемії залишилася мало поміченою епідемія сальмонельозу у Франції, внаслідок якої постраждало кілька десятків школярів. Джерелом інфекції виявилася заморожена малина китайського походження, яку використовували для приготування десертів. У цьому випадку джерело інфекції було виявлено та локалізовано швидше, проте імпорт замороженої малини з Китаю було призупинено.

GlobalGAP. У Євросоюзі контроль за безпекою продовольства добре організований, національні контролюючі органи співпрацюють один з одним, тому такі скандали трапляються нечасто. Однак втрата довіри споживачів до того чи іншого продукту значно знижує прибутки не лише виробників, а й торговельних мереж. Саме для того, щоб запобігти подібним випадкам, і було створено 1997 року систему EurepG.A.P., трансформовану 2007 року в GlobalG.A.P. Нині сертифікація за GlobalG.A.P. є необхідною умовою для співпраці з більшістю європейських і не тільки торговельних мереж.

І все ж, ніяка сертифікація не замінить відповідального ставлення виробників до безпеки виробленої ними продукції. У США щорічно розслідують випадки великих або менших харчових інфекцій, пов’язаних із плодоовочевою продукцією, як імпортованою з Мексики, так і місцевого виробництва. Такі розслідування тривають по кілька місяців, оскільки перевезення продукції на далекі відстані ускладнює виявлення джерела інфекції. Найчастіше мікробіологічне забруднення пов’язане з динями (їхню зморшкувату кору важко відмити від залишків землі), різноманітними салатами та огірками. Зазвичай це продукція з відкритого ґрунту, під час вирощування якої застосовували полив із відкритих вододжерел та органічні добрива. Саме тому в США зростає популярність зеленої продукції, виробленої у вертикальних фермах. Вона не містить ні залишків пестицидів, ні небезпечних для здоров’я людей мікробів.

EastFruit

Використання матеріалів сайту припустимо за наявності прямого та відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретну публікацію.

Головні новини та аналітика плодоовочевого ринку на Facebook и в Telegram – Підписуйтесь!

Вас також може зацікавити

Україна: капуста нового врожаю за тиждень подешевшала на 20%

EastFruit

Торішня картопля в Україні вже втричі дорожча, ніж роком раніше

EastFruit

Українські комбінати вже відвантажують огірок дешевше, ніж рік тому

EastFruit

Залиште коментар